4. Емоційно-вольова сфера у ранній юності : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

4. Емоційно-вольова сфера у ранній юності

Емоційна сфера старшокласників складна та різнобарвна. Вона стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість. Зменшується вміст афективних ре­акцій, емоційне життя є інтенсивним, хоча стає менш бурхливим і більш стабільним. Так, юнаки та дівчата, незалежно від типу нерво­вої системи, значно стриманіші й врівноваженіші порівняно з підліт­ками (О. В. Кучменко).

Значного рівня розвитку досягають вищі почуття, які зумовлю­ють цілу низку потреб: естетичних, інтелектуальних, соціально-мо­ральних. Завдяки високій значущості для старшокласника спілку­вання на засадах партнерства у нього особливо інтенсивно розвива­ються соціальні почуття: емпатія, почуття взаєморозуміння, духо­вної єдності, чуйності тощо.

В емоційному портреті старшокласника все більш помітними ста­ють індивідуально-типологічні особливості. Дозрівання темперамен­ту зумовлює його вплив на процес емоційного життя. Серед школярів чітко вирізняються екстравертовані та інтравертовані типи. Перші відкрито і виразно демонструють свої переживання, другі - зовні ма- лоемоційні, спостерігачу важко визначити їхні переживання.

У вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов'яза­ного із прагненням відповідати вимогам групи. Водночас, рівень са­моконтролю ще нестійкий і ситуативний. У різних ситуаціях один і той же старшокласник може повестись досить непередбачувано. Бра­кує старшокласнику і вміння докладати систематичні зусилля при подоланні перешкод, що виявляється як слабкість волі, залежність від зовнішніх впливів, безвідповідальність, ненадійність, схильність легко і безпричинно ображатися тощо. При нервово-психічних наван­таженнях самоконтроль старшокласника значно знижується.

У старшокласника досить виразно проявляється певний тип тем­пераменту, основні структури якого задаються ще в підлітковому віці. Рання юність відзначається посиленням інтегральних зв'язків між його елементами, внаслідок чого полегшується управління осо­бистістю власними реакціями (В. С. Мерлін). Типологічні особливос­ті нервової системи гостро проступають у поведінці старшокласника, маючи у крайніх своїх проявах вигляд акцентуацій, що виникають на грунті природжених особливостей нервової системи при наявності несприятливих соціальних умов. При поглибленні акцентуацій вони переходять у патологічні розлади психіки - психопатії (О. Є. Лічко).

Серед старшокласників найчастіше зустрічаються наступні ак­центуації (К. Леонгард).

Застрявання - стан збудження поєднується з впертістю, недові­рливістю, нетерпимістю до критики й заперечень.

Демонстративність - амбіційність, хизування, хвалькуватість, зухвалість, прагнення будь що підкреслити свою значущість, здат­ність непередбачуваних дій з метою привернення до себе уваги ото­чуючих.

Екзальтовані - легко збуджуються та піддаються навіюванню, схильні до афектів, до надміру яскравого виявлення емоцій захопле­ності, здивування, натхнення, суму, розпачу. Загострення цих рис призводить до нерозбірливості молодих людей у знайомствах, схиль­ності до непродуманих, авантюрних вчинків

Тривожні - постійно очікують небезпеку, боязкі, сором'язливі, нерішучі, поступливі, властива реакція втечі, а не подолання скрут­них обставин. Замкнутість «тривожних» старшокласників може пе­рерости у хворобливу самоізоляцію або й почуття власної неповноцін­ності тощо.

Поряд з високою емоційною чутливістю та вразливістю старшо­класників у них інтенсивно формуються способи психологічного за­хисту (І. С. Кон).

ВИСНОВКИ про емоційно-вольову сферу людини у ранній юності:

-                      емоційна сфера старшокласників стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість;

-                      емоційне життя юнацтва є інтенсивним, хоча менш бурхли­вим і більш стабільним; значного рівня розвитку досягають вищі почуття та відповідні їм потреби (естетичні, інтелекту­альні, соціально-моральні);

-                      виразності набувають індивідуально-типологічні особливості емоційної сфери юнаків;

-                     у вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов'язаного із прагненням відповідати вимогам групи;

-                     рівень самоконтролю ще нестійкий і ситуативний, що створює сприятливий грунту для появи у юнаків акцентуацій характеру.