3. Побутова діяльність у дошкільному віці : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

3. Побутова діяльність у дошкільному віці

Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побуто­вій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по самообслуговуванню: погано вимив руки, бо не користувався милом; неправильно розклав іграшки, коли приби­рав у кімнаті. Поступово ці критерії, які спочатку використовує до­рослий, дитина починає вживати при оцінюванні товаришів. Сама ж робити аналогічні помилки, не помічаючи їх. Виникають ситуації, коли дошкільник намагається пояснити одноліткові, як слід викону­вати той чи інший побутовий процес, але при цьому вихоплює лише окремі фрагменти, не розкриваючи цілісної послідовності операцій. Наприклад, дає настанову: «поскладай одяг на стільчик. Ось так, на спинку». Але не пояснює, які речі слід скласти спочатку, які зверху на них, як розправити складки, щоб одяг не зім'явся.

Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових про­цесів, прагне допомогти дорослому у прибиранні кімнати, у пранні, у догляді за квітами та тваринами тощо. Якщо раніше дитину при­ваблювало само виконання процесу, то тепер основний інтерес пере­міщується на отримання схвалення, подяки дорослого.

Спостерігається розширення у розумінні смислу побутових проце­сів, вихід у цьому розумінні на рівень соціальних відносин: потрібно вимити руки перед тим, як розкладати хліб до обіду іншим дітям, бо від бруду на руках вони можуть захворіти. Відзначається здатність передбачити наслідки своїх дій.

Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність коменту­вати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації виконання побу­тових процесів (прагнення уникнути сорому, зауважень, негативних оцінок ровесників та дорослих).

Дорослий може сприяти засвоєнню дитиною як мотиваційною, так і операційною стороною побутової діяльності. Для дошкільника засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається легше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Участь дорослого у першому практичному виконанні дії зменшується по­рівняно із раннім віком, коли у побутовому процесі дії дорослого й дитини тісно переплітались. Тепер дошкільник діє за словесною ін­струкцією. Для закріплення культурно-гігієнічних навичок важливо систематично й уважно контролювати дитину, звертати її увагу на ознаки якісного виконання побутового процесу, пояснювати недолі­ки та орієнтувати на їх подальше подолання.

Навички, якими дитина оволоділа у ранньому віці ще більше ав­томатизуються, поєднуються у ланцюжки, створюючи певну систе­му. Зростає кількість стійких навичок - звичок, які зумовлюються внутрішніми потребами дитини, а не зовнішніми вимогами дорослих. До кінця дошкільного віку побутові процеси здійснюються без нага­дувань дорослих, за ініціативою самих дітей.

Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації по­ведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитись за столом під час прийому їжі, використовуючи при цьому столові при­лади. Допомагає батькам або вихователю прибрати зі столу, бере участь у митті посуду. Стежить за своєю зовнішністю: причісується, коли помічає якісь негаразди у зачісці; доглядає за своїм одягом, по­мічає, коли він забруднився чи розірваний тощо.

Включення дитини у працю дорослих призводить до зближення культурно-гігієнічних навичок із трудовими. Навички самообслуго­вування поширюються на допомогу оточуючим: зав'язати шарфик не тільки собі, але й товаришеві, принести ганчірку та допомогти витер­ти розлиту кимось воду, рознести на столики тарілки до обіду всім дітям.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в до­шкільному віці:

-                      переважає соціальна мотивація виконання побутових проце­сів дошкільником, який орієнтується на вимоги та схвалення оточуючих;

-                      відбувається усвідомлення зв'язку між налагодженням нор­мальних взаємин з оточуючими та дотриманням правил пове­дінки в побутовій діяльності;

-                      операційна сторона побутової діяльності розвивається як вдо­сконалення якості виконання засвоєних культурно-гігієніч­них навичок та засвоєння нових;

-          зростає внутрішня складова у мотивації побутової діяльності, у дитини формується потреба дотримуватись культурно-гігіє­нічних норм та на цій основі навички переходять у звички;

-         роль дорослого у розвитку побутової діяльності дошкільни­ка полягає у поясненні значення навичок та у розкритті опе­раційного їх складу; для закріплення навичок у поведінці дитини дорослий повинен систематично контролювати їх ви­конання;

-          навички самообслуговування набувають ознак трудових дій, коли дитина використовує їх на допомогу оточуючим.