3. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

3. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини

Т.О.Рєпіна вирізняє наступні функції групи дитячого садка [123].

1.   Регулювання поведінки дитини щодо ровесників на основі со­ціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкування і взаємодії на правах рівності.

2.    Інтенсифікація процесу статевої соціалізації та статевої дифе­ренціації на основі засвоєння відповідних способів рольової поведін­ки чоловіка чи жінки.

3.   Формування ціннісних орієнтацій.

4.   Соціальне научіння навичкам спілкування і взаємодії.

5.   Формування адекватної самооцінки.

6.   Нормалізація та корекція умов неблагополучної сім'ї.

Група дитячого закладу забезпечує сприятливий розвиток до­шкільника за наявності наступних умов:

•        високий рівень його спілкування з ровесниками;

•                    входження дитини у стабільне ігрове об'єднання; для яко­го властиві спільний інтерес до діяльності, взаємні симпатії, партнерські, рівноправні відносини.

У взаєминах між дітьми також спостерігаються конфлікти, при­чини яких залежать від віку дітей. У ранньому віці причинами висту­пають ставлення до іншого як до об'єкту, нездатність до спільних дій (особливо у грі), високий егоцентризм. Найпоширенішою причиною конфліктів з однолітками виступає поводження з іншою дитиною як з неживим об'єктом і невміння гратись поряд навіть за наявності достатньої кількості іграшок. Іграшка для малюка привабли­віша, ніж одноліток. Вона затуляє партнера і гальмує розвиток позитивних взаємостосунків. Рояк А. А. визначала причиною кон­фліктів дошкільників також різні рівні в оволодінні ними ігровою ді­яльністю.

Середньому дошкільнику особливо важливо продемонструвати себе і хоч у чомусь перевершити товариша. Йому необхідна впевненість у тому, що його помічають, і відчувати, що він найкращий. Йому дово­диться постійно відстоювати своє право на унікальність. Він порівнює себе з однолітком. Але порівняння це дуже суб'єктивне, тільки на свою користь. Дитина бачить однолітка як предмет порівняння з собою, тому сам одноліток і його особистість не помічаються. Інтереси ровесника, як правило, ігноруються. Малюк помічає іншого, коли той починає зава­жати. І одразу ж одноліток одержує сувору оцінку, негативну і безжаль­ну характеристику. Дитина чекає від ровесника схвалення, але сама не спроможна висловити таке схвалення на адресу товариша. Таким чи­ном, потреба у схваленні з боку ровесників залишається у дошкільника напруженою і незадоволеною водночас. Крім того, дошкільники погано усвідомлюють причини поведінки інших. Вони не розуміють, що одно­літок - така ж особистість зі своїми інтересами і потребами.

До 5-6 р. число конфліктів знижується. Дитині стає важливішим гратись разом, досягти порозуміння, ніж ствердитися в очах одноліт­ка. Діти частіше поступаються своїми інтересами, виявляють здат­ність розуміти позицію товариша. Проте не всі дошкільники досяга­ють рівня позаситуативно-ділової форми спілкування з ровесниками, а тому їм все ж таки важко узгоджувати свої пропозиції, терпляче ставитись до протилежних точок зору один одного. Через це між ді­тьми виникають суперечки, сварки, навіть бійки.

ВИСНОВКИ про вплив групи дитячого садка на розвиток до­шкільника:

-                      головною функцією групи дитячого садка є регулювання пове­дінки дитини щодо ровесників на основі соціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкуван­ня і взаємодії на правах рівності (Т. О. Рєпіна);

-                      група дитячого закладу забезпечує сприятливий розвиток до­шкільника за наявності високого рівня його спілкування з ро­весниками і входження дитини у стабільне ігрове об'єднання;

-                      причини конфліктів між дітьми залежать від віку і зазнають наступних змін: ставлення до іншого як до об'єкту, нездатність до спільних дій з ним, суперництво з товаришем, дитячий его­центризм, різні рівні в оволодінні дітьми ігровою діяльністю;

-                     до 5-6 р. число конфліктів знижується. Дитині стає важливі­шим гратись разом, ніж ствердитися в очах однолітка.