СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

КУРСУ ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Амнезії — розлади пам'яті, за яких відбувається втрата минулого досвіду людини, її вмінь, навичок, знань.

Ампліфікація - максимальне розкриття всіх можливостей віку для психічного розвитку особистості (О. В. Запорожець).

Аналіз - одна з основних операцій мислення, що полягає у виді­ленні в об'єктах елементів, властивостей, зв'язків, у поділі предмету на частини.

Асинхронність — закономірність психічного розвитку, згідно з якою різні психічні функції мають різні сензитивні періоди і за три­валістю, і за віком їх настання.

Афект — форма переживання емоцій, ознаками якої є швидке виникнення, бурхливий та короткочасний перебіг, супроводження порушеннями свідомості, втратою самоконтролю. Викликаються го­стрими життєвими ситуаціями. Схильність до афектів свідчить про невихованість, невміння володіти собою.

Біологізаторський підхід - психологічні теорії, у яких перебіль­шується роль біологічних факторів розвитку особистості.

Відчуття - елементарний психічний процес, що полягає у відобра­женні окремих властивостей предметів та явищ оточуючого, а також станів внутрішніх органів при безпосередньому впливі подразників на органи чуттів.

Вік психологічний - новий тип будови особистості й її діяльності, ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на даному віко­вому етапі і які у найголовнішому і основному визначають свідомість дитини, її ставлення до середовища, її зовнішнє і внутрішнє життя, весь хід її розвитк