1. Поняття віку та характеристика його у психології

Психічний розвиток дитини відзначається послідовною етапніс- тю, тобто проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна і закономірна. Це означає, що процес психічного розвитку складається зі стабільних та перехідних періодів. Стабільні періоди довші за три­валістю, а перехідні, або критичні, виникають у кінці попереднього та на початку наступного періодів, тобто на їх межі.

З періодами людського життя пов'язане поняття віку. Вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку людини, що зале­жить від конкретних історичних умов, а також - у другому своєму значенні - вік позначає весь життєвий шлях живої істоти. Розкрива­ючи питання періодизації психічного розвитку, ми переважно корис­туємось першим зі значень поняття віку.

Відлік віку починають від народження до фізичної смерті. Понят­тя «вік» - багатоаспектне, виступає у кількох формах - як хроноло­гічний, біологічний, соціальний і психологічний вік.

Л. С. Виготський дає таке означення психологічного віку: «Новий тип будови особистості й її діяльності, ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на даному віковому етапі і які у найголовнішому і основному визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її зовнішнє і внутрішнє життя, весь хід її розвитку в даний період».

Психологічний вік тісно пов'язаний з поняттям психологічного часу: до якого вікового періоду людина сама себе відносить, у якому віці почувається. Наприклад, молоді люди схильні переоцінювати свій вік і вік оточуючих людей. Після 40 років спостерігається про­тилежна тенденція: люди сприймають себе молодшими, ніж вони є. І чим старше вони стають, тим більше «молодшають», і лише «біо­логічний» вік нагадує про справжні роки. Головна особливість психо­логічного віку - це взаємний вплив минулого, сьогодення та майбут­нього на сприйняття сучасного, а через нього і на поведінку людини.

Для встановлення етапів психічного розвитку необхідно виділити ознаки вікових періодів. Л.С. Виготський запропонував характеризу­вати віковий період (вік) на основі трьох параметрів:

1)   соціальної ситуації розвитку;

2)   особистісних новоутворень;

3)   ведучої діяльності.

Соціальна ситуація розвитку - це особливі поєднання внутріш­ніх процесів розвитку і зовнішніх умов. Вона включає вимоги дорос­лих, їх очікування щодо дитини; забезпечення матеріальних умов; особливості взаємин між та з оточуючими - зокрема, в сім'ї, у школі.

Провідна діяльність - діяльність, що зумовлює головні зміни у психічних особливостях дитини на відповідний період її розвитку, в її межах виникають нові види діяльності, та новоутворення психіки й особистості. Провідною діяльністю може бути спілкування, гра, учін- ня, праця. У кожному періоді розвитку провідна діяльність дитини доповнюється іншими видами її діяльності.

Новоутворення - центральні психічні зміни дитини, які виника­ють у провідній діяльності та завдяки ній і характеризують перебудову особистості на новій основі.

На основі цих параметрів вікового періоду Л. С. Виготський та його послідовники розробили ряд періодизацій психічного розвитку, мова про які йтиме далі.

ВИСНОВКИ про поняття віку та характеристику його у психології:

-                      вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку люди­ни, що залежить від конкретних історичних умов;

-                      психологічний вік (за Л. С. Виготським) - це новий тип будови особистості й її діяльності;

-                      кожен віковий період характеризується (за Л. С. Виготським) на основі соціальної ситуації розвитку, особистісних новоут­ворень та ведучої діяльності.