4. Розвиток співпраці дошкільника з однолітками : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

4. Розвиток співпраці дошкільника з однолітками

Становлення спілкування та взаємодії дошкільників з ровесника­ми включає й розвиток їхньої спільної праці. Спільне перебування у дитячому садочку з раннього віку привчає дітей розподіляти спіль­ні місця своєї активності, не заважати один одному. Так, кожна ди­тина прибирає свій одяг у свою шафку. Перші прояви взаємодії між дошкільниками у ранньому віці ще не носять характеру спільної ді­яльності. Фактично - це паралельне виконання індивідуальної ді­яльності кожним з дітей. Спільність по-справжньому проявляється спочатку на рівні окремих дій та пов'язана зі становленням сюжетно- рольової гри, яка за своїм характером носить колективний характер. Маючи певний досвід спільних ігрових дій, діти переносять його і на виконання трудових. Перші прояви спільності у праці дошкільників - це повідомлення один одному про свої наміри, мотиви і цілі. Згодом виникають елементи взаємодопомоги: у Катрусі впав шарфик, а Мак- симко підняв його. Дорослий організовує колективні справи: діти прибирають в ігровій кімнаті, на ігровому майданчику. Малюки пи­шаються виконаним, кожен підкреслює свій внесок: «це я прибрав».

Поява ігор з правилами у старших дошкільників зумовлює їх прагнення керуватися правилами організації спільної праці, виявля­ється їх здатність до спільного планування своєї роботи з розподілом ділянок роботи та обов'язків, обговоренням послідовності її виконан­ня, узгодженням своїх дій. При цьому діти проявляють зацікавле­ність не тільки процесом виконання, але й результатом, допомагаю­чи один одному у процесі досягнення мети, поступаючись частиною матеріалу та знаряддями на користь справи.

На вершині розвитку співпраця дошкільників носить цілком са­модіяльний, саморегульований характер. Група дошкільників, що виконує спільну трудову діяльність, становить цілісний організм з досить чіткою статусною та рольовою структурою. Однією з провід­них є роль організатора, який водночас виступає діловим та інте­лектуальним лідером: з ним радяться, його запитують, виконують його розпорядження. Організатор володіє максимальною ініціати­вою, часто виступає ініціатором співпраці, визначає ділянки роботи та відповідальних за їх виконання, координує взаємодію між вико­навцями, виступає своєрідним арбітром при виникненні суперечок, конфліктів. Як правило, організаторами виступають добре розвинені діти, активні, самостійні, з добре сформованими комунікативними й організаторськими навичками, найбільш умілі у виконанні трудової діяльності.

Становлення такої цілісної дитячої мікрогрупи передбачає підбір її якісного складу. Вже у старшого дошкільника вибір партнера для співпраці виходить за межі критеріїв, пов'язаних з симпатіями чи антипатіями. Діти беруть до уваги ділові якості ровесників: що вони вміють, хто буде будувати замок з піску - це краще за все виходить у Петрика. Вибір партнера враховує й особистісні якості - такі як агре­сивність, хвалькуватість, плаксивість. Дітки з такими якостями ін­коли взагалі виявляються ізольованими серед одноліток.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку співпраці дошкільника з однолітками:

-                     у дошкільника складається спільна з однолітками праця, що сприяє формуванню етичних норм;

-                     розвиток співпраці у дошкільників полягає у послідовній змі­ні етапів паралельного виконання, появи спільних дій, само­діяльної співпраці дітей;

-                      виконання самодіяльної співпраці дітей забезпечується ціліс­ними стійкими дитячими мікрогрупами з чіткою рольовою та статусною структурою.