1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві

Праця — діяльність, спрямована на виробництво суспільно-ко­рисних продуктів (матеріальних або ідеальних). Цілі діяльностей визначаються не особистими потребами, а задаються суспільством. Праця - діяльність соціальна за природою (цілями) і за характером (неможлива без розподілу праці). Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. Застосування і виготовлення знарядь відріз­няє працю від простого привласнення продуктів природи. В праці людина керується об'єктивними властивостями предметів, а не їх бі­ологічним значенням. Виникають пізнавальні потреби в з'ясуванні цих властивостей, внаслідок чого розвиваються вищі процеси пере­робки інформації: мислення і уява. Дитяча праця - умова вихован­ня моральних, товариських якостей, умінь взаємодії з ровесниками та старшими.

Основними різновидами дитячої праці протягом дошкільного ди­тинства виступають трудові справи — обов'язкові (самообслуговуван­ня, щоденна допомога старшим, співпраця з однолітками та доросли­ми) та за інтересами (індивідуальна робота, доручення, співпраця з дітьми та дорослими) (М. Машовець).

Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки по­стійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які виконують різноманітні трудові процеси. Спостереження за працею дорослого розкриває перед дитиною значення праці: мама пришиває ґудзики на сорочку для батька; в'яже шкарпетки, щоб доньці взим­ку було тепло тощо. Активність малюка спонукає його включатись у спільну з дорослим діяльність, допомагати їм: малюк бере до рук ві­ник, коли мама починає підмітати; несе лійку, щоб сестричка полила квіти. Зрозуміло, що результати такої допомоги ще не влаштовують дорослого - дитина не володіє достатніми вміннями та навичками. На перших етапах появи трудової діяльності виразно переважає її моти­ваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як працьовитість, наполегливість тощо.

Іншим сприятливим моментом для розвитку елементів трудової діяльності у дошкільному віці є стрімке оволодіння дитиною світом предметів, діями з ними. Водночас предметні дії є основою і трудової діяльності, у ході якої предмети зазнають послідовних, планомірних, доцільних перетворень. Предметно-маніпулятивна гра та трудова ді­яльність тісно пов'язані у дитини раннього віку, чітко не відокрем­люються в її свідомості. Головне для дитини - процес виконання тру­дових дій, а не результат, тому дитина часто не доводить справи до кінця, не звертає уваги на неякісне виконання. Слабо розвинені на цьому етапі необхідні навички та вміння у володінні знаряддями пра­ці, доступними дитині: лопаткою, віником, лійкою тощо.

Важливою віхою у процесі становлення трудової діяльності є усві­домлення дитиною в кінці 3-го року життя значущості результату своєї праці. Таке усвідомлення виникає у зв'язку з прагненням ма­люка отримати схвалення дорослого, привернути його увагу до своїх досягнень. Зростає бажання дитини діяти самостійно, що стимулює оволодіння нею знаряддями праці. Складаються сприятливі умови для формування в дитини орієнтації на якісний результат, на розу­міння його значущості для оточуючих - насамперед, для близьких дорослих (мами, бабусі), для інших дітей (братика, сестрички). Ди­тина вже розуміє, що коли чисто витерти помиту чашку для меншого братика, то він зможе краще втримати її у своїх ручках. Поступово на основі розуміння дитиною важливості її трудових дій для оточуючих складаються суспільні мотиви праці.

Відокремлення результату праці від її процесу в свідомості ди­тини сприяє становленню її до кінця раннього віку як суб'єкта діяльності, свідченням чого є поява у мовленні малюка займенника «Я» та власного імені. Водночас, зростає розуміння зв'язку між влас­ними трудовими діями малюка та якістю отримуваного результату праці. У дитини виникає здатність передбачати результат своїх дій за виконуваним процесом праці: якщо всі іграшки покласти на свої місця, то у кімнаті буде прибрано. Уявлення про майбутній результат становить психологічну умову появи дій планування та контролю. У мовленні дитини з'являються дієслова у майбутньому часі, що вказують на планування нею своїх дій: «приберу», «витру», «допо­можу».

Успіхи у розвитку предметних та трудових дій, у засвоєнні нави­чок самообслуговування призводять до появи автоматизованих дій з добре знайомими дитині знаряддями та предметами.

Як відзначає Г.О.Урунтаєва, у трудовій діяльності вирізняються результативні дії, спрямовані на перетворення предметів, та переду­мови продуктивних дій, що передбачають створення чогось нового. Такі дії спостерігаються лише у співпраці з дорослим - малюк разом з мамою ліпить вареники, готуючи обід для родини. Самостійно одер­жати новий продукт дитина ще не може.

ВИСНОВКИ про розвиток передумов трудової діяльності у ран­ньому віці:

-                     закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дити­ни, джерелом якої слугує потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як дорослий;

-                     передумови трудової діяльності складаються на основі пред­метної діяльності малюка і пов'язані з розвитком його само­свідомості та особистості;

-                     відбувається засвоєння автоматизованих дій і формування на їх основі перших найпростіших трудових умінь і навичок;

-                     дитина відмежовує себе від своїх дій, що сприяє усвідомлен­ню нею результату діяльності та його зв'язку з виконаними ді­ями;

-                     дитина прагне до досягнення результату своїх дій і отримання його оцінки дорослим.