2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку

Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяль­ності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цьо­го віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності. Цей вік вважається сен- зитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у сво­єму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, до­гляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурно- гігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає на­ступні етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових про­цесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує - гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інтересу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готовність до оволо­діння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається руш­ничком, коли дорослий розпочав це робити. Дорослий повинен підтри­мати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побуто­вих процесах. У результаті у дитини складається певний руховий сте­реотип та відповідний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсомоторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного про­цесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необ­хідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточ­нюється пам'ять, формується образне мислення. Виявляючи само­стійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб'єктом (виконавцем), при цьому реалізується його мотив «Я сам». Виконання побутової діяльності сприяє розвиткові довіль­ності, організованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігієнічних норм.

Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових процесів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одягатись, їсти. У зв'язку з цим формуються перші уявлення про взаємозв'язки явищ: якщо не прибирати бруд, можна захворіти; якщо не мити посуд, не буде куди накласти їжу тощо. Користуючись різними предметами, дитина розкриває їх властивості та навчається дбайливо ставитись до них: розправляти рушник, кладе мило у мильницю, а не у воду, де воно розмокає; розправляє одяг, щоб він не зім'явся тощо.

Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ро­весниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному «смачного», чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не ви­ходити з-за столу під час їжі, говорити «дякую», чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови систематичного й послідовного контролю дорослого за самостійним виконанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбаннями особистості.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в ран­ньому віці:

-                     мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес ди­тини до світу оточуючих предметів та до процесів їх викорис­тання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

-                     операційну основу для розвитку побутової діяльності станов­лять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв'язок із пред- метно-маніпулятивною грою;

-                     переважає розвиток операційної сторони побутової діяльнос­ті: у малюка формуються культурно-гігієнічні навички, які становлять основу самообслуговування особистості;

-                     побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

-                     у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам'яті, дійове та образне мислення;

-                     у сфері особистості малюка завдяки побутовій діяльності ви­никає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відпо­відно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; за­кладаються основи акуратності.