2.2. Суб'єкти державного аудиту

магниевый скраб beletage

Головними суб'єктами державного аудиту є Рахункова палата та Контрольно-ревізійне управління України. Інші органи державної вла­ди: Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Державна митна служба та інші, проводять державний аудит як фіскальні заходи, тому по суті вони не є аудитом — як формою фі­нансового контролю, незважаючи на назву.

Рахункова палата, що функціонує з 1997 року є вищим органом фі­нансового контролю в Україні. Діяльність Рахункової палати, регла­ментується також Законом України «Про Рахункову палату України«. Рахункова палата утворюється Верховною Радою України і підзвітна їй. Склад Рахункової палати призначається Верховною Радою України шляхом таємного голосування.

Взаємовідносини Рахункової палати з Верховною Радою України будуються на основі підзвітності. При цьому зберігається її незалеж­ний статус як органу спеціальної конституційної компетенції.

Рахункова палата щорічно звітує перед Верховною Радою України про результати своєї діяльності. За згодою Верховної Ради України її Комітети можуть заслуховувати доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати про підсумки проведених перевірок, ревізій і об­стежень у відповідності з термінами, необхідними для виконання цих доручень.

Відносини з іншими державними органами Рахункова палата будує на основі організаційної і функціональної незалежності, в межах, ви­значених чинним законодавством повноважень.

Рахункова палата є одним з органів, який має повноваження по ко­нтролю за дотриманням бюджетного законодавства. Згідно з Законом України «Про Рахункову палату» вона є постійно діючим органом ко­нтролю, утвореним Верховною Радою України, підпорядкованим і підзвітним їй. Оскільки Конституцією України до повноважень Верхо­вної Ради України віднесено контроль за виконанням державного бю­джету, цей контроль парламент здійснює як безпосередньо, так і через створену ним Рахункову палату, яка стежить за законним використан­ня коштів державного бюджету від імені Верховної Ради України.

Бюджетним кодексом України до повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства віднесено конт­роль за:

— використанням коштів Державного бюджету України відповід­но до закону про Державний бюджет України;

— утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

— ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;

— використанням бюджетних коштів у частині фінансування пов­новажень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

Законом України «Про Рахункову палату» її повноваження поши­рюються на Верховну Раду, органи виконавчої влади, Національний банк, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та інші дер­жавні органи і установи, створені згідно з законодавством України.

Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товарис­тва, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації, а також інші об'єднання незалежно від форм власності, недержавні фо­нди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій час­тині їх діяльності, яка пов'язана з використання коштів Державного бюджету України.

Тобто, усі операції, що мають фінансові наслідки для Державного бюджету України, які здійснюють у ході своєї діяльності будь-які установи, організації, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, є об'єктом контролю з боку Рахункової палати.

З 1998 році Рахункова палата України є членом Міжнародної органі­зації Вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а у 1999 році її прийнято до Європейської організації Вищих органів фінансового конт­ролю (EUROSAI). Тобто, з 1998 року Рахункова палата визнана міжнародною спільнотою як вищий орган державного фінансового кон­тролю в Україні. Інші вищі органи фінансового контролю іноземних держав також активно співпрацюють з нею. Так, на сьогодні Рахунко­вою палатою підписано угоди про співробітництво з вищими контроль­ними органами Польщі, Російської Федерації, Республіки Болгарії, Рес­публіки Молдова, Республіки Білорусь, Грузії, Литовської Республіки, Угорщини, Республіки Корея, Китайської Народної Республіки. Вона плідно співпрацює з відповідними Комітетами INTOSAI та EUROSAI.

Рахункова палата є органом, який дає суспільству та органам влади незаангажовану реальну інформацію щодо стану управління коштами Державного бюджету України.

Аудитори Рахункової палати застосовують системний підхід до організації проведення перевірок і аналізу їх результатів. У щоденній роботі фахівці Рахункової палати велику увагу приділяють аналітичній діяльності, оцінці ефективності управління об'єктами перевірки.

Рахункова палата у своїй діяльності керується принципами закон­ності, плановості, об'єктивності, незалежності і гласності, розглядаю­чи закон про державний бюджет як концентроване вираження еконо­мічної політики на відповідний рік.

Контрольно-ревізійна служба України

Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в установленому порядку реалізацію державної політики у сфері державного фінансового конт­ролю за використанням відповідно до законодавства підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, коштів бюджетів усіх рівнів та поза­бюджетних фондів, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-реві­зійні управління в регіонах є юридичними особами, мають самостійні ко­шториси, рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України. До складу державної контрольно-ревізійної служби в Україні входять: ГоловКРУ України, контрольно-ревізійні управління в Автоном­ній Республіці Крим, 24 областях, містах Києві і Севастополі та 562 конт­рольно-ревізійних відділів в районах, містах і районах у містах.

Законодавчими та нормативно-правовими актами, які забезпечу­ють діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні, є Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Укази Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи», «Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України» та інші.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріаль­них цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерсько­го обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та держав­них валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення вияв­лених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Органи державної контрольно-ревізійної служби України здійс­нюють контроль за:

1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бю­джету та місцевих бюджетів;

2)   цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звіт­ності про виконання Державного бюджету України та місцевих бю­джетів, кошторисів.

Головне контрольно-ревізійне управління України та органи дер­жавної контрольно-ревізійної служби на місцях, виконуючи свої фун­кції, самостійно планують і проводять ревізії, перевірки та аудит.

Державний аудит здійснюють посадові особи контрольно-ревізій­ної служби, яка наділена повноваженнями на здійснення аудиту — державні аудитори, які відповідно до вимог законодавчих та нормати­вних вимог, повинен: мати ґрунтовні знання законодавства з питань фінансово-господарської діяльності підприємств, бюджетних установ та організацій, досконало володіти правилами ведення бухгалтерсько­го обліку, складання фінансової звітності, методами фінансового кон­тролю та аудиторськими процедурами, уміти оцінювати можливі ри­зики виникнення фінансових порушень, мати навики проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, оцінки ефективності, ви­значення необхідних процедур закупівлі, надання письмових рекомен­дацій щодо усунення виявлених недоліків (порушень), складання ау­диторських звітів.

З огляду на завдання фінансового аудиту та аудиту ефективності, державні аудитори повинні будувати партнерські стосунки з посадо­вими особами підприємств та бюджетної установи, об'єктивно оціню­вати результати аудиту та його окремих процедур, надавати керівниц­тву установи коректні та вичерпні рекомендації, які базуються виключно на чинних нормативно-правових актах.