15.6. Організація служби внутрішнього аудиту (СВА)

Стан внутрішнього аудиту вивчається приблизно за такою схемою:

1. Вивчаються документи про організацію внутрішнього аудиту:

—  положення про службу (підрозділ) внутрішнього аудиту;

—  наказ про створення служби внутрішнього аудиту;

—  штатний розклад служби внутрішнього аудиту;

—  методичні розробки для проведення перевірок, внутрішні стан­дарти, інструкції, вказівки, положення;

—  план-завдання роботи служби внутрішнього аудиту на період, що цікавить перевіряючого;

—  робочі матеріали внутрішнього аудиту за підсумками проведен­ня перевірок (вибірково);

—  підсумкові документи, висновки, рекомендації внутрішнього аудиту з виконаних завдань;

—  накази (розпорядження) про вжиті заходи (внесення виправ­лень) за результатами зауважень внутрішнього аудиту тощо.

2.    З'ясовується місце служби внутрішнього аудиту в структурі управління. Практика показує, що служба внутрішнього аудиту підп­риємств може бути організаційно підлегла: зборам акціонерів, раді ди­ректорів, генеральному директору, віце-президенту з фінансів, голов­ному бухгалтеру. Залежно від організаційної підлеглості зовнішній аудитор може розглядати здатність внутрішніх аудиторів бути не за­лежними та об'єктивними.

3. Оцінюється проведення внутрішнього аудиту відповідними фахів­цями (професійна освіта та навички роботи). Критеріями оцінки можуть бути: політика найму спеціалістів внутрішнього аудиту, освіта, досвід ро­боти в якості аудитора, знання специфіки діяльності господарюючого суб'єкта, організація системи підготовки і самопідготовки спеціалістів.

4. Для оцінки професійного рівня спеціалістів внутрішнього аудиту зовнішньому аудитору необхідно вибірково продивитися методичні розробки внутрішнього аудиту, робочі папери і підготовлені звіти.

На підставі цього необхідно звернути увагу на наступне:

— чи планувалася робота внутрішніх аудиторів;

—чи відповідають фактично виконані види робіт запланованим;

— чи є у внутрішніх аудиторів методичний матеріал для проведен­ня аудиторських перевірок (інструкції, технічні завдання, стандарти, методики тощо);

— чи дотримуються внутрішні аудитори в практичній роботі даних методичних розробок;

— чи є робочі папери внутрішніх аудиторів, в яких документується виконана робота та її послідовність;

— чи документувалася робота помічників та асистентів внутрішніх аудиторів;

— чи оформлялися звіти внутрішніх аудиторів;

— чи є аудиторські підтвердження складених висновків і наданих зауважень.

5.  Необхідно вивчити функції і напрями діяльності роботи внутрі­шнього аудиту, виділити ті функції, які можуть бути корисними зов­нішнім аудиторам для скорочення прийомів перевірки, зміни їх масш­табів та обсягів.

6. Необхідно оцінити, наскільки значимі для керівництва висновки і зауваження внутрішніх аудиторів. Аудитор розглядає виконання ке­рівництвом рекомендацій внутрішніх аудиторів.

Систему контролю можна вважати ефективною тільки тоді, коли вона забезпечує при найменших витратах досягнення намічених цілей. Ефективність контролю залежить: від точного визначення його за­вдань; планування роботи; від участі в ньому усіх служб управління; від використання в комплексі різних видів, форм та методів контролю; систематичного підвищення ділової кваліфікації кадрів; від чітко на­лагодженої інформації про чинність законодавчих актів; правильної взаємодії контрольних та правоохоронних органів, прийнятих за мате­ріалами контролю; постійного вивчення передового досвіду та вдос­коналення методики здійснення контролю.

Критеріями ефективності контролю є фактори, які призначені для визначення ступеня досягнення поставлених цілей:

а) витрати часу на здійснення контролю (чи менше витрачається сус­пільного корисного часу, тим більш ефективним вважається контроль);

б)  витрати засобів иа здійснення контролю (вони повинні бути мі­німальними);

в)  організаційні витрати, які характеризуються числом людей, яких відривають від продуктивної праці для здійснення контролю (чим ме­нше засідань, нарад, зборів витрачається на контроль, тим він ефекти­вніший);

г) кількість та цінність інформації для потреб управління, яка отримується в результаті контролю.

Ефективність використання робочого часу внутрішнього аудитора визначається відношенням фактично використаного фонду робочого часу до максимально можливого. Ефективність праці внутрішніх ау­диторів можна визначати витратами праці або чисельністю зайнятих на перевірці працівників, якістю аудиту.

Слід відзначити, що для сучасного підприємця важливе значення має не тільки ефективність роботи окремого внутрішнього аудитора, а всієї СВА. Сьогодні відсутня методика розрахунку ефективності СВА на підприємстві. Так, на думку А.К. Макальської: «Економічна доці­льність створення СВА може бути оцінена шляхом зіставлення витрат, пов'язаних з функціонуванням цієї служби, з витратами на зовнішній аудит». Ефективність же роботи внутрішнього аудиту значно ширша, ніж економія витрат. Тому не можна погодитись із Усачем Б.Ф. і Душ­ко З.О., які вважають, що асигнування на отримання СВА «слід здійс­нювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитором резервів підви­щення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості і збільшення прибутків».2 Якщо погодитися з авторами, то можна зро­бити висновок, що СВА потрібна тимчасово — тоді, коли потрібно ви­явити резерви.

Більш точно, на нашу думку, дають визначення цього поняття Пан- телєєв В.П. і Корінько М.Д. На їх думку оцінка ефективності системи внутрішнього аудиту підприємства здійснюється за такими критеріями:

—  співвідношення витрат на проведення аудиту та отриманих ре­зультатів під його проведення;

—  зменшення штрафів, пені, інших втрат підприємства внаслідок проведених внутрішнім аудитором заходів;

—  збільшення доходів підприємства та зменшення його витрат — зменшення ризику контролю, підтримання впевненості у здійсненні фінансово-господарської діяльності належним чином; зменшення ви­трат на послуги зовнішнього (комерційного) аудиту.

Оцінка ефективності та якості функціонування служби внутрішньо­го аудиту на сьогодні ґрунтується на таких показниках, як кількість ви­конаних перевірок, суми встановлених незаконних виплат та крадіжок, дотримання строків проведення перевірок, суми штрафів та пені, якої уникло підприємство, число проведених профілактичних заходів. Але ці показники не дають повної та об'єктивної оцінки діяльності служби.

Тому оцінку діяльності внутрішнього аудиту доречно доповнити системою показників, в основу яких покладається ступінь (рівень) до­сягнення головного завдання — підтвердження функціонування бух­галтерського обліку та внутрішнього контролю: — рівень управління аудиторським контролем (кількісний та якісний стан працівників, ви­користання робочого часу, наявність відповідного методичного забез­печення, ступінь завантаження аудиторів в цілому та за окремими ви­дами робіт тощо);

— оцінка результатів та ефективності аудиторського контролю (сума виявлених незаконно витрачених коштів, стягнення матеріаль­них збитків, скорочення непотрібних асигнувань, зниження штрафних санкцій, стягнення боргу з винних осіб тощо);

— встановлення резервів зростання ефективності (поліпшення ви­користання робочого часу, вдосконалення професійної підготовки, ме­тодів та технічних заходів контролю, інформаційно-правове забезпе­чення тощо).

Проте це найпримітивніший підхід, який не здатний урахувати всіх переваг, які приносить діяльність СВА. Вигоди від роботи СВА не обов'язково вимірюються грошовим вимірником. Це можуть бути пе­вні конкурентні переваги, закріплення позицій на ринку тощо, або, як можна оцінити факт, який взагалі не відбувся завдяки наявності у компанії СВА. Мова йде про те, що зміст будь-яких перевірок базуєть­ся на психологічному факторі: люди, знаючи, що їх робота кимсь кон­тролюється, навряд чи наважаться на шахрайство. За даними більшості досліджень, за допомогою внутрішніх перевірок виявляється лише кожне 5-е зловживання з боку найманих працівників (інші 4-й вияв­ляються завдяки пильності колег чи взагалі випадково). Але у будь- якому разі сам факт наявності на підприємстві аудиторів дає значний профілактичний ефект, який заставляє окремих потенційних злодіїв відмовитися від думки про шахрайство.

Питання для самоконтролю

 

1.  Які Ви знаєте методи внутрішнього аудиту?

2.   Які прийоми застосовуються при здійсненні внутрішнього аудиту?

3.   Які є принципи внутрішнього аудиту?

4.   Які права та обов'язки внутрішніх аудиторів?

5.   На які види поділяється внутрішній аудит?

6.   Охарактеризуйте етапи внутрішнього аудиту.

7.   Які стандарти внутрішнього аудиту Ви знаєте?

8.   Дайте характеристику управлінській моделі внутрішнього аудиту.

9.   Які документи укладають внутрішні аудитори?

10.   Яка організація служби внутрішнього аудиту на підприємстві?