3.2. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій

Державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, що здійснюється органами контрольно-ревізійної служби, регламентуєть­ся Постановою Кабінету Міністрів України №506 від 20 травня 2009р. «Про затвердження Порядку проведення органами державної контро­льно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих гос­подарських операцій».

Операційний аудит — це державний фінансовий аудит окремих го­сподарських операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання

Основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпе­ченню суб'єктами господарювання законного та ефективного викори­стання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення до­стовірної фінансової звітності.

Варто зазначити, що у суб'єктів господарювання, де проводиться операційний аудит, інші планові контрольні заходи за ініціативою ор­ганів служби не здійснюються.

Методика проведення операційного аудиту, порядок та зразки до­кументів щодо інформування керівника суб'єкта господарювання про виявлені порушення, ризикові операції та платіжні доручення за роз­рахунками з ризикових операцій затверджуються ГоловКРУ.

Операційний аудит включає:

1)  проведення моніторингу окремих господарських операцій, які здійснені суб'єктами господарювання та/або заплановані до здійснення.

Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб'єкта госпо­дарювання за зобов'язаннями поточного та попередніх періодів.

Строки подання платіжних доручень для проведення моніторингу та узгодження їх державним аудитором погоджуються керівниками ГоловКРУ та суб'єкта господарювання.

Перелік господарських операцій, що складається для кожного суб'єкта господарювання, їх суми, критерії відбору платіжних дору­чень, що підлягають моніторингу, погоджуються керівниками Голов­КРУ та органу управління.

Платіжні доручення за визначеним переліком та відповідними кри­теріями, погодженими керівниками ГоловКРУ та органу управління, погоджуються державним аудитором.

У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи ко­мунальних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомляє керів­ників органу служби, органу управління та суб'єкта господарювання;

2) розроблення програми, яка затверджується керівником органу служ­би та подається для ознайомлення керівникові суб'єкта господарювання;

3)    перевірку здійснення ризикових операцій щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення і подання фінансової звітності;

4)   підготовку для подання керівникові суб'єкта господарювання, органу управління та у разі потреби Фонду державного майна пропо­зицій щодо ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, усунення недоліків і порушень, виявлених за ре­зультатами моніторингу господарських операцій та/або перевірки;

5)  оцінку стану усунення керівником суб'єкта господарювання не­доліків і порушень, виявлених за результатами моніторингу господар­ських операцій та/або перевірки;

6)  аналіз річної фінансової звітності суб'єкта господарювання; оцінку врахування пропозицій, внесених керівникові суб'єкта господарювання протягом звітного року за результатами моніторингу господарських опе­рацій та/або перевірки; розроблення проекту аудиторського звіту із зазна­ченням висновків і пропозицій; обговорення проекту аудиторського звіту з керівником суб'єкта господарювання; підписання аудиторського звіту; подання аудиторського звіту керівникові суб'єкта господарювання.

Державному аудитору видається за встановленим ГоловКРУ зраз­ком направлення для проведення операційного аудиту, в якому зазна­чаються період та строки проведення операційного аудиту. Направ­лення підписується керівником відповідного органу служби і скріплю­ється печаткою такого органу.

Державний аудитор зобов'язаний пред'явити керівникові суб'єкта господарювання направлення для проведення операційного аудиту та розписатися в журналі реєстрації перевірок (у разі його наявності).

Керівник суб'єкта господарювання забезпечує створення належних умов для проведення державним аудитором операційного аудиту та несе персональну відповідальність за достовірність, своєчасність і по­вноту подання необхідної інформації.

У разі коли в ході операційного аудиту встановлено, що прийняття управлінських рішень, здійснення господарських операцій може при­звести до неефективного чи незаконного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, фінансових порушень або пору­шення законодавства, державний аудитор письмово інформує про це керівника суб'єкта господарювання, керівника відповідного органу служби та орган управління з поданням відповідних пропозицій.

Результати перевірки ризикових операцій оформляються у формі довідки у двох примірниках, один з яких передається керівникові суб'єкта господарювання.

Рішення щодо запобігання настанню або мінімізації негативних наслідків, що можуть бути спричинені ризиковими операціями, зокре­ма за результатами моніторингу платіжних доручень, приймає керів­ник суб'єкта господарювання.

Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Аудиторський звіт розглядається за участю керівника та уповно­важених представників суб'єкта господарювання. їх зауваження і про­позиції враховуються або відображаються у протоколі розбіжностей, який додається до звіту.

Аудиторський звіт складається у трьох примірниках. Перший примір­ник аудиторського звіту залишається в органі служби, другий подається керівникові суб'єкта господарювання, третій — органові управління.