3. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи

магниевый скраб beletage

Для практики навчання і виховання підростаючого покоління особливо важливим є розкриття закономірностей психічного розви­тку на окремих вікових етапах цього відтинку життя людини. Уза­гальнивши наявні у вітчизняній психології періодизації розвитку психіки й особистості дитини, а це, насамперед, роботи Д. Б. Ель- коніна, Л. І. Божович, В. В. Давидова, І. В. Дубровіної, І. С. Кона, В. Ф. Моргуна, Н. Ю. Ткачової, подаємо схематизовану психологічну характеристику вікових періодів розвитку дитини від народження до моменту закінчення школи у таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини

Вікові пе­ріоди

Соціальна ситу­ація

Провідна діяльність

Новоутворення

У структурі осо­бистості

У психічних процесах

Немовля- чий вік: до 1 року

всі потреби ди­тини задоволь­няє дорослий, повна залеж­ність

безпосеред­ньо емоцій­не спілку­вання з до­рослими

потреба в спілку­ванні з іншими, емоційне став­лення до них

перцептивні дії (сприй­мання), ха­пання, сенсо- моторні дії

Ранній вік:

1-3 років

Співпраця дити­ни з дорослими в оволодінні по­бутовими пред­метами

Предметно- маніпуля- тивна гра

мовлення і свідо­мість

наочно-дійо­ве мислення, сприймання

Дошкіль­ний вік: 3-7 років

Вимоги дорос­лих пов'язані зі вступом до шко­ли

Сюжетно- рольова гра

Підпорядкуван­ня мотивів, етич­ні норми, праг­нення до сус­пільно-значущої діяльності

елементи до­вільної пове­дінки

Молодший шкільний вік:

7-11 років

Вступ до шко­ли, розширення кола спілкуван­ня дитини, ви­моги дорослих пов'язані з на­вчанням

навчальна діяльність

сприймання і ви­конання навчаль­ної діяльності як суспільно-значу­щої; пізнавальні інтереси, норми взаємин

Теоретичне мислення, рефлексія, внутрішній план діяль­ності

Підлітко­вий (мо­лодший підлітко­вий): 11-14 ро­ків

Обмеження до­рослим прагнен­ня дитини до са­мостійності, ба­жання спілкува­тися з ровесни­ками, суспільні обов'язки, по­вноліття

інтимно- особистісне спілкування

Почуття до­рослості. Інтерес до проблем сві­тогляду, власної особистості, до статусу в сус­пільстві. Плани на майбутнє

Самостійний аналіз соці­альних явищ

Ранній

Професійна під-

Навчально-

Відповідаль-

Професійне

юнацький

готовка, полі-

професійна

ність, само-ді-

спрямуван-

(старший

тичні, юридичні

 

яльність, реаль-

ня в пізна-

підлітко-

права, як у до-

 

не уяв-лення про

вальних ін-

вий):

рослих.

 

майбутнє, го-

тересах

14-18ро-

 

 

товність до про-

 

ків

 

 

фесійного са­мовизначення

 

Психологи визначили не тільки характеристику окремих віко­вих періодів дитини, але й розкрили механізми зміни цих періодів. У працях Д. Б. Ельконіна показано, що все дитинство складається з трьох епох: раннє дитинство, дитинство, отроцтво. Кожна епоха міс­тить два періоди, які у свою чергу включають дві фази. Перехід від одного періоду до іншого відзначається кризовими явищами у пове­дінці дитини і відбувається при невідповідності між операційно-тех­нічною (володіння способами і засобами діяльності) і мотиваційною (прагнення, інтереси, бажання щодо виконання діяльності) сторона­ми ведучої діяльності. Вікову динаміку співвідношення операційної та мотиваційної ліній активності дитини розкриває рисунок 1.

За рисунком 1 видно, що всі види провідної діяльності поділяють­ся на дві групи:

по-перше, з перевагою у її структурі мотиваційної сторони, коли діяльність передбачає налагодження взаємин з оточуючими (дорос­лими чи іншими дітьми). Це емоційно-безпосереднє спілкування, ро­льова гра, інтимно-особистісне спілкування.

по-друге, з перевагою операційної сторони, коли діяльність побу­дована на діях з предметами: предметно-маніпулятивна, навчальна, навчально-професійна діяльність.

Основний механізм переходу між епохами психічного розвитку полягає у досягненні узгодження між відстаючим у розвитку рівнем взаємин з оточуючими (мотиваційною складовою) і випереджуючим у розвитку рівнем знань, способів, здібностей дитини (операційна сто­рона). Так, на межі епох раннього дитинства і дитинства дитина на­була умінь у володінні побутовими предметами, в самообслуговуван­ні (переважає операційна сторона) і вимагає від дорослого розширити рамки її самостійності, змінити ставлення до себе, тобто демонструє зростання вимог до взаємин із дорослим (мотиваційна сторона).

Умовні позначення:

-------- мотиваційна сторона діяльності

____ - операційна сторона діяльності

перехід між епохами - перехід між періодами

При переході між періодами - навпаки - переважно зростає моти­ваційна лінія у діяльності, швидкими темпами змінюються взаєми­ни, нова будова яких прискорює оволодіння дитиною новими видами діяльності. Зокрема, це відбувається на межі дошкільного до молод­шого шкільного віку.

ВИСНОВКИ про вікову періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи:

-                     для практики навчання і виховання підростаючого покоління особливо важливим є розкриття закономірностей психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи;

-                     психологи визначили не тільки характеристику окремих ві­кових періодів дитини, але й розкрили механізми зміни цих періодів;

-                     механізм зміни вікових періодів ґрунтується на узгодженні співвідношення операційної та мотиваційної ліній активності дитини.