3.1.5. Звітування про результати державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання

За результатами аудиту складається аудиторський звіт, обов'язко­вими розділами якого є висновки про дотримання законодавства і за­безпечення ефективності фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту та обґрунтовані рекомендації щодо її удосконалення.

І.Аудиторський звіт — документ, який складається керівником групи дер­жавних аудиторів (державним аудитором) у встановленому порядку за резуль­татами проведення державного фінансового аудиту

Аудиторський звіт з державного фінансового аудиту суб'єктів гос­подарювання включає наступні розділи:

Розділ «Вступ»

Розділ «Результати аудиторських процедур і висновки» Розділ «Рекомендації» Розділ «Додатки»

Розділ «Вступ» має містити інформацію про об'єкт аудиту та об­ґрунтовувати причини проведення аудиту.

До розділу «Результати аудиторських процедур і висновки» вклю­чаються висновки про дотримання законодавства і забезпечення ефек­тивності фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту. Крім цьо­го, цей розділ має містити:

—  результати дослідження фінансово-господарської діяльності об'єк­та аудиту, чинників, які негативно впливають на діяльність об'єкта ау­диту. При цьому наводяться конкретні приклади недоліків і порушень;

—  оцінку стану внутрішнього контролю;

—  висновки за результатами аудиту з визначенням впливу порушень і недоліків на розміри платежів до бюджетів і державних фондів, фінансові результати об'єкта аудиту, розмір прибутку та величину активів;

—  надається оцінка ефективності управління майном, досягнення суб'єктами господарювання визначених цілей і завдань за визначени­ми критеріями, за якими проведена перевірка факторів ризику.

Висновки групуються виходячи з істотності їх впливу на фінансо­во-господарську діяльність об'єкта аудиту за такими напрямами:

1)   зовнішній — незалежний від об'єкта аудиту характер, зокрема щодо достатності нормативно-правового забезпечення його діяльності, рівня її регламентації органом управління об'єкта аудиту;

2)  внутрішній — прийняття рішень або бездіяльність посадових осіб об'єкта аудиту, в першу чергу щодо організації внутрішнього ко­нтролю.

У розділі «Рекомендації» зазначаються пропозиції, реалізація яких є необхідною умовою для якісних змін в управлінні об'єктом аудиту. Ці пропозиції повинні ґрунтуватися на фактах та висновках аудиту. У міру можливості розділ з рекомендаціями повинен мати таку саму структуру, як і розділ, де викладено висновки.

Рекомендації повинні:

•   ґрунтуватися на результатах роботи, фактах, висновках;

•   зосереджувати увагу на тому, що треба змінити;

•   залишити на розсуд об'єкта аудиту способи проведення змін;

•   бути достатньо детальними і реальними для впровадження.

Інформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструк­тивною, речення — короткими та чіткими.

Робочі матеріали, які підтверджують встановлені факти, табличні дані, сформовані аудитором на стадії здійснення оцінки досягнутих об'єктом аудиту результатів, прикладаються як додатки до аудиторсь­кого звіту.

При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітичні дані доцільно у тексті аудиторського звіту зазначати джерела інформа­ції. З метою не загромадження текстової частини аудиторського звіту посилання на джерела інформації в тексті доцільно позначати цифрами, що відповідають порядковому номеру використаних документів, наве­деному у переліку, який є додатком до аудиторського звіту.

Аудиторський звіт підлягає розгляду за участю керівництва об'єкта аудиту. Строк такого розгляду не повинен перевищувати 5 робочих днів. Аудиторський звіт передається для розгляду керівництву об'єкта аудиту одним із таких способів:

а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта аудиту;

б)  через діловодну службу з відміткою про дату реєстрації в жур­налі вхідної кореспонденції об'єкта аудиту та підписом працівника ці­єї служби, який здійснив реєстрацію;

в)  рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.

При наявності зауважень і пропозицій посадових осіб об'єкта ау­диту до аудиторського звіту, що не були враховані під час розгляду, вони оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей, форма якого встановлена в додатку.

За результатами розгляду з керівництвом об'єкта аудиту, але не пі­зніше останнього дня аудиту, аудиторський звіт складається в чоти­рьох примірниках і підписується в односторонньому порядку керівни­ком групи державних аудиторів. За наявності зауважень, викладених в протоколі розбіжностей, орган ДКРС, який проводив аудит, аналізує їх обґрунтування, і в строк, не пізніше ніж 15 робочих днів після підпи­сання цього протоколу дає на них письмовий висновок, який затвер­джується керівником органу ДКРС або його заступником.

Примірники аудиторського звіту передаються керівнику об'єкта аудиту, керівництву його органу управління, а також відповідно до ви­значених законодавством повноважень Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України. Один примірник аудиторського звіту залишається органу ДКРС.

Керівник об'єкта аудиту зобов'язаний інформувати орган ДКРС, який проводив аудит, про стан врахування рекомендацій, що містяться у аудиторському звіті.

Рішення щодо оприлюднення результатів аудиту приймається ке­рівництвом органу ДКРС, що проводив аудит. Оприлюднення органа­ми ДКРС результатів аудиту здійснюється відповідно до законодавст­ва. Така інформація може надсилатися іншим заінтересованим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування.

Аудиторський звіт може виноситись на розгляд колегії відповідно­го органу, уповноваженого управляти державним майном.

Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження пропозицій, відображених в аудиторському звіті чи інформації про ре­зультати аудиту.