3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання 3.1.1. Загальні положення

Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» з-поміж різновидів державного фінансового контролю виок­ремлює державний фінансовий аудит, тобто перевірку та аналіз закон­ності та ефективності використання державних чи комунальних кош­тів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерсь­кого обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування сис­теми внутрішнього контролю.

Державний фінансовий аудит розкриває широкі перспективи перед державною контрольно-ревізійною службою і дає майже необмежені можливості для оцінки ефективності управління суб'єктами господа­рювання державного сектора економіки.

Ці перспективи в частині проведення органами ДКРС державно­го фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання чітко окреслені відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабі­нету Міністрів України від 25.03.2006 № 361. Яким визначено, державний фінансовий аудит суб'єктів господарювання здійсню­ється з метою оцінки ефективності і законності використання дер­жавних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фі­нансової звітності, функціонування системи внутрішнього контро­лю об'єкта аудиту.

Основними завданнями державного фінансового аудиту суб'єк­тів господарювання є:

>         оцінювання рівня управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, що полягає в забезпеченні дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб'єкта господарювання;

>         виконання статутних завдань, фінансових планів, досягнення визначених ці­лей або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності;

>         достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; збере­ження активів;

>         виявлення факторів (упущень і недоліків організаційного, нормативно- правового та фінансового характеру), які негативно впливають на результати фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, його фінансовий стан, виконання статутних завдань, досягнення запланованих цілей та визначен­ня рівня негативного впливу цих факторів;

>         підготовка обґрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управ­ління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, усунення наявних недоліків і порушень, запобігання їм надалі.

Об'єктом державного фінансового аудиту суб'єктів господарю­вання є сам суб'єкт господарювання та його фінансово-господарська діяльність, фінансовий стан, бухгалтерській облік та фінансова звіт­ність та стан збереження активів.

Здійснюючи державний фінансовий аудит суб'єктів господарю­вання, державні аудитори вибирають та застосовують прийоми і про­цедури, які відповідають конкретним обставинам.

Державний аудитор — посадова особа органу державної контрольно-ревізій­ної служби, яка наділена повноваженнями на здійснення аудиту.

Варто зазначити, що метод аудиту — це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають ауди­ту. Сукупність цих прийоми та процедури повинні дозволяти отри­мувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано під­кріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки (див. таблицю №)

Таблиця №

ПЕРЕЛІК ПРИЙОМІВ І ПРОЦЕДУР ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Прийоми і процедури

Зміст прийомів і процедур

перевірка

перевірка кількісного та якісного стану об'єктів аудиту шляхом об­стеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабора­торного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану ак­тивів, а також перевірка документів і записів;

аналіз

це комплексне вивчення фінансового стану суб'єкта господарювання та ефективності управління активами з метою оцінки досягнутих результа­тів, що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за дани­ми бухгалтерського обліку, фінансової, податкової і статистичної звіт­ності, звітності про виконання фінансового плану тощо;

письмове пояснення

полягає в одержанні письмової відповіді від посадових осіб суб'єкта господарювання на поставлені державним аудитором питання;

анкетування

отримання необхідної для проведення аудиту інформації від посадо­вих осіб суб'єкта господарювання або осіб, які є користувачами то­варів, робіт та послуг суб'єкта господарювання, шляхом застосуван­ня анкет;

звірка

полягає у письмовому підтвердженні третіми особами точності ін­формації, яке може бути здійснено шляхом зустрічної звірки або шляхом письмового запиту;

обстеження

дає можливість одержати загальну характеристику можливостей суб'єкта господарювання на підставі візуального огляду;

тестування

полягає у формулюванні переліку питань для оцінки об'єкта дослі­дження за відповідями, на які встановлюються фактори ризику та надається оцінка відповідності;

експертиза

здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації.

Державний фінансовий аудит суб'єктів господарювання передба­чається проводити лише у плановому порядку. А для казенних підпри­ємств, а також суб'єктів господарювання державного сектору економі­ки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний аудит повинен проводитися щороку. При цьому тривалість аудиту не повинна перевищувати 90 календарних днів.

Слід зауважити, що за тривалістю в часі державний фінансовий ау­дит удвічі перевищує планові ревізії. Цей час надається для того, аби повно і всебічно оцінити стан підприємства та дослідити всі фактори, що негативно впливають на його діяльність. Результатом цього мають бути змістовні і ґрунтовні пропозиції щодо покращення ситуації, які зацікавлять не лише державного аудитора, а й керівництво об'єкта ау­диту та його органа управління.

Перед початком аудиту керівнику об'єкта аудиту надсилається не пізніше ніж за десять календарних днів відповідне повідомлення із за­значенням строку аудиту та відповідальних за його проведення поса­дових осіб.

Посадові особи органу ДКРС зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта аудиту направлення на проведення аудиту, скріплені печаткою відповідного органу ДКРС, та розписатися в журналі реєстрації пере­вірок (у разі його наявності). Крім того, направлення на проведення аудиту мають бути виписані на всю тривалість аудиту.

Процес державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання, як визначено наказом ГоловКРУ Ж300,[18] складається з чотирьох етапів:

^плануванн^аудит^™

підготовкапрограмиаудит^^^^~

перевірка^акторі^ризик^^^^^^^"~|

звітуванн^пр^результат^аудит^^^^^""|