2. Форми спілкування у дошкільному віці : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

2. Форми спілкування у дошкільному віці

У роботі з дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утри­мання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що про­стої наявності спілкування або його кількісних показників недо­статньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно відмінних і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкільників з дорослим [75, с. 79-80]. Їх характеристика подаєть­ся у таблиці 2.

Таблиця 2

Форми спілкування дитини з дорослим у дошкільному віці (за М.І.Лісіною)

Форма спілкування

Показники форм спілкування дитини з дорослим

Місце спіл­кування у системі життєді­яльності дитини

Зміст по­треби у спілкуван­ні

Провідний мотив спілку­вання

Основні засоби спілку вання

Значення форми спіл­кування у загальному розвитку пси­хіки

І

ІІ

ІІІ

ІУ

V

УІ

Ситуативно-особистісна (з 2 міс.)

забезпечує виживання і задоволен­ня первин­них потреб дитини.

потреба у доброзич­ливій увазі дорослих

Особистісний

(дорослий при­ваблює дитину як централь­ний об'єкт піз­нання і діяль­ності; джерело ласки і уваги, не пов'язане із діями дитини)

Експре­сивно- мімічні операції

Загальна ак­тивація пси­хіки дитини; формування перцептив- них дій, під­готовка до оволодіння хапанням

Ситуативно-ділова (з 6 міс.)

Забезпечує

спільну з

дорослим

предметну

діяльність

дитини

У добро­зичливій увазі до­рослого і співпраці з ним

Діловий

(дорослий при­ваблює як парт­нер у грі, зра­зок для наслі­дування, експе­риментування, помічник, організатор, учасник спіль­ної предметної діяльності

Предметнодієві

операції

Розвиток предметної діяльності, підготовка до оволодіння мовленням, 1-й етап роз­витку актив­ного мовлен­ня

І

ІІ

ІІІ

 

V

V!

cd

н

Я

 

Забезпечує

У добро-

Пізнавальний

Мовлен-

Первинне

 

спільну з

зичливій

(дорослий при-

нєві опе-

проникнення

Ч

cd

 

дорослим та

увазі до-

ваблює як еру-

рації

у сутність

я

cd

 

самостійну

рослого,

дит, джерело

 

явищ, розви-

н

з

^

діяльність

співпраці

пізнання про

 

ток наочного

и

и

дитини з

й повазі

позаситуативні

 

мислення

о

В Я

и

о ft

ознайомлен­

 

об'єкти (яких

 

 

^

1

ня із світом

 

немає в оточен-

 

 

т

cd

05

фізичних

 

ні), як партнер

 

 

т и

 

об'єктів

 

обговорення

 

 

о cd

 

 

 

причин явищ

 

 

з

о

 

 

 

у фізичному

 

 

К

 

 

 

світі)

 

 

cd

 

Забезпечує

У добро-

Особистісний

Мовлен-

Заохочення

н

о

•гЧ

 

теоретичне

зичливій

(дорослий при-

нєві опе-

до моральних

т

О

 

і практичне

увазі,

ваблює як осо-

рації

цінностей

и

ю

Q

 

пізнання

спів- праці

бистість, що

 

суспільства,

О

о

■>-)

дитиною

й повазі, у_

володіє знан-

 

перехід до

о в

и о ft to

світу со-

співпере­

нями, вміння-

 

дискурсивно-

я

ціальних

живанні

ми, соціально-

 

го мислення;

и т

cd

1

ю

явищ

та взаємо­

мора-льними

 

формування

т

 

 

розумінні

нормами,

 

готовності до

и

о

 

 

дорослого

строгий і до-

 

школи

cd

з

 

 

 

брий старший

 

 

о К

 

 

 

товариш)

 

 

ВИСНОВКИ про розвиток форм спілкування дошкільника з до­рослим:

-                     у дослідженнях М. І. Лісіної визначено чотири якісно відмін­них і онтогенетично послідовних форми спілкування дошкіль­ників з дорослим;

-                     форми спілкування дошкільників з дорослим розрізняються між собою за місцем спілкування у життєдіяльності дитини, змістом комунікативної потреби, мотивом і засобами спілку­вання, значенням для психічного і особистісного розвитку ди­тини;

-                      протягом дошкільного дитинства послідовно змінюються такі форми спілкування: ситуативно-особистісне, ситуативно-діло­ве, позаситуативно-пізнавальне, позаситуативно-особистісне.