3. Дитяча психологія в Україні

3.1. Передісторія дитячої психології в Україні

Виникнення в Україні перших уявлень про психічний розвиток дитини пов'язаний зі становленням освіти й педагогічної культури народу.

Вже у Київській Русі було запроваджено організоване навчання дітей із заможних сімей. Писемні пам'ятки того періоду «Поученіє Владимира Мономаха» (1117 р.), «Пчела» (ХІІ ст.) розкривали ідеа­ли виховання людини з такими рисами, як працьовитість, мужність, доброзичливість, скромність. Київська Русь випереджувала своїх су­сідів у справі освіти. Так, донька князя Ярослава - Ганна, яка була одружена із французьким королем, читала і писала кількома мовами, у той час як сам король був неписьменним.

Татарська навала, турецькі набіги зруйнували досягнення Київ­ської Русі, затримали розвиток культури і освіти. Прикладом того­часної педагогічної думки стала робота Ніла Сорського «Предание ученикам» ^V ст.), де подаються уявлення про розвиток і динаміку емоційних проявів психіки (пристрастей), про умови їх виховання.

Важливою подією в розвитку освіти в Україні стало заснування у 1632 р. першого вищого навчального закладу - Києво-Могилянської Академії, що була створена за зразком західноєвропейських універ­ситетів, але зберігала при цьому національну самобутність. Академія поширювала філософсько-психологічні знання про пізнання, емоції, волю і здібності, їх розвиток. Вихованці цього закладу Феофан Про- копович, Стефан Яворський, Сімеон Полоцький та інші були відоми­ми просвітителями у період другої половини ХVП-ХVШ ст., зробили значний внесок до розвитку вищої освіти у сусідній Росії.

Глибоким психологізмом відзначаються твори видатного