1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

1. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника

Дошкільне дитинство - важливий період психічного розвитку. Вік початкового фактичного утворення особистості, за словами О. М. Ле- онтьєва. У дитини інтенсивно формуються психічні функції, складні види діяльності (гра, спілкування з дорослими й ровесниками), ви­никають ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція та моральні форми поведінки. Найважливішим фактором психічного розвитку дошкільника є його спілкування - спочатку із дорослими, а згодом і з ровесниками та іншими дітьми. Поза спілкуванням немож­ливий розвиток у дитини специфічно людських психічних функцій, її особистісне становлення. Як зазначав Л. С. Виготський, «Будь-яка вища психічна функція з'являється на сцені двічі: перший раз як ді­яльність колективна, соціальна діяльність, тобто функція інтерпси- хічна, другий раз як діяльність індивідуальна, як внутрішній спосіб мислення дитини, як функція інтрапсихічна» (Вьіготский Л. С. Избр. психологические исследования. - М., 1956. - С. 450).

Труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як прави­ло, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близь­кими дорослими.

Походження психологічних проблем у дошкільному віці ділиться на дві групи:

1)   несприятливі тенденції у поведінці дитини, які ще не поруши­ли норми, але в результаті призведуть до цього;

2)   незнання батьками, або іншими дорослими з оточення дитини норм розвитку. У них виникає необґрунтована стурбованість щодо дитини. Наприклад, тривога щодо надмірної захопленості дитини грою або фантазуванням у старшому дошкільному віці, або з приводу непосидючості, імпульсивності молодшого дошкільника. Всі ці проя­ви є нормативними віковими особливостями розвитку дошкільника.

Труднощі психічного розвитку у дошкільному віці відзначаються наступними особливостями:

1)  несприятливі тенденції носять прихований характер;

2)   деякі з небажаних проявів зникають з розвитком дитини, а де­які переходять у стійкі утворення, що закладають фундамент особис­тості;

3) подальша корекція недорозвинених у дошкільному віці психіч­них якостей є складною, а іноді й неможливою.

Встановлення вихователем (чи психологом) наявності й причин труднощів у розвитку дитини та їх корекція відбувається як порів­няння результатів діагностики з нормами розвитку. Слід підкресли­ти, що і вихователь, і психолог веде роботу з дітьми, психічний розви­ток яких перебуває у межах норми.

ВИСНОВКИ про роль спілкування у психічному розвитку до­шкільника:

-                     дошкільний вік є періодом початкового фактичного утворення особистості;

-                     спілкування виступає найважливішим фактором психічного і особистісного розвитку дошкільника;

-                     труднощі психічного розвитку дошкільника пов'язані, як пра­вило, із неадекватно побудованим спілкуванням між дитиною і близькими дорослими;

-                     характер психологічних проблем у дошкільному віці вияв­ляється як несприятливі тенденції у поведінці дитини, або необґрунтована стурбованість батьків (чи інших дорослих з оточення малюка) щодо дитини через незнання ними норм її розвитку.