3. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання

Основний критерій пізнавальної готовності не тільки і не стільки в резерві знань і уявлень. Готовність до шкільного навчання з боку ін­телектуального розвитку дитини полягає у рівні розвитку пізнаваль­них процесів, у якісних особливостях дитячого мислення. З цього по­гляду бути готовим до шкільного навчання означає: вміти виділяти істотне; порівнювати, бачити подібне й відмінне; міркувати, знаходи­ти причини явищ, робити висновки.

Перераховані вище вміння лежать в основі виділення дитиною предмета свого пізнання і прийняття нею навчальної задачі. Навчати цим вмінням слід на основі розвитку пізнавальних процесів - пам'яті, сприйняття, мислення, уяви. Починається ця робота з розвитку від­чуттів і сприйняття. Дітей знайомлять з такими властивостями пред­метів, як форма, розмір, колір, смак, запах. Важливо показувати залежність між властивостями предмету: колір плоду - ознака його зрілості, форма предмета говорить про можливість його використан­ня в практиці (кругле колесо котиться). У старшому дошкільному віці дитина може розв'язувати задачі, оперуючи образами, без участі практичних дій. Така форма мислення називається наочно-образною. Для її розвитку велике значення мають продуктивні види діяльності - конструювання, малювання, ліплення, робота на природі. Тут роз­вивається вміння дитини уявляти кінцевий результат і етапи його втілення, вміння планувати свою роботу і діяти відповідно з планом.

У книзі «Тренируйте ум детей» (Гільбух Ю. В., Георгієвська В. А.) для дошкільників пропонується ціла серія цікавих завдань у виді карток. Наприклад, завдання на виключення зайвого предмета з гру­пи «груша, яблуко, слива, вишня, капуста»; чи на знаходження в де­кількох предметах спільного елементу; чи на пошук пари до певного предмета. За мірою зацікавленості дитини в таких завданнях, пра­вильністю і усвідомленістю виконання можна робити висновок про рівень розумового розвитку.

Основна умова розвитку мислення дошкільника, як і розвитку його особистості в цілому - спілкування з дорослим. Стандартними причинами, що ведуть до відставання в розвитку, є: наявність кон­фліктів у сім'ї, сімейний алкоголізм, дефіцит спілкування. Необхід­но забезпечити, щоб спілкування з дорослими було повноцінним і у кількісному, й у якісному відношенні - в інтелектуальному і емоцій­ному значенні. У спілкуванні з дорослим формується той запас знань, з яким дитина повинна приходити в школу. Сюди входить:

1.    Знайомство дошкільників із простими фізичними явищами. Головне - формувати уявлення про основні властивості руху в про­сторі, розкривати в доступній формі загальну залежність будови тіла тварин та їхньої поведінки від умов їхнього існування (чому заєць зи­мою білий, чому їжак узимку спить, навіщо смуги на хутрі в тигра).

2.   Інший напрямок формування знань - уявлення про події і яви­ща суспільного життя. Варто розкривати дітям спільний, колектив­ний характер праці, уявлення про взаємодопомогу, гуманність, па­тріотизм. Це основа всієї системи перших уявлень дошкільників про суспільство. Розкриваються ці загальні ідеї в конкретних розповідях дітям про життя і дружбу дітей, про працю і професії дорослих, про видатних людей, героїв, про традиції й свята нашого народу.

Колективний характер праці розкривається на основі конкретно­го ознайомлення з різними видами людської праці. Дітям доступні такі закономірності:

-                     усе, чим ми користуємось - речі, продукти, машини. - створю­ються працею людини;

-         працює кожен, щоб зробити щось корисне іншим людям;

-                      праця - почесний обов'язок людини;

-                     люди працюють разом, роблячи одну справу, допомагають один одному;

-                     результати праці залежать від ставлення кожної людини до своїх обов'язків;

-                      машини, техніка полегшують працю людини.

Розкриваючи дітям певну систему знань, важливо йти від цен­трального вихідного поняття, конкретизуючи його на різних прикла­дах. Важливо не тільки дати систему знань, але й показати, як дорос­лий ставиться до них.

3. Знання елементів грамоти включає вміння звукового аналізу, вміння бачити відразу дві букви. Математична підготовка включає формування певних уявлень (про кількість, кількісні відношення, дії рахунку, про задачу, величини, їхнє вимірювання).

Отже, розумова готовність включає, з одного боку, певний рівень розвитку сприйняття, пам'яті, мислення; з іншого - певний запас знань про навколишній світ.

ВИСНОВКИ про пізнавальну готовність дошкільника до система­тичного навчання:

-                      готовність до шкільного навчання з боку інтелектуального розвитку дитини полягає, по-перше у рівні розвитку пізна­вальних процесів, у якісних особливостях дитячого мислення; по-друге, у запасі знань про дійсність;

-                      важливими складовими пізнавальної готовності дитини є вміння виділяти предмет свого пізнання і приймати навчаль­ної задачі;

-                     формування пізнавальної готовності грунтується на розвитко­ві пізнавальних процесів дитини - пам'яті, сприйняття, мис­лення, уяви у процесі спілкування з дорослим;

-                      засвоєння запасу знань, з яким дитина повинна приходити в школу включає такі блоки, як знайомство дошкільників із простими фізичними явищами; уявлення про події і явища суспільного життя; засвоєння елементів грамоти.