4.2. Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні виникла потреба в посиленні регулюючого впливу держави на процеси, що відбуваються при реалізації пріоритетів соціально-економічної політики. Одним із найдієвіших способів впливу на ці процеси є розроблення ефективних бюджетних програм, що дають змогу інституціям, відповідальним за прийняття державних рішень, чітко визначити пріоритети, цілі й на­прями соціально-економічного розвитку на коротко-, середньо- і дов­готривалу перспективи, а також конкретні заходи, котрі забезпечують їх досягнення, з визначенням необхідних для цього фінансових, мате­ріально-технічних, інформаційних та трудових ресурсів.

Проте на сьогоднішній день залишаються нерозв'язаними пробле­ми формування та впровадження бюджетних програм при реалізації пріоритетів соціально-економічного розвитку держави.

Бюджетна програма — це систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій[32].

При програмному бюджетуванні показники спожитих ресурсів, обся­гів виконаних робіт, отриманого продукту і результату(ефекту) викорис­товують для управління та контролю за діяльністю. Крім того, програмне бюджетування створює основу для застосування аналітичних методів, та­ких як аналіз альтернатив із погляду витрат та результатів.

Із запровадженням програмно — цільового методу складання бю­джетів помітно змінюється характер обговорення державної політики. Акцент переноситься з контролю за виконанням зобов'язань на забезпе­чення ефективності: замість того, щоб ставити питання, чи правильно витрачаються кошти при виконанні бюджетного плану, порушуються питання про те, наскільки ефективно використовуються кошти при до­сягненні цілей державної політики. Головним в отримані відповідей на ці питання є аудит ефективності виконання бюджетних програм.

Метою аудиту ефективності виконання бюджетних програм є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продуктивно­сті, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності ви­користання ресурсів держави.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

1)  оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом по­рівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання резуль­тативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показни­ків з рівнем їх фінансування;

2) виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно- правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми;

3)  визначення ступеню впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників;

4) підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засо­бів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держа­ви, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності про­грами та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптималь­ного (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.

Об'єкт аудиту ефективності виконання бюджетних програм — є бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.

Здійснюючи аудит ефективності, державні аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним об­ставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки (див.таблицю ).

Таблиця

ПЕРЕЛІК ПРИЙОМІВ ТА ПРОЦЕДУР ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ

1)       аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та обґрунтувань, ме­тодичних документів, видань і публікацій у сфері реалізації бюджетної програ­ми, стосовно якої проводиться аудит ефективності;

2)       аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів;

3)      аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

4)      порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бю­джетної програми із запланованими в динаміці за кілька років, з вітчизняним і зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, з технологічними стандартами тощо;

5)       інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бюджетної про­грами та користувачів її продукту з метою встановлення проблемних питань, ре­зультати якого фіксуються письмово);

6)       одержання інформації від юридичних осіб. Інформація, необхідна для прове­дення аудиту ефективності, може бути отримана від юридичних осіб за письмо­вими запитами органів ДКРС.

Для проведення аудиту ефективності, як правило, створюється ау­диторська група. Аудитори, що входять до складу цієї групи, повинні мати навички проведення аналізу, написання звітів зі складних питань, що вимагають логічного і ретельного обґрунтованого викладу. Крім того, аудит ефективності може вимагати додаткової підготовки в таких галузях знань як державне управління, економіка та соціальні науки.

У разі необхідності до проведення аудиту ефективності можуть за­лучатись фахівці підприємств, установ та організацій, оскільки в окремих випадках тільки їхня кваліфікація та компетентність у специ­фічних питаннях дозволяють зробити відповідні висновки та підготу­вати аудиторський звіт і обґрунтовані пропозиції. Питання щодо залу­чення до аудиту таких фахівців, залежно від конкретних обставин, вирішує керівник органу ДКРС з направленням відповідного звернен­ня. Залучені фахівці по питаннях, які входять до їх компетенції, мають надати письмово відомості для використання їх при складанні ауди­торського звіту.

Керівник аудиторської групи проводить інструктаж серед аудито­рів та залучених фахівців щодо визначення ключових питань, методів дослідження тощо.

Керівнику аудиторської групи (аудитору — у разі коли аудит ефек­тивності проводиться одноосібно) необхідно враховувати, що в ході ревізій та перевірок розпорядників та/або одержувачів бюджетних ко­штів (які можуть бути проведені до початку аудиту ефективності), працівниками органів ДКРС може бути зібрана корисна для аудиту ефективності інформація. За відповідним зверненням керівника ауди­торської групи (аудитора) керівництвом органу ДКРС, що проводить аудит ефективності, приймається рішення щодо надання доручень з отримання зазначеної інформації.

Планування контрольно-ревізійної роботи з проведення аудиту ефективності проводиться відповідно до вимог діючих нормативних актів[33].

Проведенню аудиту ефективності передує направлення головному розпоряднику бюджетних коштів за досліджуваною програмою (від­повідальному виконавцю) не пізніше, ніж за 10 днів до початку прове­дення аудиту ефективності, повідомлення про проведення аудиту ефе­ктивності (дивись рис. 1)[34].

Варто зазначити, що збір інформації в процесі аудиту ефективності може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього органів ДКРС.

Збирання інформації за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу здійснюється на підставі направлення, виданого керівником органу ДКРС або його заступником. Аудитор зобов'язаний пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу направлення на право прове­дення аудиту ефективності та на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.

Аудит ефективності бюджетних програм, що фінансуються з дер­жавного бюджету, на рівні головного розпорядника бюджетних кош­тів, здійснюється фахівцями ГоловКРУ України із залученням для до­слідження інших стадій проходження бюджетних коштів фахівців регіональних КРУ (участь в аудиті ефективності). Аудит ефективності бюджетних програм місцевих бюджетів здійснюється фахівцями орга­нів ДКРС відповідного рівня.

Рішення про необхідність залучення до аудиту ефективності під­порядкованих контрольно-ревізійних підрозділів приймається керів­ництвом відповідного органу ДКРС самостійно, виходячи з необхідно­сті цього.

(бланк органу ДКРС)

_ " ________  200_ р.

(дата)

N _______________

(посада керівника підприємства, установи,

організації, на ім'я якого надсилається

повідомлення про проведення аудиту ефективності)

(ініціали, прізвище керівника)

ЛИСТ-ПОВІДОМЛЕННЯ про проведення аудиту ефективності

(назва органу ДКРС)

повідомляє, що на виконання вимог ст. 113 Бюджетного кодексу України, п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 N 1017 та згідно з ___

(підстава для проведення аудиту ефективності) з "      "         200_ р. в    

(назва підприємства, установи, організації, де буде проводитись аудит ефективності)

буде проведено аудит ефективності за темою

(тема аудиту ефективності) Метою даного аудиту ефективності є   

Просимо Вашого сприяння у наданні матеріалів, необхідних для проведення аудиту ефективності.

З повагою,

Послідовність організації та проведення аудиту ефективності в часі наведено на схемі 1.

Схема 1.

Схема організації та проведення аудиту ефективності

Обговорення та підготовка пропозицій

Вибір групи

Попереднє ознайомлення з об'єктом аудиту

Підготовка та

Я Підготовка

затвердження

^-И та програми

1 програми

U аудиту

Ухвала теми аудиту

Визначення та ана­ліз результативних показників, оцінка програми, визна­чення проблеми аудиту

Висунення гіпотез

Підготовка проекту звіту

Обговорення проекту звіту з учасниками бюджетної програми

ї

Оприлюднення звіту

 

Схема 2.

Орієнтована схема дій та джерел інформації на першому етапі

Дії

Джерела (форми) інформації

Підготовка до проведення аудиту ефективності

1 крок: Попереднє ознайомлення з бюдже­тної програмою

Дані про діяльність, законодавче, еко­номічне середовище, систему контро­лю головного розпорядника бюджет­них коштів

2 крок: Вивчення інформації про викорис­тання паспорту бюджетної програми, її ре­зультативних показників. Оцінка ефектив­ності бюджетної програми та на її підставі визначення проблеми аудиту

Розрахунки, (нормативні) акти, публі­кації в пресі, результати анкетування, матеріали перевірок та інші контроль­них заходів.

3 крок: Визначення проблем у виконанні бюджетної програми (гіпотез аудиту), під­готовка програми та її узгодження з голо­вним розпорядником бюджетних коштів за програмою (відповідальним виконавцем).

Законодавчі (нормативні) акти, публі­кації в пресі, результати анкетування, матеріали перевірок та інших контро­льних заходів.

Як правило, за критерії оцінки приймаються результативні показ­ники паспорту бюджетної програми. У разі недостатності показників паспорту бюджетної програми або за відсутності чітко визначених по­казників виконання бюджетної програми необхідно разом з головним розпорядником (відповідальним виконавцем) визначити найбільш зна­чущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований продукт або фінансовий результат, що можуть характеризувати досяг­нення мети бюджетної програми.

Дані доцільно зібрати за кілька років, що підвищить ступінь досто­вірності оцінки ефективності виконання бюджетної програми. На під­ставі зібраних даних необхідно:

1)  оцінити рівень досягнення результативних показників бюджет­ної програми через співвідношення фактично отриманих та заплано­ваних результативних показників;

2)  оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рів­ня виконання результативних показників програми до рівня їх фінан­сування.

Зокрема, виконання бюджетної програми може бути оцінено як:

•   ефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забезпечено­го фінансування);

•   недостатньо ефективне (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший за забезпечений рівень фі­нансування);

• неефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефе­ктивності, якості був значно менший за забезпечений рівень фінансування).

Якщо виконання бюджетної програми оцінено як ефективне, на ета­пі попереднього аудиту керівництвом органу ДКРС може бути прийнято рішення про відміну проведення аудиторського дослідження.

Виходячи з аналізу виконання результативних показників бюджет­ної програми, в залежності від того, які показники бюджетної програ­ми виконувались найгірше, необхідно сформулювати проблему, яка існує у виконанні бюджетної програми, тобто проблему аудиту.

(Проблема аудиту ефективності — невиконання запланованих результа­тивних показників бюджетної програми через неефективне використання бю­джетних коштів.

Тобто, це повинна бути актуальна проблема, яка реально існує, хвилює Уряд, громадян, потребує глибокого вивчення на предмет її усунення.

Таблиця №

ПЕРЕЛІК ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ АУДИТУ ЕФЕКТИВНОСТІ

Проблема аудиту ефективності

Проблемні питання

Якщо при проведенні аудиту ефективності пла­нується зосередити увагу на продуктивності бю­джетної програми (забезпечення максимального обсягу вироблених товарів (робіт, послуг) за ви­ділений обсяг бюджетних коштів), орієнтовною проблемою аудиту можуть бути питання:

1)     Чи існують шляхи підвищення продуктивності програми?

2)     Чи можна було досягти кращих результатів при реалізації програми іншими шляхами?

Якщо при проведенні аудиту ефективності аудитор приділяє основну увагу економності (зменшення витрат на одиницю виготовлених товарів (робіт, послуг)), проблемою аудиту можуть бути питання:

1)      Чи існують шляхи зменшення вар­тості продукту бюджетної програми?

2)     Чому не забезпечено зменшення ва­ртості продукту бюджетної програми?

Якщо основна увага приділяється результати­вності (досягненню визначеного результату), то проблемою аудиту може бути питання:

1) Чому не забезпечено виконання показників продукту програми?

Якщо увага зосереджується на якості викона­них робіт, наданих послуг, вироблених това­рів, то проблемою аудиту може бути питання:

1) Чи існують шляхи підвищити вплив бюджетної програми на зме­ншення негативних тенденцій (збі­льшення позитивного впливу) у до­сліджуваній сфері?

Після визначення проблеми аудиту для підготовки програми ауди­ту збираються дані з різних джерел, що характеризують бюджетну програму. Такими даними можуть бути: інформація про діяльність го­ловного розпорядника бюджетних коштів за програмою (відповідаль­ного виконавця) та його органів на місцях, механізми управління та форми контролю головного розпорядника за виконанням програми, законодавче, економічне та інше середовище, заходи для забезпечення функціонування бюджетної програми, тощо.

На підставі аналізу зібраних даних визначаються гіпотези аудиту, які можуть стосуватись кожної стадії проходження бюджетних коштів: планування, розподіл, використання та контроль.

І Гіпотези аудиту ефективності виконання бюджетних програм — при­пущення аудитора (здогад) щодо причини виникнення та існування проблем, недосконалості певних позицій в організації виконання бюджетної програми.

Також, в якості гіпотез аудиту можливо розглядати:

1)   недосконалість (недостатність, суперечливість) законодавчо- правової бази, нормативно-методологічного забезпечення;

2)   відсутність (недосконалість) звітності про виконання бюджетної програми.

Приклади гіпотез аудиту:

^ через недостатнє обґрунтування реальних потреб у коштах за­тверджено занижені асигнування, в результаті чого не досягнуто мети реалізації бюджетної програми;

^ відсутність чітких критеріїв відбору учасників виконання про­грами спричинила розподіл бюджетних коштів тим одержувачам, які не змогли їх освоїти;

^ відсутність, неузгодженість нормативно-правової бази щодо по­рядку проходження бюджетних коштів спричинила дублювання обов'яз­ків учасників програми і уникнення відповідальності за досягнення ре­зультатів;

^ відсутність повної, достовірної та своєчасної інформації, взає­модії учасників бюджетної програми не дозволила оперативно управ­ляти бюджетними коштами;

> складна процедура оформлення документів, недоліки в обслуго­вуванні не сприяли своєчасному і повному використанню бюджетних коштів, в результаті чого роботи не виконано.

За результатами проведеної роботи розробляється програма ауди­ту, у якій конкретизуються період, мета та процедури аудиту, зазна­чаються гіпотези аудиту та методи їх дослідження, або орієнтовні пи­тання для опрацювання в ході аудиту ефективності.

Метою розробки програми аудиту є визначення заходів, які необ­хідно виконати під час проведення аудиту ефективності, та надання детальної інструкції з роботи. Програма, як правило, узгоджується з головним розпорядником бюджетних коштів або з відповідальним ви­конавцем бюджетної програми.

В окремих випадках, за рішенням керівника органу ДКРС, програ­ма аудиту також може погоджуватись з ініціатором його проведення. В разі непогодження головного розпорядника бюджетних коштів або відповідного виконавця бюджетної програми з розробленою програ­мою аудиту, рішення про мету та процедури проведення аудиту ефек­тивності приймає керівник органу ДКРС, що його проводить.

Для спрощення процесу узагальнення інформації та забезпечення єдиних підходів до її збору та виду до програми аудиту доцільно роз­робляти таблиці, анкети тощо.

Другий етап аудиту ефективності бюджетний програм «Про­ведення аудиту»

Проведення аудиту ефективності складається з трьох стадій (див. схему 3).

Схема 3.

Ланцюг опрацювання даних у процесі проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм

На рівні головного розпорядника бюджетних коштів для спросту­вання чи підтвердження гіпотез аудиту мають бути досліджені такі орієнтовні питання:

1)  оцінити, чи цілі досліджуваної бюджетної програми пов'язані з цілями довгострокової державної програми та відповідають функціям головного розпорядника;

2)  визначити, чи не дублює та суперечить досліджувана програма іншим програмам;

3) з'ясувати чи визначав головний розпорядник показники, яких необхідно досягнути кожному виконавцю бюджетної програми, чи правильно вони визначені;

4) дослідити відповідність фактичних отримувачів бюджетних ко­штів тим, які були визначені на етапі планування, та з'ясувати причи­ни відхилення;

5)    дослідити обґрунтованість розрахунків, наявність проектно-кош­торисної документації та затвердженого механізму проходження коштів;

6)    проаналізувати достатність затверджених обсягів бюджетних коштів для задоволення технологічних потреб, можливість залучення альтернативних джерел фінансування;

7)    проаналізувати ефективність запровадженої системи звітності, у т.ч. стосовно її орієнтації на продукт;

8)    визначити, чи звітував головний розпорядник щодо реалізації досліджуваних програм, а також наскільки його звіти є надійними;

9)    визначити, чи аналізував головний розпорядник можливість реа­лізації програми іншими шляхами чи засобами;

10)     встановити, чи регламентовано порядок проведення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, чи до­тримуються встановлені вимоги.

З метою з'ясування цих питань дослідженню підлягають документи:

•      нормативно-правові акти, в тому числі внутрішні нормативні документи, які

регламентують діяльність головного розпорядника та реалізацію бюджетної

програми;

•       стратегічний план (довгострокова/середньострокова програма);

•      паспорт бюджетної програми та обґрунтування до неї, кошториси, розрахунки

до кошторисів та укладені договори по виконанню програми;

•      порядок проходження та використання бюджетних коштів;

•      порядок звітування про результати;

•       матеріали внутрішнього та зовнішнього контролю;

•       бухгалтерська та статистична звітність;

4) як вплинула ритмічність фінансування на досягнення заплано­ваних результатів.

На рівні користувачів результатами бюджетної програми методом опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання) з'ясовується:

1)   стан поінформованості громадян про існування досліджуваної програми;

2)   стан задоволення попиту громадян у програмі, якістю отрима­них соціальних послуг за кошти бюджетної програми;

3)   доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми;

4)   недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шля­хів їх усунення.

Варто зазначити, що безпосередній керівник аудитора (керівника аудиторської групи) систематично контролює хід проведення аудиту ефективності, виконання його програми, дотримання термінів та об­ґрунтованість висновків.

Результати аудиторського дослідження відображаються в аудитор­ському звіті.

(Аудиторський звіт — письмовий документ, у якому керівник аудиторсь­кої трупи (аудитор) повідомляє про обсяги та результати виконаного аудиту ефективності виконання бюджетної програми.

Аудиторський звіт має бути написаний відповідно до специфіки користувачів, для яких він призначений. Варто зазначити, що аудитор­ський звіт викладається в довільній формі, але має чітко визначену структуру. Крім того, він має виключати можливість двоякого тракту­вання та нечіткість і містити тільки ту інформацію, яка отримана з компетентних джерел, є об'єктивною та забезпечена надійними та до­стовірними фактами аудиторського дослідження.

Інформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструк­тивною, речення — короткими та чіткими. Кожне слово повинно бути точним і недвозначним. Слід уникати сленгових виразів, специфічних технічних термінів, повторів, літературних цитат. Звіт не повинен міс­тити будь-яких обвинувачень з приводу порушень, помилок або невід­повідностей. За можливості інформацію доцільно подавати у вигляді таблиць, діаграм, графіків. Робочі матеріали, які підтверджують вста­новлені факти, можуть бути оформлені як додатки до звіту.

При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітич­ні дані доцільно у тексті аудиторського звіту зазначати джерела інфо­рмації. З метою не загромадження текстової частини аудиторського звіту посилання на джерела інформації в тексті позначати цифрами, що відповідають порядковому номеру використаних документів, наве­деному у переліку, який є додатком до аудиторського звіту.

Типовий аудиторський звіт (інформація про участь в аудиті ефек­тивності) має наступну структуру:

Резюме (супровідний лист) Вступ

Фонова інформація Причини проведення аудиту Розділ 1.Структура аудиту

Розділ 2.0пис досліджуваної бюджетної програми

Розділ 3.Результати аудиту

Розділ 4.Висновки аудиту

Розділ 5.Пропозиції

Розділ 6.Джерела інформації

Додатки

Розглянемо зміст структури аудиторського звіту. Так, зокрема, «резюме (супровідний лист)» — це короткий зміст проведеного аудиту ефективності (участі в аудиті ефективності) з описом найважливіших моментів (мети, методів, результатів, висновків аудиту ефективності), який призначено для тих, хто не має часу для вивчення всього звіту, але повинен зосередитись на найважливіших його аспектах.

«Вступ» може включати коротку характеристику сфери діяльності, в якій реалізується досліджувана бюджетна програма, опис мети та механізму державного фінансування, результати попередніх контро­льних заходів, причини проведення аудиту ефективності саме відібра­ної теми.

В розділі «Структура аудиту» описується процес організації та по­етапне здійснення роботи аудиторів. Цей розділ має бути коротким і надавати інформацію щодо масштабності досліджень, методів збиран­ня даних, учасників дослідження.

В розділі «Опис об'єкта аудиту» надається інформація щодо мети і напрямів впровадження бюджетної програми, її учасників, запланова­них і досягнутих результатів. У цьому розділі надається оцінка ефек­тивності програми, а також зазначається проблема аудиту.

У розділі «Результати» наводяться гіпотези аудиту щодо неефекти­вного управління ресурсами держави, які досліджувались, стисло ви­писується процедура дослідження та наводяться результати, які під­тверджують або спростовують ці гіпотези. Цей розділ аудиторського звіту є найбільшим за обсягом. Зведені розрахунки, анкети, аналітичні матеріали, які підтверджують результати аудиту ефективності, у разі необхідності залучаються до аудиторського звіту в якості додатків. В тексті цього розділу наводяться лише узагальнені дані, іноді з наве­денням 1-2 прикладів.

В розділі «Висновки» підводяться підсумки проведеного аудиту ефективності, а саме, надається висновок щодо ефективності бюджет­ної програми, коротко наводяться причини неефективного викорис­тання ресурсів держави.

У розділі «Пропозиції» пропонуються необхідні дії щодо прове­дення якісних змін в управлінні ресурсами держави, підвищення ефек­тивності використання бюджетних коштів, які повинні ґрунтуватися на результатах аудиту ефективності. При складані цього розділу слід додержуватись наступних вимог до пропозицій:

•    мають ґрунтуватися на результатах роботи, фактах, висновках;

•    зосереджуватися на тому, що треба змінити;

•   залишити на розсуд користувачів аудиторського звіту способи проведення змін;

•   повинні бути достатньо детальними і реальними, щоб їх можли­во було впровадити;

•   по можливості, мають бути диференційовані за рівнями та вико­навцями.

Під час складання пропозицій аудитор повинен передбачити їх майбутній корисний вплив на виконання бюджетної програми. При цьому може очікуватися: зменшення витрат, досягнення аналогічних результатів за менших затратах ресурсів, чіткіше визначення програм­них цілей, збільшення користі для юридичних і фізичних осіб, підви­щення якості продукції, удосконалення процесів планування, управ­ління, контролю тощо.

Розділ «Джерела інформації» містить перелік нормативно-інструк­тивних документів, облікових та звітних форм, інформаційних та ана­літичних матеріалів, на які аудитор посилається в аудиторському звіті.

Третій етап «Реалізація результатів аудиту».

Проект аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефек­тивності) передається для обговорення розпоряднику бюджетних коштів (виконавцю). Не виключено, що оцінка стану виконання бю­джетної програми може стати предметом дискусії, за наслідками якої конструктивні зауваження мають бути враховані. Результати обгово­рення проекту звіту (інформації) оформляються протоколом (див. рис. 2).

Рішення щодо оприлюднення аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефективності) приймається керівництвом органу ДКРС, що проводив аудит ефективності. Аудиторський звіт (інфор­мація про участь в аудиті ефективності) може направлятись Верхов­ній Раді України, Секретаріату Президента України, Кабінету Мініс­трів України, Мінфіну, відповідним органам державної влади та міс­цевого самоврядування, які причетні до виконання бюджетних про­грам, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також зацікав­леним науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям тощо.

ПРОТОКОЛ

узгодження проекту аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефективності)

(посадова особа органу ДКРС, що здійснив аудит ефективності)

та _____________________________________________

(посадова особа розпорядника бюджетних коштів (виконавця)) розглянули та обговорили проект аудиторського звіту за темою

(найменування теми аудиту ефективності)

Невраховані органом ДКРС зауваження розпорядника бюджетних коштів (виконавця) до аудиторського звіту (інформації про участь в аудиті ефективності) наведено в додатку, що є невід'ємною частиною цього протоколу.

(посада працівника               (посада працівника розпорядника

органу ДКРС)                       бюджетних коштів (виконавця))

(ініціали, прізвище) (ініціали, прізвище) " "  200 р. " "        200 р.

Рис. 2. Протокол узгодження проекту аудиторського звіту

Аудиторський звіт ефективності виконання програми державного бюджету може виноситись на розгляд колегії головного розпорядника бюджетних коштів чи Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що аудиторські звіти регіональних програм та ін- формацій про участь в аудиті ефективності програм державного бю­джету можуть виноситись на розгляд колегії обласних (районних) державних адміністрацій, засідань міськвиконкомів, а також на роз­гляд сесій місцевих рад, якими затверджено регіональну програму, ау­дит ефективності якої проводився.

Відповідно до вимог законодавчих та нормативних актів, орган ДКРС обов'язкового здійснює моніторинг та облік стану впроваджен­ня відображених в аудиторському звіті (інформації про участь в аудиті ефективності) пропозицій.

Питання для самоконтролю

 

1.  Структура організації контролю місцевих бюджетів.

2.   Основні завдання аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів.

3.   Прийоми та процедури аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів.

4.   Етапи проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів.

5.   Сутність попереднього аудиту виконання місцевих бюджетів.

6.   Значення фонової інформації при проведенні попереднього аудиту вико­нання місцевих бюджетів.

7.   Проблемні питання попереднього аудиту виконання місцевих бюджетів.

8.   Формування гіпотез аудитора.

9.   Розробка програми аудиту виконання місцевих бюджетів.

10.   Напрями аналізу даних в рамках проведення аудиту виконання місцевих бюджетів.

11.   Структура аудиторського звіту по результатам проведення аудиту вико­нання місцевих бюджетів та вимоги до нього.

12.   Питання реалізації висновків аудитора по результатам проведення ауди­ту виконання місцевих бюджетів.

13.   Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм.

14.   Проблемні питання формування і впровадження бюджетних програм.

15.   Мета і основні завдання аудиту виконання бюджетних програм.

16.   Етапи і основні завдання організації і проведення аудиту виконання бю­джетних програм.

17.   Прийоми і процедури державного аудиту виконання бюджетних програм.

18.   Перелік документів для вивчення.

19.   Питання дослідження проблем видаткової частини бюджету та обґрунту­вання доказової частини аудиторського звіту.

20.   Структура аудиторського звіту по результатам проведення аудиту вико­нання бюджетних програм.

21.   Критерії оцінки результатів і ефективності виконання бюджетних програм.

22.   Вивчення діючих механізмів управління державними коштами при вико­нанні бюджетних програм.

23.   Напрями і методи аналізу ефективності виконання бюджетних програм.

24.   Структура типового аудиторського звіту.