1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

1. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника

Провідна діяльність у дошкільному віці - сюжетно-рольова гра. Педагогів вона цікавить як така форма активності дитини, у якій виникають новоутворення даного віку, а також як найважливіший засіб корекції відхилень у розвитку дошкільника. У попередній темі розкривається загальна характеристика дитячої гри та психологічні особливості її організації, а тепер розглянемо нормативні показники розвитку сюжетно-рольової гри відповідно до молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

Д. Б. Ельконін виділяє чотири рівні розвитку сюжетно-рольової гри дошкільника. Кожен рівень характеризується специфічним зміс­том, співвідношенням ігрових дій та ролей, структурою ігрових дій.

У 3-5 років формуються перший та другий рівні.

I  рівень

1)   Зміст гри - дії з предметами, спрямовані на співучасника. Ха­рактерні ігрові дії - годування без врахування послідовності і «меню».

2)    Ігрові ролі не визначають дій, а навпаки. Діти себе не нази­вають іменами ролей, ролі теж не позначають словом. При розподі­лі ролей відповідні рольові дії не узгоджуються, між ними відсутні взаємозв'язки.

3)   Ігрові дії одноманітні, складаються із послідовності стереотип­них повторюваних операцій.

4)   Ігрові дії не утворюють логічної послідовності.

II   рівень

1)  Зміст і головне у грі - дії з предметами.

2)   Діти прагнуть до відповідності ігрової дії реальній.

3)   Діти називають ролі. Виконання ролі полягає у реалізації від­повідних ігрових дій.

4)  Логіка ігрових дій визначається життєвою послідовністю. Лан­цюжок дій збільшується: приготування їжі - накривання столу - го­дування - відпочинок.

5)  Порушення у послідовності ігрових дій дітьми не приймається, але вони це нічим не мотивують.

У 5-7 років виявляються третій та четвертий рівні.

III    рівень

1) Основний зміст - виконання ігрової ролі, відповідних їй дій. З'являються ігрові дії, у яких відбивається характер відносин з ін­шими ролями гравців; наприклад, «вихователь» дитсадка звертаєть­ся до «кухаря»: «Приготуйте їжу».

2)              Ролі розподілені до початку гри і визначають поведінку гравця.

3)  Логіка ігрових дій визначається роллю. Дії урізноманітнюють­ся. З'являються звертання до партнерів у відповідності до співвідно­шення ролей.

4)   Порушення послідовності ігрових дій викликає протест дити­ни: «Так не буває». Ігрова роль визначає правила поведінки гравця. Порушення правил гри найчастіше помічають партнери, а дитина на­магається виправити «помилку».

ІУ рівень

1)  Основний зміст - виконання ігрових дій, пов'язаних із ставлен­ням до інших людей, ролі яких виконують гравці: наприклад, дають вказівки «йдіть до столу, тільки помийте руки»; оцінюють «тримай руку як слід», схвалюють.

2)   Роль гравця зберігається на протязі гри. Ролі різних гравців взаємопов'язані. Мовлення дитини у грі визначається її роллю.

3)  Чітка послідовність ігрових дій відтворює реальну логіку подій життя людини. Дії різноманітні, за чіткими правилами, які дитина обґрунтовує посиланням на реальні наслідки їх порушення: «не мож­на морозиво перед обідом їсти, бо зникне апетит».

4)   Порушення логіки ігрових дій та правил дітьми відхиляється, що мотивується підкресленням їх раціональності.

ВИСНОВКИ про розвиток сюжетно-рольової гри:

-                     Д.Б.Ельконін виділяє чотири рівня розвитку сюжетно-рольо­вої гри дошкільника;

-                     загальна тенденція розвитку сюжетно-рольової гри полягає у переході від ігор-маніпуляцій з предметами до виконання ролі як суспільно закріпленого зразка поведінки та взаємодії з ін­шими людьми;

-                     на І рівні змістом гри є дії з предметами, спрямовані на співу­часника. Роль формується у дії;

-                     на ІІ рівні діти починають називати ролі. Виконання ролі по­лягає у реалізації відповідних дій;

-                     на ІІІ рівні основний зміст гри - виконання ролі, відповідних їй дій;

-                     на !V рівні основний зміст - виконання дій, пов'язаних із став­ленням до інших людей.