5.1. Загальні положення та суть аудиту ефективності використання держаних коштів

магниевый скраб beletage

Відносно новим видом державного аудиту в Україні є аудит ефек­тивності діяльності. Разом з тим у провідних країнах Заходу аудит ефективної діяльності почав розвиватися ще півстоліття тому. Так, у своїй сучасній формі аудит ефективності зародився у Швеції в середи­ні 1960-х років на основі теорії «трьох Е», тобто на тих основних еле­ментах, які характеризують стан управління публічними ресурсами:

1)  економічність (economy) — ощадність, бережливість, ступінь мінімізації витрат з огляду на якість продукту («витрачати менше»);

2)  ефективність (efficiency) — продуктивність, ступінь корисності споживання ресурсів для створення продукту («витрачати добре»);

3)                                                              результативність (effectiveness) — дієвість, успішність, рівень досягнення мети («витрачати розумно»)[35].

Варто зауважити, що в англомовній літературі для характеристики аудиту ефективності застосовуються різні терміни. Так, наприклад, у Швеції та Норвегії це «performance audit» («аудит виконання» або «ау­дит управління»), у Великій Британії та Канаді — «value for audits» («аудит вигоди від використання грошей»). У США використовується термін «операційний аудит», а в Австралії — «аудит ефективності ро­боти». Разом з тим, аналіз змісту цих термінів, дозволяє зробити ви­сновок, що між цими термінами практично немає суттєвої різниці. То­му вважаємо, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі до­цільно для характеристики цієї форми контролю вживати термін «ау­дит ефективності використання державних коштів».

Як визначено положеннями Ревізійних стандартів INTOSAI, сут­ність аудиту ефективності — це «перевірка економічності, ефектив­ності та продуктивності, з якою організація, що перевіряється, вико­ристовує свої ресурси під час виконання своїх завдань та обов 'язків».

При цьому аудит ефективності, як правило, охоплює питання, які мають значне економічно-соціальне значення для суспільства, захищає фінансові інтереси держави, дозволяє встановити причинно-наслідкові зв'язки невідповідності між запланованим і фактичним, а також дає можливість своєчасно розробити пропозиції щодо усунення причин відхилень від встановлених законодавством вимог.

В Україні, відповідно до ст. 6 Закону України «Про Рахункову па­лату» з метою реалізації завдань покладених на Рахункову палату що­до визначення ефективності та доцільності витрат державних коштів і використання державного майна розроблена Методика проведення ау­диту ефективності використання державних коштів[36].

Дана методика розроблена з урахувань положень Міжнародних стандартів аудиту INTOSAI[37] та використовується під час організації та проведення аудиту ефективності за всіма напрямками діяльності Раху­нкової палати.

Методикою визначені загальні правила та процедури, які необхід­но виконувати під час проведення аудиту ефективності державних коштів та визначено поняття аудиту ефективності використання дер­жавних коштів.

(Аудит ефективності використання держаних коштів — це встанов­лення та аналіз фактів у процесі виконання Державного бюджету України та їх оцінка з точки зору ефективності та доцільності у використанні державних коштів

Метою аудиту ефективності використання державних коштів, що проводиться Рахунковою палатою є встановлення стану справ щодо використання коштів Державного бюджету України, загальнодержав­них цільових фондів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, ін­ших державних коштів пов'язаних з Державним бюджетом України та його оцінка з точки зору ефективності та доцільності, а також оцінка стану внутрішнього контролю об'єкта перевірки, надання пропозицій щодо усунення порушень чинного законодавства України.

Предметом аудиту ефективності є діяльність органів державної влади та інших одержувачів з використання одержаних ними держав­них коштів для виконання покладених на них завдань, функцій або ре­алізації програм (наприклад, державних цільових програм, програм розвитку регіонів тощо).

Об'єктами аудиту ефективності використання держаних коштів Рахункової палати є:

•     органи державної влади України, які є головними розпорядниками або розпоряд­никами бюджетних коштів нижчого рівня;

•     державні органи, що використовують кошти державних позабюджетних фондів або розпоряджаються державним майном;

•     бюджетні установи та інші організації, які одержують кошти з Державного бюдже­ту України;

•     державні унітарні та казенні підприємства;

•     інші суб'єкти економічної діяльності, які використовують кошти Державного бю­джету України та/або мають передбачені чинним законодавством податкові, митні та інші пільги і переваги;

•     організації, підприємства й установи, а також соціальні групи громадян, на діяль­ності або життєзабезпеченні яких позначаються результати використання державних коштів.

Таким чином, до об'єктів аудиту ефективності відносяться органи державної влади України (зокрема, міністерства, відомства, комітети, служби, державні цільові фонди), бюджетні установи, державні уніта­рні й казенні підприємства, тобто всі суб'єкти економічної діяльності, які розпоряджаються державними фінансовими ресурсами або викори­стовують їх у своїй діяльності. Залежно від того, які державні кошти використовуються об'єктом дослідження, а також виходячи з постав­лених цілей аудиту ефективності, у ході його проведення може визна­чатися ефективність використання коштів бюджету і позабюджетних фондів, державної власності, кредитних ресурсів і позикових коштів, а також інтелектуальної власності, яка належить державі.

Крім того, до об'єктів аудиту ефективності, повинні бути віднесені і суб'єкти економічної діяльності, які мають надані законодавством податкові, митні та інші пільги і переваги, а також ті, які одержали фі­нансові і майнові гарантії та поручительства відповідних органів ви­конавчої влади для забезпечення операцій.

Суб'єктами аудиту ефективності є посадові особи Рахункової па­лати та особи, залучені Рахунковою палатою до проведення перевірки як спеціалісти або експерти.

Варто зазначити, якщо фінансові аудитори це, як правило, кваліфі­ковані фінансисти, бухгалтери та економісти, то фахівці з аудиту ефе­ктивності діяльності — це передусім науковці у сфері державного управління, філософії, соціології тощо.

Державні аудитори Рахункової палати та особи, залучені до пере­вірки, мають наступні права:

1)        отримувати всю необхідну інформацію на об'єкті перевірки, від вищесто­ящих установ і організацій, банків, інших установ і організацій, пов'язаних з ді­яльністю об'єкта перевірки;

2)        безперешкодно входити до будь-яких приміщень та сховищ об'єкта пере­вірки, якщо інше не передбачено законами України;

3)        отримувати від посадових осіб об'єкта перевірки оригінали документів або їх копії та інші матеріали, дані на комп'ютерних електронних носіях, витяги з цих документів;

4)        ознайомитись із таємними документами та документами з обмеженим досту­пом, за умови наявності допуску до державної таємниці та інших необхідних документів;

5)        вимагати від посадових осіб об'єкта перевірки невідкладного усунення вияв­лених порушень та надання у визначений термін інформації про це;

6)        отримувати пояснення від посадових осіб об'єкта перевірки, інших установ, організацій, підприємств, пов'язаних з діяльністю об'єкта перевірки.

Разом з тим, державні аудитори Рахункової палати при здійсненні перевірки зобов'язані :

1)      дотримуватися принципів законності, повноти, об'єктивності, достовірності та обґрунтованості під час проведення перевірки;

2)      на будь-якій стадії перевірки приймати від посадових осіб об'єкта перевірки подані за їх ініціативою заяви, зауваження, пояснен­ня щодо предмета перевірки та проводити перевірку викладених у цих зверненнях питань, про що зазначати в акті перевірки;

3)      не оприлюднювати матеріали перевірки щодо об'єкта перевірки до розгляду їх Колегією Рахункової палати;

4)     у разі виявлення фактів, які свідчать про скоєння злочину, інфо­рмувати про це правоохоронні органи.

Що стосується посадових осіб об'єкта перевірки, то мають право:

1)      вимагати від суб'єкта перевірки доручення на проведення перевірки;

3) вживати невідкладних заходів щодо усунення виявлених пору­шень, відшкодування завданої шкоди та притягнення до відповідаль­ності осіб, винних у скоєнні порушень.

Для проведення аудиту ефективності можна бути створена спеціа­льна консультативна група з числа як спеціалістів Рахункової палати так і незалежних експертів, які вибираються з урахуванням наявності в них відповідних знань та досвіду, рівня кваліфікації, а також розумін­ня предмету та проблем конкретної перевірки.