4.2. Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні виникла потреба в посиленні регулюючого впливу держави на процеси, що відбуваються при реалізації пріоритетів соціально-економічної політики. Одним із найдієвіших способів впливу на ці процеси є розроблення ефективних бюджетних програм, що дають змогу інституціям, відповідальним за прийняття державних рішень, чітко визначити пріоритети, цілі й на­прями соціально-економічного розвитку на коротко-, середньо- і дов­готривалу перспективи, а також конкретні заходи, котрі забезпечують їх досягнення, з визначенням необхідних для цього фінансових, мате­ріально-технічних, інформаційних та трудових ресурсів.

Проте на сьогоднішній день залишаються нерозв'язаними пробле­ми формування та впровадження бюджетних програм при реалізації пріоритетів соціально-економічного розвитку держави.

Бюджетна програма — це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій[32].

При програмному бюджетуванні показники спожитих ресурсів, обся­гів виконаних робіт, отриманого продукту і результату(ефекту) викорис­товують для управління та контролю за діяльністю. Крім того, програмне бюджетування створює основу для застосування аналітичних методів, та­ких як аналіз альтернатив із погляду витрат та результатів.

Із запровадженням програмно — цільового методу складання бю­джетів помітно змінюється характер обговорення державної політики. Акцент переноситься з контролю за виконанням зобов'язань на забезпе­чення ефективності: замість того, щоб ставити питання, чи правильно витрачаються кошти при виконанні бюджетного плану, порушуються питання про те, наскільки ефективно використовуються кошти при до­сягненні цілей державної політики. Головним в отримані відповідей на ці питання є аудит ефективності виконання бюджетних програм.

Метою аудиту ефективності виконання бюджетних програм є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продуктивно­сті, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності ви­користання ресурсів держави.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

1)  оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом по­рівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання резуль­тативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показни­ків з рівнем їх фінансування;

2) виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно- правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми;

3)  визначення ступеню впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників;

4) підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засо­бів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держа­ви, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності про­грами та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптималь­ного (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.

Об'єкт аудиту ефективності виконання бюджетних програм — є бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.

Здійснюючи аудит ефективності, державні аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним об­ставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки (див.таблицю ).

Таблиця

ПЕРЕЛІК ПРИЙОМІВ ТА ПРОЦЕДУР ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

1)       аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та обґрунтувань, ме­тодичних документів, видань і публікацій у сфері реалізації бюджетної програ­ми, стосовно якої проводиться аудит ефективності;

2)       аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів;

3)      аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

4)      порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бю­джетної програми із запланованими в динаміці за кілька років, з вітчизняним і зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, з технологічними стандартами тощо;

5)       інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бюджетної про­грами та користувачів її продукту з метою встановлення проблемних питань, ре­зультати якого фіксуються письмово);

6)       одержання інформації від юридичних осіб. Інформація, необхідна для прове­дення аудиту ефективності, може бути отримана від юридичних осіб за письмо­вими запитами органів ДКРС.

Для проведення аудиту ефективності, як правило, створюється ау­диторська група. Аудитори, що входять