2. Особливості уваги дитини немовлячого віку : Дитяча психологія : B-ko.com : Книги для студентів

2. Особливості уваги дитини немовлячого віку

З перших днів життя у дитини спостерігаються реакції на певні подразники. Серед них, насамперед, ті, які мають значення для її життя, які можуть становити загрозу чи негативно впливають на ди­тячий організм. Так, дитина здригається від різких звуків, заплющує очі від різкого світла. Якщо ці подразники продовжують на неї впли­вати, то у дитини виникає руховий неспокій, вона починає плакати. Перші прояви уваги спрямовані на уникнення шкідливих та загроз­ливих для життя подразників.

На першому місяці життя у дитини виявляється орієнтувальний рефлекс, як основа для подальшого розвитку пізнавальної діяльності. Її увага тепер спрямовується на незвичні, особливо яскраві об'єкти, які вже не викликають у неї занепокоєння. Така увага пов'язується з першими проявами інтересу до навколишніх предметів. Вини­кає реакція зосередження у ті моменти, коли дитина спрямовує по­гляд, завмирає, тягнеться до об'єкту, що викликав інтерес. Першим об'єктом, що викликає зосередження, є обличчя дорослого. Така ре­акція пізніше стає складовою комплексу пожвавлення, коли дитина тривало зосереджується на обличчі матері. Ознайомлення із оточую­чим для немовляти опосередковане спілкуванням з дорослим. Увагу викликають, насамперед, ті об'єкти, якими діє дорослий, про які він говорить дитині. В кінці першого місяця дитина затримує погляд на незвичайному предметі.

Поява реакції зосередження на різних аналізаторах припадає на різні вікові моменти:

2-               3-й       тиждень - поява слухового зосередження;

3-                4-й      тиждень - поява зорового зосередження на обличчі дорос­лого і слухового під час його розмови з малюком.

Увага дитини спочатку спрямовується на статичні зовнішні озна­ки предметів (колір, блискучість, яскравість, розмір, здатність ви­робляти звук). З розвитком моторної активності дитини, з появою хапання у дитини виникає інтерес до дії з предметами. Увага після 6 міс. стає умовою маніпулювання дитини предметами та його пере­ходу до предметних дій. Дитина подовгу випробовує предмети, обсте­жує їх, що є неможливим без участі уваги. Це веде до бурхливого роз­витку орієнтувально-дослідницької діяльності, у якій проявляється здатність і прагнення пізнавати оточуюче.

У немовлячому віці розвиваються перші властивості уваги, пов'язані із успіхами дитини в освоєнні предметів. До кінця 1-го року життя у дитини виникає здатність одночасно діяти з двома предмета­ми, розподіляючи свою увагу: м'ячик дитина штовхає лівою ручкою, а правою у цей час трясе коробочку. Дістаючи мілкі предмети (куби­ки різної форми) з коробочки дитина переключає увагу з того пред­мету, що дістала, на той, який ще у коробочці.

ВИСНОВКИ щодо розвитку уваги у немовляти:

-                      основою розвитку уваги є вроджена здатність дитини реагува­ти на подразники, від яких залежить збереження її життя й здоров'я;

-                      у кінці 1-го місяця життя виникає реакція зосередження та орієнтувальний рефлекс;

-                      перші об'єкти, що викликають увагу дитини, включені у спіл­кування із дорослим;

-                      на основі реакції зосередження, що супроводжує предметні дії дитини, у 2-му півріччі життя виникає орієнтувально-дослід­ницька діяльність дитини, що є фундаментом розвитку пізна­вальної діяльності;

-                      розвиток предметних дій дитини в кінці 1-го року спричиняє появу властивостей уваги - розподілу та переключення.