ДОДАТКИ

Додаток А

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність» Додаток Б

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 31 травня 2007року № 178/6

Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів

Додаток В

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 26 квітня 2007року № 176/7

Про затвердження Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів Додаток Д

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 31 травня 2007року № 178/5

Про затвердження Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України

Додаток Е

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 15 листопада 2007року № 184/4

Про затвердження Порядку застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків

Додаток Ж

Наказ від «_ » «     » 200_ р. № 1.

«Про затвердження Системи внутрішнього контролю якості професійних послуг та її впровадження в практику роботи АФ «ХХХХ»

Додаток И

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 23.04.2009 № 201/4 м. Київ

Про Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських по­слуг, створених аудиторськими фірмами та аудиторами відповідно до професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог

Додаток А

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України «Про аудиторську діяльність»

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до Закону України «Про аудиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 23, ст. 243; 1995 p., № 14, ст. 88; 1996 p., № 9, ст. 44; 2003 p., № 30, ст. 247; 2004 p., № 45, ст. 501; 2005 p., № 34, ст. 434; 2006 p., № 14, ст. 117, № 22, ст. 184), виклавши його в такій редакції:

«ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудиторську діяльність

Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Сфера дії Закону

Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усіх суб'єк­тів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення держав­ного фінансового контролю.

Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Особливості проведення інших видів аудиторської діяльності регулюються спеціа­льним законодавством.

Стаття 3. Аудиторська діяльність

Аудиторська діяльність — підприємницька діяльність, яка включає в себе організа­ційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її досто­вірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може впли­нути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випад­ках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського об­ліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, екс­пертизи і оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко- правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

Стаття 4. Аудитор

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфіка­ційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підпри­ємець або у складі аудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та інших но­рмативно-правових актів.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа — підпри­ємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємниць­кої діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Стаття 5. Аудиторська фірма

Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є ауди­торами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Стаття 6. Стандарти аудиту

При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосову­ють відповідні стандарти аудиту.

Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-право­вих актів.

Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати Украї­ни. У випадках, передбачених законом, стандарти аудиту погоджуються з іншими су­б'єктами.

Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фі­рмами та суб'єктами господарювання.

Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи

Аудиторський висновок — документ, що складений відповідно до стандартів ауди­ту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звіт­ності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її скла­данні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положен­ня суб'єктів господарювання, інші джерела.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стан­дартів аудиту.

Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб'єкту господарювання України підлягає підтвердженню ау­дитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Стаття 8. Обов'язкове проведення аудиту

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідо­ваної фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримують­ся за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інве­стиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдинго­вих компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансо­вих посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяль­ності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Стаття 9. Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту

Органи управління суб'єкта господарювання зобов'язані створити аудитору (ауди­торській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту.

Органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фі­рмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг.

Фінансова звітність суб'єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов'язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України.

Розділ II

СЕРТИФІКАЦІЯ АУДИТОРІВ І РЕЄСТР АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ ТА АУДИТОРІВ

Стаття 10. Сертифікація аудиторів

Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України.

Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторською палатою України за погодженням з Національним банком України.

Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, аси­стента (помічника) аудитора.

Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шля­хом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою Ау­диторською палатою України.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років.

Продовження терміну чинності сертифіката здійснюється через п'ять років за під­сумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою України.

За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому Аудитор­ською палатою України, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської пала­ти України.

Стаття 11. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів — база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи — підприємці (далі — Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України.

Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.

Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи — підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру.

Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка.

За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторсь­кою палатою України.

Розділ III

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ Стаття 12. Повноваження Аудиторської палати України

Повноваження Аудиторської палати України визначаються цим Законом та Стату­том Аудиторської палати України.

Статут Аудиторської палати України приймається двома третинами голосів від за­гальної кількості членів Аудиторської палати України.

Аудиторська палата України:

1)       здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

2)       затверджує стандарти аудиту;

3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

4)веде Реєстр;

5)здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними ау­диторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

7)  регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;

8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторсь­кої палати України.

Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів Укра­їни узагальнену інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

Стаття 13. Створення Аудиторської палати України

Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган.

Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звіт­ність.

Аудиторська палата України є неприбутковою організацією.

Аудиторська палата України набуває повноважень юридичної особи з дня її реєст­рації у Міністерстві юстиції України на підставі заяви та Статуту, затвердженого в по­рядку, передбаченому цим Законом.

Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегуван­ня до її складу аудиторів та представників державних органів.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.

Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна по­даткова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статис­тики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контро­льно-ревізійне управління України.

До складу Аудиторської палати України від аудиторів делегуються в кількості деся­ти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.

Порядок делегування представників до Аудиторської палати України визначається відповідно з'їздом аудиторів України, колегією державних органів або іншим вищим керівним органом.

Стаття 14. Діяльність Аудиторської палати України

Рішення Аудиторської палати України приймаються на її засіданнях простою біль­шістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передба­чених цим Законом та Статутом.

Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні відділення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України.

Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п'ять років. Од­на і та ж особа не може бути делегована до Аудиторської палати України більше двох термінів підряд.

Призначення нових членів Аудиторської палати України замість вибулих здійсню­ється у встановленому цим Законом порядку.

Члени Аудиторської палати України, за винятком Голови Аудиторської палати України, виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати України можуть бути:

плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською ді­яльністю;

плата за включення до Реєстру;

добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України;

інші джерела, не заборонені законодавством.

Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України може створювати комісії із числа її членів. До роботи в комісіях можуть залучатись експерти, які не є членами Аудиторської палати України.

Ведення поточних справ в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий. Завідуючий Секретаріатом несе персональну відповідальність за ефективне використання майна та коштів Аудиторської палати України і створення на­лежних умов для виконання функціональних обов'язків її членами.

Стаття 15. Голова Аудиторської палати України

Голова Аудиторської палати України виконує свої повноваження на професійній основі.

Голова Аудиторської палати України обирається з числа її членів на термін здійс­нення своїх повноважень члена Аудиторської палати України більшістю голосів від за­гальної кількості членів Аудиторської палати України.

Голова Аудиторської палати України може бути достроково звільнений з посади за рішенням Аудиторської палати України та в інших випадках, передбачених законодав­ством України.

Повноваження Голови Аудиторської палати України визначаються Статутом Ауди­торської палати України.

Голова Аудиторської палати України забезпечує формування нового складу Ауди­торської палати України.

Розділ IV

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ТА НАДАННЯ ІНШИХ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ

Стаття 16. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюється аудитора­ми, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності ві­дповідно до цього Закону.

Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються ста­ндартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України.

Стаття 17. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону.

У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передба­чаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення ауди­тора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недо- стовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені резуль­тати аудиторської перевірки.

Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення ау­диту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.

Розділ V

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ АУДИТОРІВ І АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ Стаття 18. Права аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори України мають право об'єднуватися в громадські організації за професій­ними ознаками, дотримуючись вимог цього Закону та інших законів.

Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рів­ня аудиторів, захищають соціальні та професійні права аудиторів, вносять пропозиції

щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноважен­ня, передбачені їх статутами та положеннями.

Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право:

1)       самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;

2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб.

Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета пере­вірки, зобов'язані падати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єк­та господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначен­ня якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

5)       залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Стаття 19. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм

Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону та інших норматив­но-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;

2)належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансо­вої звітності;

4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комер­ційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до дого­вору та закону;

6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;

7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.

Стаття 20. Спеціальні вимоги

Забороняється проведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління су­б'єкта господарювання, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

3) аудитором — членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

4)аудитором — працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5)  аудитором — працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідно­го для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його неза­лежності .

Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм за­бороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалеж­ність аудиторів, які здійснюють аудит.

Розділ VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРІВ ТА АУДИТОРСЬКИХ ФІРМ Стаття 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе май­нову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може переви­щувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характе­ру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

Стаття 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм

За неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попере­дження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сер­тифіката, виключення з Реєстру.

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Ау­диторською палатою України.

Рішення Аудиторської палати України щодо застосування до аудиторів (аудиторсь­ких фірм) стягнень можуть бути оскаржені до суду.

До аудиторів можуть бути застосовані інші види відповідальності відповідно до закону.

Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1.Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2.  Здійснення організаційних заходів щодо скликання з'їзду аудиторів покласти на Аудиторську палату України та Спілку аудиторів України (за їх згодою).

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим За­коном:

— внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

— забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами вико­навчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Національному банку України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

5. Аудиторській палаті України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом ініціювати процедуру створення Аудиторської палати України з дотриманням вимог цього Закону.

6. Державним органам, зазначеним у статті 13 цього Закону, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом делегувати в порядку, визначеному цим Законом, відповідних представників до складу Аудиторської палати України».

Президент України      В. ЮЩЕНКО

м. Київ

14 вересня 2006 року № 140-V

Додаток Б

АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ РІШЕННЯ від 31 травня 2007 року № 178/6 Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів

Із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Аудиторської палати України від 14 лютого 2008 року № 187/10, від 26 червня 2008 року № 191/10.1, від 16 липня 2008 року № 192/2, від 29 січня 2009 року № 198/3.1

Керуючись Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року № 3125-XII (в редакції Закону від 14.09.2006 № 140-V), Аудиторська палата України вирішила:

1.Прийняти Положення про сертифікацію аудиторів в цілому (додається).

2. Відмінити рішення АПУ від 26.04.2007 № 176/4 «Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів».

3. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене Аудиторською палатою України 19.11.2002 (протокол засідання № 116).

4. Секретаріату Аудиторської палати України забезпечити оприлюднення цього рі­шення.

5. Це рішення набирає чинності з 1 липня 2007 року.

Голова Аудиторської палати України

С. О. Столярова

Додаток

до рішення Аудиторської палати України від 31 травня 2007 р. № 178/6

ПОЛОЖЕННЯ про сертифікацію аудиторів

(У тексті Положення слова «Комісія з сертифікації та удоско­налення професійних знань аудиторів» у всіх відмінках заміне­но на слова «Комісія з сертифікації та освіти аудиторів» згідно з рішенням Аудиторської палати України від 14 лютого 2008 року № 187/10)

Загальні положення

Положення про сертифікацію аудиторів (далі — Положення) розроблено відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, Статуту Аудитор­ської палати України.

(абзац перший розділу у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

Цим Положенням Аудиторська палата України (далі — АПУ) встановлює єдині умови та порядок сертифікації аудиторів України. Дія цього Положення не поширюєть­ся на порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків.

1. Визначення термінів

1.1.  Досвід практичної роботи — термін роботи кандидата на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора до подання заяви про намір отримати сертифікат аудитора в АПУ.

1.2. Кандидат — фізична особа, яка має намір отримати сертифікат аудитора і ви­словила своє бажання поданням заяви до АПУ.

1.3. Кваліфікаційний іспит — іспит, який проводиться для визначення необхідно­го обсягу знань для отримання сертифіката за програмою, затвердженою АПУ.

1.4. Контрольне тестування — перевірка рівня знань та кваліфікаційної придатності аудитора для продовження терміну чинності сертифіката у порядку, встановленому АПУ.

Контрольне тестування передбачає:

— тестування за підсумками щорічного удосконалення професійних знань практикую­чими аудиторами за програмами, затвердженими АПУ, в центрах, визначених АПУ, або

—  співбесіду з питань практики аудиту в Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ при щорічному удосконаленні професійних знань практикуючими аудиторами згі­дно з розділом V Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України, або

(абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

—  перевірку рівня знань за умовами порядку проведення кваліфікаційного іспиту.

1.5.  Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ — постійно діючий робочий орган АПУ, що складається виключно з членів АПУ та забезпечує виконання функції АПУ щодо сертифікації аудиторів та продовження терміну чинності сертифіката шля­хом координації всіх організаційних процедур, які необхідні для проведення кваліфіка­ційного іспиту, контрольного тестування, а також узагальнення їх результатів.

1.6. Пункт 1.6 виключено

(згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2, у зв'язку з цим пункти 1.7—1.14 вважати відповідно пунктами 1.6—1.13)

1.6. Організаційні процедури — дії, які мають виконати учасники кваліфікаційно­го іспиту, що забезпечують проведення сертифікації аудиторів.

1.7. Організаційна група — робоча група осіб, що здійснює певні заходи по забез­печенню проведення кваліфікаційного іспиту (адміністрування, кодування, перевірку екзаменаційних робіт, розкодування та підготовку результатів на розгляд та затвер­дження Комісією з сертифікації та освіти аудиторів АПУ).

1.8. Сертифікат аудитора (додаток № 1) — це офіційний документ, який засвідчує рівень професійних знань, необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності на території України.

1.9.  Сертифікація — визначення кваліфікаційної придатності кандидата на зайнят­тя аудиторською діяльністю шляхом перевірки відповідності його освіти та досвіду ро­боти вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність» і складання ним письмово­го кваліфікаційного іспиту.

1.10. Структура знань — перелік дисциплін, знаннями з яких повинен володіти ка­ндидат. Вона охоплює знання з аудиту та суміжних з ним галузей.

1.11. Суміжні з аудитом галузі знань — знання з бухгалтерського обліку, фінансів та інформаційних технологій, основ економіки та управління, права і оподаткування.

1.12.Учасники кваліфікаційного іспиту — коло осіб, що беруть участь у підготовці екзаменаційних завдань, в організації та проведенні іспиту, здійснюють перевірку виконаних кандидатами екзаменаційних завдань. Учасниками кваліфікаційного іспиту можуть бути чле­ни АПУ, вчені, викладачі вищих закладів освіти, експерти та аудитори-практики. Усі учасни­ки кваліфікаційного іспиту повинні мати сертифікат аудитора. Склад учасників кваліфікацій­ного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

1.13. Інші терміни вживаються в цьому Положенні згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність», нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ньо­го, стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів.

2. Кваліфікаційні вимоги та порядок подання документів

2.1. Право на отримання сертифіката мають кандидати, які мають повну вищу еко­номічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні (не ниж­че освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста чи магістра), необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, оподаткування та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юри­ста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора та успішно склали письмо­вий кваліфікаційний іспит.

2.2. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється АПУ і склада­ється з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань.

Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти письмовий кваліфі­каційний іспит двох рівнів за програмою, затвердженою АПУ.

2.3.   Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до АПУ такі документи:

(абзац перший пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

— заяву за встановленою формою (додаток № 2);

— копію диплома, засвідчену нотаріально або за місцем роботи;

— копію трудової книжки, засвідчену нотаріально або за місцем роботи;

— документ про плату за проведення сертифікації;

— копію першої сторінки паспорта.

2.4. У разі відсутності хоча б одного з документів, зазначених у пункті 2.3 цього Положення, чи неналежного їх оформлення заяву до розгляду не приймають.

2.5. Подані документи реєструє Секретаріат АПУ у спеціальному журналі. Відпові­дальність за достовірність поданих документів покладена на кандидата.

(пункт 2.5 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

3. Порядок розгляду документів кандидатів і формування груп для складання кваліфікаційного іспиту

3.1. Розгляд поданих кандидатами документів для підтвердження освіти, досвіду практичної роботи, а також отримання дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

(пункт 3.1 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

3.2.  Документи, подані кандидатами, розглядаються протягом двадцяти робочих днів з дня їх надходження. Повідомлення про рішення за наслідками розгляду докумен­тів кандидата із зазначенням дати іспиту вручається кандидату особисто.

3.3.У разі відсутності зауважень щодо поданих документів Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ приймає рішення про надання дозволу кандидату на участь у ква­ліфікаційному іспиті, що оформлює протоколом засідання Комісії.

(пункт 3.3 у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

3.4. Кандидату може бути відмовлено в наданні дозволу на участь у кваліфікацій­ному іспиті у разі невідповідності вимогам Закону України «Про аудиторську діяль­ність» профілю чи рівня освіти кандидата або досвіду практичної роботи, а також нена- дання документа про плату за сертифікацію, про що повідомляється кандидату.

3.5. Секретаріат АПУ на підставі протокольного рішення Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ готує допуски, які засвідчують дозвіл на складання іспиту та фо­рмує групи із числа кандидатів для складання кваліфікаційного іспиту.

(пункт 3.5 у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

4. Методичне забезпечення кваліфікаційних іспитів

4.1. Кваліфікаційний іспит має охоплювати коло знань і навиків, якими повинні во­лодіти кандидати, щоб досягти такого професійного рівня, який дав би їм змогу здійс­нювати аудиторську діяльність в Україні відповідно до чинного законодавства та стан­дартів аудиту. АПУ періодично вносить зміни до переліку питань кваліфікаційного іспиту, щоб своєчасно враховувати зміни, які відбуваються в чинному законодавстві, стандартах аудиту тощо.

4.2.   Завдання, які використовуються для проведення іспитів, повинні включати:

— тести у вигляді питань, що дають змогу вибрати правильну відповідь з чотирьох тверджень;

— ситуаційні завдання з практики аудиту.

4.3.Конкретний набір запитань у завданнях для проведення кваліфікаційного іспиту визначає Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

4.4. Підготовку екзаменаційних завдань (тестів), а також правильні відповіді на ці завдання (тести) здійснює спеціальна група укладачів з дотриманням суворої конфіден­ційності. Укладачі екзаменаційних завдань передають права власності на тексти завдань, що підтверджується актом приймання-передачі між укладачами і АПУ. Ця процедура підтверджує право власності на них АПУ.

4.5. Укладачі екзаменаційних завдань можуть брати участь у перевірці виконаних кандидатами завдань, але не в проведенні кваліфікаційного іспиту.

4.6. Повноваження з добору укладачів покладено на Комісію з сертифікації та осві­ти аудиторів АПУ та членів АПУ, які виявили бажання прийняти участь у доборі укла­дачів, за попереднім погодженням із Головою Комісії. Добір укладачів здійснюють за різноманітними критеріями, але у будь-якому разі до основних вимог мають входити професійна та технічна компетентність, уміння чітко, лаконічно висловлювати думку, володіння матеріалом, по якому готуються запитання, та вміння формулювати оригіна­льні запитання. Укладачі повинні розуміти специфіку іспиту, знати відмітні ознаки гар­них питань для тестування і упевнено відчувати себе в екзаменаційному процесі, а та­кож подавати матеріали у встановлені терміни. Комісія АПУ, на яку покладено добір укладачів, може провадити семінари для тих, хто виявив бажання стати укладачем, а та­кож розробляти інструкції з переліком критеріїв прийнятності питань.

4.7.АПУ провадить ротацію укладачів екзаменаційних завдань для того, щоб екза­менаційні запитання не можна було передбачити.

4.8. Завдання кваліфікаційного іспиту затверджує Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ на підставі оцінки того, наскільки запропоноване завдання дає змогу ви­значити рівень знань і навиків, необхідний для здійснення аудиторської практики.

5. Конфіденційність

5.1. Забезпечення конфіденційності є невід'ємною умовою проведення кваліфіка­ційного іспиту. Порушення правил конфіденційності екзаменаційного процесу розгля­дається АПУ як подія, що може тягнути за собою викривлення уявлення про чесність іс­питу і, більше того, самої професії аудитора.

5.2.   До конфіденційної інформації щодо кваліфікаційного іспиту належать:

— склад учасників кваліфікаційного іспиту;

— зміст запитань, включених в завдання кваліфікаційного іспиту, та відповіді на них протягом усього строку до передачі екзаменаційних робіт на перевірку;

— порядок і зміст проведеного кодування екзаменаційних робіт до їх повної переві­рки та внесення результатів іспиту до протоколу перевірки;

— персональні результати проведеного іспиту (повідомляються персонально кож­ному кандидату).

5.3.Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ та інші учасники кваліфікаційного іспиту повинні довести до усіх учасників процесу сертифікації важливість і необхідність забезпечення конфіденційності інформації щодо зазначених заходів проведення кваліфіка­ційного іспиту для забезпечення всім кандидатам рівних умов складання іспиту.

5.4.Факт порушення учасниками кваліфікаційного іспиту правил проведення іспиту та конфіденційності зазначеної інформації (передача іншим особам, спроба отримання або ви­користання не за призначенням конфіденційної інформації кваліфікаційного іспиту) розгля­даються Дисциплінарною комісією АПУ, і підсумки розгляду можуть бути підставою для ви­ключення особи із складу учасників кваліфікаційного іспиту та застосування стягнення.

5.5.Виконана кандидатом екзаменаційна робота не повертається, а зберігається упро­довж одного року в АПУ. Після закінчення зазначеного терміну роботи знищуються.

6. Організація та порядок проведення кваліфікаційного іспиту

6.1. Головна мета кваліфікаційного іспиту полягає у об'єктивному визначенні наяв­ності необхідного обсягу знань у кандидатів для отримання сертифіката аудитора.

6.2. Організаційні процедури, пов'язані з проведенням іспитів, мають забезпечити належну перевірку відповідних матеріалів, неупереджене й об'єктивне відношення до всіх кандидатів, а також не припускати одержання одним кандидатом переваги перед іншими.

6.3. Допуск, що засвідчує дозвіл на складання кваліфікаційного іспиту, готує Секре­таріат АПУ після підтвердження Комісією з сертифікації та освіти аудиторів АПУ права кандидата на участь в кваліфікаційному іспиті.

(пункт 6.3 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

6.4.Всі кандидати повинні ознайомитися з Правилами поведінки кандидатів під час складання іспиту (додаток № 3) до його початку, що засвідчують своїм підписом.

6.5. Кваліфікаційний іспит проводиться в два етапи: перший — письмове тестуван­ня (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ; другий — пи­сьмове розв'язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70 балів правильних відповідей за результатами тестування.

6.6. Перший та другий етапи кваліфікаційного іспиту проводяться в АПУ.

(пункт 6.6 у редакції рішення Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

6.7. Пункт 6.7 виключено

(згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2, у зв'язку з цим пункти 6.8—6.24 вважати відповідно пунктами 6.7 — 6.23)

6.7. Кваліфікаційний іспит проводять у день, що визначає АПУ.

6.8. Координацію всіх організаційних процедур, необхідних для організації та про­ведення кваліфікаційного іспиту, а також узагальнення його результатів здійснює Комі­сія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

(пункт 6.8 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

6.9.Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ може ухвалити рішення про ви­користання під час кваліфікаційного іспиту допоміжних матеріалів та засобів. Це рі­шення приймається на початку розробки завдань кваліфікаційного іспиту, оскільки від нього залежить підготовка питань. В разі прийняття рішення про застосування кальку­ляторів їх видають кандидатам безпосередньо на початку іспиту особи, що здійснюють організаційний нагляд за проведенням іспиту. Усі учасники кваліфікаційного іспиту і кандидати до початку іспиту повинні бути проінформовані про те, які допоміжні матері­али видаватимуться або дозволені під час проведення іспиту.

6.10. Кандидати, що прибули на іспит, повинні пред'явити документ, що посвідчує особу, і бланк допуску, виданий їм АПУ. Бланк допуску звіряють зі списком кандидатів, допущених до кваліфікаційного іспиту. Кандидат, у якого відсутній документ, що посві­дчує особу, до складання іспиту не допускається.

(пункт 6.10 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 16.07.2008 р. № 192/2)

6.11. Письмові відповіді кандидатів на запитання екзаменаційної роботи необхідно здати на перевірку. В разі відмови здати відповіді на перевірку кандидат повинен напи­сати заяву з вказанням причини цього.

6.12. Роботам кандидатів присвоюються кодові номери. При цьому особи, що здійс­нюють організаційний нагляд за проведенням іспиту, ведуть відомість, де реєструють прізвище, ім'я, по батькові та код кандидата. Інформація з реєстраційної відомості є конфіденційною до підтвердження оцінок, поставлених кандидатам, і повинна зберіга­тися з дотриманням правил конфіденційності. Обов'язок забезпечення дотримання кон­фіденційності покладається на Секретаріат АПУ.

6.13.  До перевірки екзаменаційних робіт залучають незалежних фахівців, з якими АПУ укладає угоду. Умови угоди повинні передбачати дотримання конфіденційності та об'єктивності оцінки всіх екзаменаційних робіт.

6.14. Повноваження з добору фахівців, що здійснюватимуть перевірку екзаменаційних робіт, покладено на Комісію з сертифікації та освіти аудиторів АПУ та Секретаріат АПУ.

6.15.  Правильність оцінки закодованих екзаменаційних робіт перевіряють члени Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ та члени АПУ, які виявили бажання при­йняти участь у цій роботі за попереднім погодженням із Головою Комісії. За результа­тами перевірки екзаменаційних робіт складається протокол.

6.16. Результати складання першого етапу кваліфікаційного іспиту затверджує Ко­місія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

6.17. Підсумки складання другого етапу кваліфікаційного іспиту оформлюють про­токолом, який готує і подає на засідання АПУ Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ. Протокол підписують члени цієї Комісії, які несуть відповідальність перед АПУ за достовірність даних, зазначених у протоколі.

6.18. За результатами складання іспитів АПУ затверджує протокол Комісії з серти­фікації та освіти аудиторів АПУ та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката аудитора.

6.19.  Результати першого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють кандидатам упродовж двох тижнів. Одночасно особам, що успішно склали перший етап кваліфікацій­ного іспиту, повідомляють час і місце проведення другого етапу кваліфікаційного іспиту. Результати другого етапу кваліфікаційного іспиту повідомляють упродовж одного місяця.

6.20. Кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені:

— в 60 і більше балів, — є такими, що склали кваліфікаційний іспит і здобули право на отримання сертифіката аудитора після затвердження протоколу на засіданні АПУ;

—  в 59 і менше балів, — є такими, що не склали кваліфікаційний іспит.

6.21.  Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право складати його вдруге на загальних умовах згідно з цим Положенням. Результат успішно складеного першого етапу кваліфікаційного іспиту дійсний упродовж одного року.

(пункт 6.21 у редакції рішення Аудиторської палати України від 14.02.2008 р. № 187/10)

6.22. Після кожного кваліфікаційного іспиту Комісія з сертифікації та освіти ауди­торів АПУ проводить засідання з метою внесення відповідних коригувань в методичне забезпечення, організацію підготовки і проведення наступного кваліфікаційного іспиту.

6.23. Фахівці — сертифіковані бухгалтери CPA та АССА для одержання сертифіка­та аудитора України складають кваліфікаційний іспит за спеціальною програмою з пи­тань національних особливостей економіки України та правових основ підприємницької діяльності в Україні. Програма затверджується АПУ.

7. Порядок розгляду апеляцій

7.1. Кандидати, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право на апеляцію до Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ у разі, якщо вони надали обґрунтовані докази можливого підвищення оцінки за окремі відповіді. Кандидат, що апелює, пови­нен надати апеляцію до Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ у письмовій фо­рмі упродовж десяти днів після затвердження та повідомлення результатів іспиту.

(пункт 7.1 із змінами, внесеними згідно з рішенням Аудиторської палати України від 14.02.2008 р. № 187/10)

7.2. Апеляційна комісія — це комісія, що створюється для вирішення спірних пи­тань і розгляду апеляцій кандидатів.

7.3. Склад апеляційної комісії затверджується Головою Комісії з сертифікації та освіти аудиторів АПУ. Апеляційна комісія складається із голови, членів комісії, а також працівника Секретаріату АПУ. Кількісний склад апеляційної комісії — не менше 3 осіб.

7.4. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ встановлює спеціальний день для розгляду апеляції апеляційною комісією у десятиденний термін після одержання апеляції. Розгляд апеляції здійснюється в присутності кандидата, що апелює.

7.5. За наслідками розгляду апеляції апеляційна комісія має право прийняти одне з таких рішень:

— залишити результати кваліфікаційного іспиту без змін;

— вважати кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит.

7.6. Висновок апеляційної комісії у 5-денний термін направляється до Комісії з сер­тифікації та освіти аудиторів АПУ для прийняття рішення.

7.7. Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ після розгляду висновку апеля­ційної комісії приймає остаточне рішення.

8. Порядок видачі сертифікатів

8.1. Після затвердження на засіданні АПУ протоколу Комісія з сертифікації та осві­ти аудиторів АПУ з результатами складання кваліфікаційного іспиту Секретаріат АПУ здійснює видачу сертифікатів.

8.2. Сертифікат реєструється у книзі обліку сертифікатів АПУ. Отримання сертифі­ката аудитор засвідчує підписом у книзі обліку.

8.3.У разі втрати або значного пошкодженн