4. Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи

Наступний параметр готовності дитини до шкільного навчання - міра її довільності в організації своєї пізнавальної діяльності.

Засвоєння знань про навколишню дійсність у дошкільному віці характеризується своєю нецілеспрямованістю. Дитина вчиться, голо­вним чином, у процесі гри, життєвої практичної діяльності, або в без­посередньому спілкуванні з дорослими. Знання, набуте за цей період, є непередбаченим (побічним) продуктом різних видів дитячої діяльнос­ті. Навчання у школі докорінно змінює структуру процесу засвоєння знань, роблячи його цілеспрямованим, свідомим, довільним. Роботи, проведені в лабораторії психології дошкільного виховання інституту психології України, показали, що цей вік має значні резерви для під­вищення здатності дітей довільно направляти свої психічні процеси і поведінку. (В. К. Котирло, С. Є. Кулачковська, С. О. Ладивір та ін.).

Діяльність дітей 6-7 років не завжди зберігає цілеспрямований характер. Так, діти виявляють високу наполегливість, терпіння і ви­нахідливість у досягненні привабливих для них цілей, а якщо мета важка, незрозуміла, то діти легко гублять її, переключаються на щось інше. Лише з розвитком розуміння обов'язковості навчальних ситуацій, фактор безпосереднього інтересу втрачає своє значення, хоча і зберігає мотивуючу силу.

Дуже важлива для даного віку доступність мети, яка породжує в дитини суб'єктивну ймовірність успіху, віру у власні сили і стимулює наполегливість, зосередженість. При цьому дитина повинна зберіга­ти уявлення про мету, а значить інтервал між початком і завершен­ням завдання повинен бути невеликим. Коли дорослим визначено не тільки кінцеву мету, а й проміжні цілі, чітко розкриваються послі­довність дій, то діти не просто досягають успіху в практичній діяль­ності, а й легше засвоюють способи дій.

Формуванню довільності процесів сприйняття, пам'яті сприяють ігри типу «Кіт і миші», «Гуси-лебеді», у котрих діти погоджують ігрові дії з певним сигналом.

Уважності, гострої спостережливості, зібраності вимагають ди­дактичні ігри типу «Що змінилося?», «Кого не стало», словесні ігри, наприклад, «Заборонене слово», настільні лото, доміно, парні картинки. Дуже подобаються дітям рухливі ігри, побудовані за прин­ципом «роби точно так само».

Про рівень розвитку свідомої організації дитиною своєї діяльності го­ворить процес виконання різних завдань за зразком (аплікація, ліплен­ня). Низька цілеспрямованість сприйняття, недостатня уважність ви­являються в якості виконання, приводять до порушення співвідношень елементів за формою, величиною, кольором, розміщенням у просторі.

Важливий фактор вольового розвитку дошкільників - формуван­ня мотивів, зв'язаних із взаєминами дитини з дорослими і ровесника­ми. Характерною рисою дошкільників є те, що загальмовувати без­посередні свої бажання, підпорядковувати мотиви у залежності від їх суспільної цінності, дітей спонукає авторитет дорослого, любов до нього. Довіра до дорослого змушує дитину відмовляти собі в тому, що може викликати невдоволення близької людини.

У процесі взаємин дітей-ровесників виховуються їх вольові якос­ті: бажання зробити щось корисне, приємне іншому, формується здатність жертвувати особистими бажаннями заради інтересів інших людей, докладати зусиль до спільної справи.

ВИСНОВКИ про вольову готовність дитини виконувати вимоги школи:

-                      навчання у школі докорінно змінює структуру процесу засво­єння знань, роблячи його цілеспрямованим, свідомим, довіль­ним;

-                      вольова готовність дитини до шкільного навчання виявляєть­ся як міра її довільності в організації своєї пізнавальної діяль­ності;

-                     формуванню довільності процесів сприйняття, пам'яті спри­яють ігри типу «Кіт і миші», «Гуси-лебеді», у котрих діти по­годжують ігрові дії з певним сигналом;

-                      важливим фактором вольового розвитку дошкільників висту­пає формування мотивів, зв'язаних із взаєминами дитини з дорослими і ровесниками.