1. Початковий етап у розвитку пам'яті

магниевый скраб beletage

Запам'ятовування, збереження і відтворення індивідом його до­свіду називають пам'яттю.

Жодна дія не можлива поза процесом пам'яті, без неї людина за­лишалася б, за словами Сєченова, «завжди у стані новонароджено­го». Єдність і цілісність особистості забезпечується пам'яттю. Люди­на усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв'язок з попередніми і наступними.

У процесі розвитку психіки людини вроджені, біологічні форми пам'яті перетворюються на мнемічну діяльність, основу якої станов­лять складні за структурою процеси, керовані мнемічною метою.

Пам'ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом (злиттям) із іншими психічними явища­ми, насамперед із відчуттями, сприйняттями, емоціями. Внаслідок цього зміст пам'яті дитини визначається картинами оточуючого її життя, способом його організації дорослим. Правильний режим дня привчає дитину до повторюваних моментів її життя, закладає най­більш стійкі елементи культури особистості, походження яких пояс­нюють «всмоктуванням з молоком матері».

Одразу після народження розпочинається накопичення особисто­го досвіду дитини. Перші прояви пам'яті свідчать про її образний ха­рактер, тісний зв'язок з відчуттями. Поведінка дитини набуває ознак повторюваності при систематичній дії на неї певного подразника. Так, вже на першому місяці малюк розпочинає плакати при вигляді рушника, бо з цим предметом у нього пов'язані неприємні відчуття під час купання.

Приблизно у 3 місяця у малюка виникають мнемічні образи пред­мету і формується дія впізнавання - перший акт пам'яті в онтогенезі. Впізнавання одночасно представляє такі види образної пам'яті, як зо­рова, слухова, рухова. Найкраще дитина запам'ятовує подразники, включені у спілкування з дорослим та догляд за нею: впізнає обличчя і голос матері; потрапляючи у звичну для свого годування позу «під грудьми» у матері, дитина робить смоктальні рухи. Особливо активно розвивається рухова пам'ять, коли дитина краще оволодіває своїми рухами - з 6-ти місяців. На основі рухової пам'яті вона навчається повзати, захоплювати та втримувати предмети, ходити.

Поступово розширюється коло об'єктів, які дитина впізнає. У 3-4 місяці дитина впізнає предмети, пов'язані з годуванням, у 5 місяців розрізняє людей за голосом, у 6 місяців виділяє улюблену іграшку [153, с. 158]. З розумінням дитиною перших слів дорослого, з роз­витком сприймання пов'язані перші прояви керування пам'яттю за допомогою слова у другому півріччі життя. Виявляється пам'ять на слова (зародження словесно-логічної пам'яті): малюк починає пов'язувати предмет із його назвою, подає предмети за словесною вимогою дорослого. Так, дитина шукає поглядом, повертаючи свій корпус та голівку, предмет, про який дорослий запитує «Де...?». Із єдністю пам'яті та мовлення пов'язана здатність дитини виконувати перші прохання, нескладні інструкції дорослого наприкінці першого року життя. При виконання певного прохання дитина виконує зна­йомі їй за попереднім досвідом дії, назви та спосіб виконання яких закріпились в її пам'яті: дає м'ячик, встає, сідає, стоїть, йде.

Зростає тривалість збереження образів пам'яті. У третій чверті першого року життя немовля здатне впізнати знайому людину після 2-3 тижнів її відсутності.

Емоційна пам'ять яскравіше виявляється з 6 місяців, при нако­пиченні особистого емоційного досвіду. Предмети, які у минулому викликали в дитини емоції певної модальності, викликають в дити­ни аналогічні переживання. Так, малюк впізнає приємну мелодію, з першими її звуками радіє, сміється, «танцює».

Водночас впізнавання предметів ще дуже недосконале, спираєть­ся на найбільш виразні зовнішні ознаки, що, як правило, відзнача­ються варіативністю: чашка може бути білою і синьою, великою й ма­ленькою; няня у халаті або у сукні, з різною зачіскою, у різних голо­вних уборах. Так, хлопчик не впізнав папу у міліцейській фуражці, яку бачив уперше.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку пам'яті в немовлячому віці:

-                      пам'ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом;

-                      низька узагальненість запам'ятовування і нетривале збере­ження;

-                      панує мимовільне запам'ятовування та відтворення на рівні впізнавання;

-                     розвиток пам'яті починається з різних видів образної (зорова, слухова, рухова, емоційна пам'ять);

-                      на основі розвитку мовлення до кінця року складаються пере­думови для розвитку словесної пам'яті.