4.1.2. Проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів

Цей етап складається з таких стадій:

1) збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту;

2)    підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень ефективності використання державних ресурсів;

3)    підготовка аудиторського звіту та обговорення результатів аудиту.

При виконанні першого та другого етапів державному аудитору доцільно направити запити до органів влади, підприємств, установ та організацій щодо отримання необхідних для доказу гіпотез даних.

Наприклад, доцільно отримати дані органів державної податкової служби щодо податкової заборгованості по досліджуваному бюджету (в розрізі джерел надходжень та найбільших неплатників), кількості зареєстрованих договорів оренди землі, водоймищ (для порівняння з даними органів по земельних ресурсах), ставок місцевих податків та зборів, наданих пільг по сплаті податків та зборів до досліджуваного бюджету тощо. Доцільним також є отримання від органів місцевого самоврядування даних щодо наявної комунальної власності, стану ви­плати заробітної плати в регіоні тощо.

При дослідженні проблем у виконанні доходної частини місцевого бюджету та доведенні причин їх існування доцільно:

1)       дослідити ступінь відповідності затверджених та уточнених показників бюджету розрахунковим показникам Мінфіну, прогнозним показникам органів Державної по­даткової адміністрації (загалом, в розрізі видів надходжень), обгрунтованість таких відхилень та їх вплив на стан виконання надходжень бюджету;

2)       визначити можливі причини невиконання (значного перевиконання) затвер­джених та уточнених обсягів окремих видів надходжень (такими причинами можуть бути: необгрунтоване завищення показників, непроведення перегляду затверджених показників, зміни у законодавстві тощо);

3)       визначити чи правильно визначено склад доходів місцевого бюджету, тобто чи не включались до доходів бюджету надходження, що належать бюджетам інших рівнів, без наявних підстав. Прикладом неправильного планування дохо­дів може бути планування надходжень від адміністративних штрафів за відсут­ності адміністративної комісії. Необхідно обрахувати обсяг завищення доходів бюджету з цієї причини, дослідити чи фактично надходили до бюджету кошти за статтями доходів, що належать іншим бюджетам;

4)       оцінити вплив пільг, наданих органом місцевого самоврядування суб'єктам господарювання по сплаті податків, зборів тощо, на виконання доходної частини бюджету. Необхідно дослідити чи визначалось цільове спрямування коштів, що вивільняються при наданні таких пільг, їх фактичне використання суб'єктами господарювання. Дослідити наявність фактів списання за рішеннями органу мі­сцевого самоврядування недоїмок по податках та зборах в частині, що належить цьому бюджету, вплив цих рішень на стан доходів бюджету;

6)      провести порівняння даних податкових органів щодо зареєстрованих платни­ків орендної плати за землю та органів землевпорядкування щодо укладених до­говорів оренди землі для надання висновку щодо повноти охоплення контролем орендарів земельних ресурсів. При виявленні розбіжностей визначити їх причи­ни та проаналізувати вплив цього на виконання доходної частини бюджету. За матеріалами раніше проведених контрольних заходів визначити втрати бюдже­тів через порушення у визначенні розміру орендної плати, використанні земель­них ділянок не за цільовим призначенням тощо. Аналогічно можливо провести аналіз використання водних ресурсів.

7)                                            проаналізувати      стан відчуження майна та земельних ділянок несільськогосподар- ського призначення, що належать до комунальної власності, стан розрахунків за ци­ми операціями, застосування конкурсних засад при здійсненні відчуження;

8)      дослідити стан організації обліку комунального майна, розрахунків з оплати його використання, в тому числі своєчасність розрахунків, нарахування штраф­них санкцій за порушення умов договорів, відповідність встановлених ставок орендної плати комерційним розцінкам. Зробити порівняння доходних надхо­джень від оренди комунального майна з витратами на утримання цього майна, зокрема на проведення ремонтів, тощо.

9)      проаналізувати відповідність та періодичність змін цін (тарифів), встановле­них на послуги, що надаються бюджетними установами та комунальними під­приємствами, витратам на їх надання, обрахувати втрати (недонадходження) до бюджету з цієї причини. За результатами проведених раніше ревізій з питань надання платних послуг визначити за фактами надання послуг за заниженими цінами (безкоштовно) обрахувати втрати бюджетних коштів.

10)      проаналізувати практику встановлення місцевим органом самоврядування в межах законодавства додаткових податків та зборів, відповідність ставок діючих податків та зборів максимально визначеному розміру, проведення розрахунку можливих додаткових надходжень до бюджету;

11)      дослідити методику розробки, затвердження та справляння ставок єдиного пода­тку для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб (довідково: відповідно до п. 2 Указу Президента України від 03.07.98 № 727 «Про спрощену систему опода­ткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ставка єдиного пода­тку для суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб встановлюється місцеви­ми радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць);

3) проаналізувати пропорційність забезпечення асигнуваннями го­ловних розпорядників коштів місцевого бюджету, стан погашення на­даних кредитів, обґрунтування напрямів витрачання коштів резервно­го фонду. На прикладі конкретних головних розпорядників бюджет­них коштів доцільно провести аналіз критеріїв розподілу та забезпече­ності різних установ в межах галузі бюджетними ресурсами, пропор­ційності розподілу коштів між установами.

4) визначити чи існували можливості спрямовування видатків спе­ціального фонду бюджету на покриття зобов'язань, взятих за загаль­ним фондом бюджету, чи здійснювалось таке спрямування;

5) визначити причини утворення вільних залишків коштів на раху­нках бюджету та проаналізувати напрями їх використання у наступ­ному бюджетному році;

6) проаналізувати стан дебіторської та кредиторської заборговано­сті бюджетних установ, в тому числі і небюджетної, в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів та кодів економічної класифікації видатків бюджету, стан претензійної роботи щодо зменшення обсягів дебіторської заборгованості, наявність випадків її списання;

7) проаналізувати потребу та стан надходження дотацій та субвен- цій з Державного бюджету, надання та погашення короткотермінових позичок, надання дотацій і субвенцій місцевим бюджетам нижчих рів­нів, стану взаємних розрахунків з бюджетами нижчого рівня;

8) здійснити аналіз забезпечення органом місцевого самоврядуван­ня незмінності призначень по захищених статтях видатків місцевого бюджету;

9) у разі наявності узагальнити факти здійснення видатків на утри­мання установ, що мають або можуть фінансуватись з бюджетів інших рівнів, інших джерел;

10) проаналізувати доцільність надання коштів на кредитування підприємницької діяльності та інші непершочергові видатки;

11) за результатами попередніх ревізій обрахувати обсяг коштів, спрямований бюджетними установами на закупівлю товарів понад по­требу (без потреби), у довготривалу дебіторську заборгованість. Визна­читись щодо можливостей закупівлі товарів, робіт та послуг за менший обсяг ресурсів. Узагальнити факти спрямування бюджетних коштів на «довгобуди», на заходи, результати яких не можуть бути використані через прорахунки у плануванні, технологічні особливості тощо.

12) розглянути питання вдосконалення мережі бюджетних установ, які забезпечують надання основних соціальних послуг;

13) дослідити інші питання, що впливають на ефективність вико­ристання бюджетних коштів.

Після дослідження доходної та видаткової частини бюджету в рам­ках аудиту необхідно оцінити вплив стану фінансової дисципліни на виконання досліджуваного бюджету. Зокрема, доцільно отримати да­ні від органів державної податкової служби щодо обсягів донараху- вань до місцевого бюджету, органів Державного казначейства щодо кількості відмов розпорядникам бюджетних коштів в оплаті рахунків та причин цього.

За результатами проведених органами ДКРС контрольних заходів доцільно визначити обсяги незаконного, нецільового (форма 1-КР) та неефективного використання бюджетних коштів (окрім порушень, що наводитись при аналізі доходної та видаткової частини), провести ана­ліз стану відшкодування встановлених порушень.

Наведене має дати змогу визначити слабкі ланки в організації вну­трішнього контролю.

Варто зазначити, що на всіх етапах проведення аудиту виконання місцевого бюджету бажаним є проведення нарад, обговорень, обмінів думками тощо з представниками органів державної влади, підпри­ємств, установ та організацій для отримання різних точок зору на іс­нуючі проблеми досліджуваного бюджету.

Результати аудиту виконання місцевого бюджету відображаються в аудиторському звіті.

Аудиторський звіт має містити три розділи:

— перший розділ містить інформацію щодо загальної характерис­тики, оцінки стану виконання досліджуваного бюджету та визначення проблеми аудиту;

— другий розділ містить інформацію щодо наявності причин існу­вання проблем у невиконанні бюджету через неякісне наповнення йо­го доходної частини з наведенням резервів (джерел та обсягу) її збіль­шення та неефективне використання бюджетних коштів та майна з наведенням обсягу резервів;

— третій розділ містить інформацію щодо пропозицій для вдоско­налення процесу формування та використання ресурсів місцевого бю­джету.

Аудиторський звіт має виключати можливість двоякого трактуван­ня та нечіткість і містити тільки ту інформацію, яка отримана з компе­тентних джерел, є об'єктивною та забезпечена надійними та достовір­ними доказами. Інформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструктивною, речення — короткими та чіткими. Звіт не повинен містити будь-яких обвинувачень з приводу порушень, помилок або не­відповідностей.

За можливості інформацію доцільно подавати у вигляді таблиць, діаграм, графіків. Робочі матеріали, які підтверджують встановлені факти, можуть бути оформлені як додатки до звіту.

При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітич­ні дані доцільно у тексті аудиторського звіту зазначати джерела інфо­рмації. З метою незагромадження текстової частини аудиторського звіту посилання на джерела інформації в тексті доцільно позначати цифрами, що відповідають порядковому номеру використаних доку­ментів, наведеному у переліку, який є додатком до аудиторського зві­ту. За результатами проведення аудитів виконання окремих (індивіду­альних) бюджетів на певній території (наприклад, району чи області) готується загальний аудиторський звіт.

Реалізація результатів аудиту

Проект аудиторського звіту передається для обговорення керівни­ку місцевого органу виконавчої влади та/або органу місцевого само­врядування, а також керівнику фінансового органу відповідного орга­ну влади. Не виключено, що оцінка стану виконання досліджуваного бюджету та визначені причини неефективного використання держав­них ресурсів можуть стати предметом дискусії, за наслідками якої конструктивні зауваження мають бути враховані. Результати обгово­рення проекту звіту можуть бути оформлені протоколом.

Реалізація матеріалів аудиту виконання бюджету може здійснюва­тись разом з матеріалами комплексної ревізії виконання цього бюджету.

Аудиторський звіт виконання бюджету може виноситись на роз­гляд колегії місцевої державної адміністрації та/або сесії відповідної ради, а у випадку проведення аудиту виконання бюджету області — і Мінфіну.

Орган ДКРС здійснює моніторинг та облік стану впровадження ві­дображених в аудиторському звіті пропозицій. Рішення щодо оприлю­днення аудиторського звіту приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит виконання бюджету.