Стандарт «Правила складання звітів»

Визначити одне правило оформлення звітів за результатами ауди­тів для всіх без винятку ситуацій видається неможливим. Це правило може мати на меті лише забезпечення керівних принципів. Воно може допомагати державному державний аудитору формулювати свою точ­ку зору в його висновку чи звіті.

І Звіти — це висновки державного аудитора та його інші міркування щодо всіх фінансових документів загалом, викладені за результатами фінансового аудиту, а також звіт, підготовлений після завершення аудиту ефективності.

Висновок державний аудитора щодо всіх фінансових документів загалом, як правило, викладається лаконічно та упорядковано. Він зо­середжується на результатах, отриманих після проведення широкого кола державний аудиторських досліджень і різних операцій. Держав­ний аудитор часто має зазначати, чи відповідає діяльність організації, де проводився аудит, чинним законодавчим і нормативним актам, і відзначати у разі необхідності недоліки механізмів системи внутріш­нього управління і контролю, випадки наявності незаконних актів і шахрайства. Відповідно до Конституції та законам ВОФК може бути зобов'язаний складати звіт щодо виконання закону про бюджет шля­хом порівняння бюджетних пропозицій і передбачених видатків із ре­альними результатами виконання бюджету, згідно даних, що наво­дяться органами державної влади.

Коли йдеться про аудит ефективності, у звіті державного аудитора зазначається рівень економії та результативності набутих і використа­них ресурсів, а також уточнюється, чи у повному обсязі були досягнуті заплановані цілі. Характер такого звіту та питання, що в ньому розгля­даються, можуть істотно різнитися. Наприклад, у ньому може йтися про використання ресурсів, може наводитися висновки щодо результа­тів, отриманих від застосовування тих чи інших заходів і програм, чи надаватися рекомендації стосовно заходів з удосконалення діяльності.

З метою адекватного врахування потреб користувача державний аудитор може бути змушений спиратися в своїх звітах про фінансовий аудит чи аудит ефективності на більш тривалі інформаційні періоди та вимоги щодо розкриття відповідної та належної інформації.

Правила складання звітів передбачають, що після завершення кож­ного контрольного заходу державний аудитор має скласти свої висно­вки у письмовій формі або у разі потреби скласти звіт із викладенням своєї точки зору. Текст звіту повинен легко сприйматися, не повинен бути ні розпливчатим, ні двозначним і має містити тільки інформацію, яка підтверджується достатніми і обґрунтованими доказами. Крім то­го, він повинен відображати незалежність та об'єктивність державний аудитора, бути справедливим і конструктивним.

Останнє слово щодо подальшої долі випадків правопорушень, ви­явлених державним аудитором, належить вищому керівнику чи коле­гії, яку створює ВОФК.

У разі проведення фінансового аудиту державний аудитор повинен підготувати за результатами перевірки стану дотримання чинних зако­нів і нормативних актів — письмовий звіт, який може бути або окре­мим розділом звіту про перевірку фінансових звітів, або окремим до­кументом. Звіт має містити перелік підрозділів, які були перевірені на предмет дотримання законів і нормативних актів та тих підрозділів, які не були перевірені.

Що стосується аудиту ефективності, то у звіті мають зазначатися всі суттєві випадки порушення законодавства, які представляють інте­рес у світлі поставлених цілей при здійсненні цього аудиту.

Формат і зміст всіх висновків державного аудитора і всіх звітів по­винні мати наступну структуру:

Структура

Зміст

Назва

Висновок чи звіт повинні мати відповідні назву чи заголовок, які надають читачеві можливість відрізняти їх від фінансових звітів чи інформації, поданої іншими сторонами.

Підпис і дата

Висновок чи звіт мають бути підписані. Зазначення дати допома­гає читачеві зрозуміти, що державний аудитор враховував події чи операції, про які йому стало відомо до цієї дати випадку фінан­сових перевірок остання може бути пізнішою від періоду, як