7.1. Перелік видів аудиторських послуг та їх відображення в українському законодавстві

•  оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) інформаційних систем (технологій);

•   оцінка (перевірка) ефективності систем інформаційної безпеки діяльності підприємств;

•   оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем корпора­тивного управління;

•  оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодав­ства (податкового, митного, господарського та ін.);

•  оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окре­мих господарських операцій вимогам законодавства;

•   економічні експертизи (у тому числі судова за наявності відпові­дної атестації судового експерта);

•  оцінка вартості активів (у тому числі незалежна за наявності ква­ліфікаційного свідоцтва оцінювача);

•   оцінка (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

•  оцінка (тестування) відповідності рівня професійних знань пер­соналу, задіяного у фінансово-господарській діяльності;

•  здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінки стану та результатів го­сподарської діяльності;

•   перевірка прогнозної фінансової інформації;

•   інші завдання, які виконуються як завдання з надання впевненості.

2.  Супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами су­путніх послуг:

2.2. Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансо­вої інформації.

2.3. Завдання з підготовки фінансової інформації.

3. Інші послуги, пов'язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), визначені Законом України «Про аудиторську діяльність»:

3.1. Ведення бухгалтерського обліку.

3.2. Складання фінансових звітів.

3.3. Відновлення бухгалтерського обліку.

3.4. Консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

•   обрання облікової політики;

•   встановлення та дотримання методології бухгалтерського обліку;

•   організація бухгалтерського обліку;

•   консолідація фінансової звітності;

•  трансформація звітності за іншою, ніж застосовувана, концептуа­льною основою;

•   інші види консультацій з питань обліку та звітності.

3.5. Консультації з питань системи внутрішнього контролю.

3.6. Консультації з питань оподаткування, у тому числі з організа­ції податкового обліку та податкової звітності.

3.7.  Складання податкових декларацій та звітів.

3.8.    Консультації з питань застосування інформаційних техно­логій.

3.9.  Консультації з інших питань управління та ведення бізнесу:

•   правове забезпечення прийняття (або результатів прийняття) управлінських рішень щодо зміни форм власності, форм господарю­вання, функцій власності, легітимності окремих господарських опера­цій тощо;

•   організаційне забезпечення управління — структуризація, рест­руктуризація, перебудова, розробка нової системи обліку, внутрішньо­го контролю, внутрішнього аудиту, управління в цілому, розробка внутрішніх інструкцій для посадових осіб, внутрішніх стандартів кор­поративного управління тощо;

•   інформаційного забезпечення управління — консультування з питань вибору програмних продуктів або технічної бази з автоматиза­ції обліку та внутрішнього контролю (аудиту), розробка схем докуме­нтообігу, форм внутрішніх документів і напрямів інформаційних по­токів у системі управління; проведення тренінгів, семінарів з питань обліку, оподаткування, правового забезпечення та організації управ­ління, безпеки бізнесу тощо;

•   управління грошовими потоками, інвестиційної політики.

3.10.  Розробка для замовника документів, необхідних для легаліза­ції, організації та здійснення господарської діяльності (статути, нака­зи, внутрішні норми та правила, посадові інструкції, документи систе­ми стимулювання персоналу тощо).

3.11.  Проведення професійних тренінгів для бухгалтерів та керів­ників з питань, що належать до професійної компетенції аудиторів.

3.12.   Представлення інтересів замовника з питань обліку, аудиту, оподаткування в державних органах, організаціях або в суді.

3.13.  Інші види аудиторських послуг, надання яких не суперечить стандартам аудиторської діяльності, Кодексу професійної етики ауди­тора та які не заборонені чинним законодавством України, рішеннями Аудиторської палати України.

4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту:

4.1.  Розробка і видання методичних матеріалів (вказівок, рекомен­дацій, практичних посібників, внутрішніх стандартів, програмного за­безпечення тощо).

4.2.   Проведення професійних тренінгів для практикуючих ауди­торів.

4.3.  Здійснення заходів з контролю якості аудиторських послуг.

Процес консультування являє собою спільну діяльність консульта­нта та клієнта з метою вирішення певного завдання та здійснення ба­жаних змін організації-клієнті. На рис. 7.1 показана схема процесу консультування.

1.  Перший контакт з клієнтом і попереднє визначення проблеми.

2.  Планування завдання.

3.  Пропозиції клієнту щодо постановки завдання.

Підготовка

4.  Укладання контракту на консультування.

1. Виявлення небажаних фактів.

2.  їх аналіз і синтез.

3.  Детальне вивчення проблеми.

 

Вивчення

 

проблеми

4.   

1. Вироблення рішень.

2.  Оцінка альтернативних варіантів.

3.  Пропозиції клієнту.

4.  Здійснення рішень.

1. Аналіз пропозицій.

2.  Коректування пропозицій.

3.  Навчання працівників клієнта.

 

Вибір

 

рішення

Робота з клієнтом

1.                   Оцінка.

2.                   Підсумковий звіт.

3.  Розрахунок по зобов'язаннях.    ^

4.                   Заключний контакт та вивчення можливостей подальшої співпраці.

Рис. 7.1. Схема процесу консультування

Процес консультування охоплює два однаково важливих аспекти консультаційного процесу: роботу, для якої був запрошений консуль­тант, і взаємовідносини між консультантом і клієнтом.

Найкраще коли обидві сторони по закінченню роботи будуть задо­волені відносинами. Аудиторська діяльність — це підприємницька ді­яльність, тому аудитору слід пам'ятати, що відмінно закінчене завдан­ня залишає відкриті двері для подальшої спільної праці.

Завершальним етапом консультативного процесу є оцінка. Без неї неможливо встановити, чи виконані поставлені завдання і, чи випра­вдовують отримані результати витрачені на них кошти. При консульту­ванні оцінюють перед усім два основних аспекти завдань: переваги, отримані клієнтом, і процес консультування. Звичайні консультативні завдання породжують три види переваг: нові здібності, які виражаються через придбання нових вмінь і навичок; нові системи і форми поведінки (нові інформаційні системи, системи маркетингу, організація семінарів і т.д.); нова ступінь ефективності роботи, яка викликає відповідні зміни в економічних, фінансових, соціальних та інших показниках.

Звершення

При оцінці процесу консультування слід з'ясувати: як виконаний план завдання, чи був він реальним і чи досягнута його мета; чи забез­печувалися достатня кількість і якість засобів для виконання завдання; чи використовувався надійний стиль консультування і чи відповідав він можливостям клієнта та завданню, яке виконується. Для оцінки можуть використовуватись опитування, бесіди та обговорення при зу­стрічах. Оцінки доцільно надавати у вигляді короткого звіту, який мо­же стати частиною підсумкового звіту по виконанню завдання.

Робота оформляється підсумковим звітом, який складається в довільній формі. Крім загального огляду виконаної роботи, підсумко­вий звіт повинен вказувати на реальні переваги, отримані в результаті змін, давати клієнту рекомендації щодо того, що потрібно зробити і чого слід уникати в майбутньому.