2. Психічний розвиток новонародженої дитини : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

2. Психічний розвиток новонародженої дитини

Стрімкий психічний та фізичний розвиток протягом дошкільного дитинства зумовлює послідовну появу багатьох новоутворень психі­ки й особистості дитини та виділення якісно своєрідних періодів роз­витку: новонародженості, немовлячого, раннього та власне дошкіль­ного.

Перший період життя дитини триває кілька тижнів. Новонаро­джена дитина проявляє активність, що грунтується на вроджених безумовних рефлексах, тому поведінка дитини як така, що будуєть­ся на вироблених за життя реакцій, відсутня. Активність малюка обмежена моментами задоволення біологічних потреб у їжі, у теплі тощо. Значну частину доби новонароджений спить, періодично про­кидаючись, щоб поїсти. Зберігається фізіологічна залежність малюка від матері, від грудного годування та гігієнічного догляду. Народжу­ючись як біологічна істота, новонароджений у соціальному оточенні швидко набуває соціальних ознак. Все життя дитини будується до­рослим на основі суспільно вироблених способів: батьки привчають дитину спати у нічний час та стимулюють його активність вдень; ди­тину оточують предмети, необхідні для купання, годування, збере­ження тепла, іграшки. Залежність існування дитини від дорослого, постійний контакт із ним зумовлює особливий інтерес до його особи, малюк намагається доступними для себе засобами привернути увагу дорослого. Головними з них у новонародженого виступають крик та плач.

Результатом першого досвіду спілкування новонародженого із близькими дорослими виступає поява в нього потреби у спілкуванні і співробітництві з дорослими.

Перші прижиттєві реакції малюка виникають у контексті його спілкування з дорослими, зокрема під час годування дитини матір'ю. Погляд дитини зосереджується на обличчі матері, дитина ніби завми­рає, прислуховуючись до голосу матері. Ці реакції отримали назву зо­рового та слухового зосередження, яке становить основу для подаль­шого формування поведінки дитини.

Під впливом умов, створених дорослими, помітно змінюється емо­ційне життя малюка. Від народження для дитини характерними є негативні емоційні реакції, оскільки вони сигналізують оточуючим про незадоволені потреби, які мають життєво важливе значення для малюка. Створений дорослими позитивний емоційний фон, доброзич­ливість, ласкаві звертання, уважність, турбота викликають у малюка відповідні емоційні реакції. Посмішка новонародженого виступає пер­шою соціальною емоцією, яка включається у спілкування з дорослим і є своєрідною відповіддю на лагідне звертання до неї. Тут проявляються перші ознаки спрямованості поведінки дитини, на основі якої згодом розвивається цілепокладання, як необхідна риса діяльності.

Саме в емоційній сфері психіки дитини формується важливе ново­утворення - «комплекс пожвавлення», що виникає під час контакту дитини з дорослим і включає емоційні та рухові реакції: посмішку, вокалізації, дитина тягнеться ручками і спрямовує погляд у напря­мі дорослого. Вокалізації виражають позитивні емоції задоволення, спостерігається пожвавлення рухових реакцій. Дитина чітко виріз­няє дорослого з усього оточення, проявляючи позитивне ставлення до контакту з ним. У дитини виникають перші соціальні потреби у пізнанні та спілкуванні, тісне переплетення яких задовольняється за допомогою «комплексу пожвавлення». Потреба малюка у спілкуван­ні реалізується в безпосередньо-емоційному спілкуванні як провідній діяльності немовлячого віку. Поява «комплексу пожвавлення» як першої форми поведінки дитини свідчить про завершення періоду но- вонародженості й про початок дитинства.

ВИСНОВКИ про найважливіші надбання у психічному розвитку новонародженого:

-                      набуття перших соціальних ознак на основі досвіду безпосе­редньо-емоційного спілкування з дорослим;

-                      закріплення специфічно людського біоритму нічного сну та періоду денної активності;

-                      початок формування перших соціальних потреб у пізнанні та спілкуванні;

-                      закладання основ формування людської поведінки (зорове й слухове зосередження на обличчі дорослого, перша соціальна емоція - посмішка);

-                      органи чуття розвиваються швидше рухового апарату;

-                     і розвиток першої форми поведінки - комплексу пожвавлення.