8.1. Мета і завдання аудиту фінансової звітності

магниевый скраб beletage

Як Ви пам'ятаєте з бух обліку, фінансова звітність — це сукуп­ність форм звітності, укладених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фі­нансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фі­нансовому стані за звітний період в установленій формі для прийн­яття цим користувачем визначених управлінських рішень. Державним органам управління необхідна інформація про фінан­сову звітність для формування макроекономічних показників, своє­часність сплати податків, визначення національного доходу і роз­поділ ресурсів тощо.

Вам відомо, що елементами фінансової звітності є її основні статті.

Доходи — надходження чистих активів або погашення зобов'язань шляхом реалізації товарів або надання послуг.

Витрати — відтік або використання активів, або виникнення зо­бов'язань у зв'язку із доставкою товарів або виконання послуг, що складають основні операції підприємства.

Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових і неосно­вних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інве­стицій з власників.

Збитки — зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень влас­ників.

Активи -можливі майбутні економічні вигоди, отримані підпри­ємством внаслідок минулих операцій.

Зобов'язання — можливі майбутні втрати економічних вигід внаслідок минулих операцій, включаючи передачу активів або пос­луг.

Капітал власника — остаточні проценти власників після сплати всіх боргів.

Відповідність за складання фінансових звітів та відповідне розк­риття інформації лежить на керівництві підприємства.

Підприємство, що звітує, є підприємством, яке має користувачів, котрі використовують фінансові звіти як основне джерело фінансової інформації про це підприємство з метою прийняття ними економічних рішень.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Ст.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює перелік користувачів, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації, а саме: ак­ціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, ін­вестиційні фонди та інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержа­вні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи. Однак, крім закритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. У нормальних умовах це природно. Перша звітність приз­начена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена законодавством. Закрита звітність задовольняє інтереси власника, її призначення — у забезпеченні більш ефективного управління внутрішніми підрозділами, у прийнятті оперативних рі­шень на рівні цехів, дільниць бригад тощо. Це досягається шляхом створення системи додаткового внутрішньогосподарського або управлінського обліку. Тому в ст.14 визначені суб'єкти, які зо­бов'язані надавати фінансову звітність вузькому колу осіб: органам, до сфери управління яких вони належать, власникам (засновникам) та трудовим колективам на їх вимогу. Тут мають на увазі органи, уповноважені трудовим колективом, рада трудового колективу, профспілковий комітет тощо.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:       1 1     

^ придбання, продажу та володіння цінними паперами; ^ участі у капіталі підприємства; ^ оцінки якості управління;

^ оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'я­зання;

^ забезпеченості зобов'язань підприємства; ^ визначенні суми дивідендів, що підлягають розподілу; ^ регулювання діяльності підприємства; ^ інших рішень.

  • Внутрішніми користувачами фінансової звітності виступають:           \                     

^ засновники і власники підприємства; ^ керівники підприємства; ^ робітники підприємства.

  • Зовнішніми користувачами фінансової звітності виступають:                  
  • ^ кредитори; ^ контролюючі органи; ^ податкова служба; ^ позабюджетні фонди; ^ постачальники; S профспілкові організації; ^ конкуренти; ^ інвестори; ^ покупці.

Згідно міжнародного стандарту 200 «Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів»: «Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи скла­дені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до засто­сованої концептуальної основи фінансової звітності»[41]. За результа­тами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Думка аудитора про до­стовірність або недостовірність бухгалтерської звітності повинна базуватись на зібраних в ході аудиту необхідних і достатніх підтве­рджень. При цьому збір і аналіз аудиторських підтверджень пови­нен здійснюватись на систематизованій основі, обґрунтовуючи впе­вненість аудитора щодо складеного висновку відносно достовір­ності бухгалтерської звітності, яка перевіряється. На основі отриманих в ході досліджень підтверджень аудитор повинен сфор­мувати думку про відповідність бухгалтерської звітності наступним критеріям (аудиторським судженням): повнота, існування, права і обов'язки, подання, оцінка.

Зазначені критерії можна деталізувати на наступні:

— загальна прийнятність звітності (чи відповідає звітність в ціло­му вимогам, що висуваються до неї і чи не містить суперечливої інфо­рмації);

— обґрунтованість (чи існують підстави для включення у звітність вказаних в ній сум);

— повнота (чи включені у звітність всі належні суми, зокрема, чи всі активи і пасиви належать підприємству);

— оцінка (чи правильно оцінені і безпомилково підраховані всі об'єкти обліку);

— класифікація (чи є підстави для віднесення суми на той рахунок, на якому вона записана);

— поділ (чи віднесені всі операції, що проводилися незадовго до дати складання балансу або безпосередньо після неї, до того періоду, в якому вони були проведені);

— охайність (чи відповідають суми окремих операцій даним, які наведені в книгах і журналах аналітичного обліку, чи правильно вони підсумовані, чи відповідають підсумкові суми даним, що наведені в Головній книзі);

— розкриття (чи занесені об'єкти обліку в фінансову звітність і чи правильно вони відображені у звітних формах).

Завданнями аудиту фінансової звітності є:

— дослідити достовірність та відповідність записів звітності даним Головної книги та регістрів аналітичного обліку;

— прослідкувати за своєчасністю подання бухгалтерської звітності до відповідних державних органів;

— вивчити взаємоузгодженність показників звітності підпри­ємства;

— порівняти дані річної фінансової звітності з даними квартальної і поточної звітності;

— оцінити можливість постійного функціонування підприємства;

— оцінити вплив подій що відбулися, на фінансову звітність та їх відображення в звітності.

ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

сової звітності досягаються за рахунок дотримання принципів її підго­товки, як показано в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Пор.

Якісні характеристики

Визначення

Пояснення

1

2

3

4

1

Зрозумілість та адекватність тлумачення

Однозначне тлумачен­ня інформації користу­вачами, за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інфор­мації

Наявність необхідних реквізитів, що дозволяють ідентифікувати підприємство, звітний період, одиницю виміру тощо, а також приміток до фінансових звітів, які роблять її більш зрозумілою користувачам

2

Достовірність

Відсутність помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності

Мають на увазі не помилки, що пов'язані із порушенням подат­кового законодавства, а саме ті, що виникають в процесі прийн­яття рішення про оцінку і відо­браження статей у фінансових звітах на підставі вимог П(С)БО. Уникнути таких помилок і пере­кручень допомагає аудитор. Пра­вила їх виправлення наведено у П(С)БО.

3

Зіставлення

Забезпечення можли­вості користувачам по­рівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові звіти різних підприємств

Передумовою зіставлення є на­ведення відповідної інформації попереднього періоду і розкрит­тя інформації про облікову полі­тику та її зміни в примітках до фінансової звітності

4

Доречність

Наявність інформації, яка впливає на прийн­яття рішень користува­чами, надає можливість своєчасно оцінити ми­нулі, теперішні і май­бутні події, підтверди­ти і скоригувати їх оцінки, зроблені в ми­нулому

Структура фінансових звітів і приміток враховує використання інформації для ретроспективного і перспективного аналізу діяль­ності підприємства. Наприклад, розділення статей балансу на оборотні (поточні) і необоротні (довгострокові) передбачає їх використання для розрахунку показників ліквідності і плато­спроможності. Додаткова інфор­мація, необхідна для таких роз­рахунків надається у примітках до відповідних статей балансу

В табл. 8.2 наведено принципи підготовки фінансової звітності.

ПРИНЦИПИ ПІДГОТОВКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Таблиця 8.2

з/п

Якісні характеристики

Визначення

Пояснення

 

2

3

4

1

Обачність

Застосування в бухгалтерсько­му обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і до­ходів підприємства. Звіти слід складати обачно та обдумано. Якщо відомо або є ймовірність того, що реальна вартість майна нижче вартості, відображеної в бухгалтерському обліку, слід провести уцінку такого майна. Одночасно необхідно врахувати і всі відомі потенційні зо­бов'язання

Підприємство надає річну гарантію на свою продукцію. За розрахунка­ми на підставі даних минулих років було визначено, що витрати на га­рантійне обслуговування станов­лять 10% від обсягу реалізації цієї продукції. Згідно із принципом оба­чності підприємство повинне змен­шити дохід від реалізації у звітному періоді на суму можливих витрат на гарантійне обслуговування. Якщо дохід становив 2 млн грн, то чистий дохід буде дорівнювати 1800 тис. грн. На суму можливих витрат створюється гарантійний резерв, який буде відображений у складі зобов'язань балансу. Такий підхід дозволяє уникнути завищення до­ходів і заниження зобов'язань

2

Повне висвітлення

Фінансова звітність повинна мі­стити інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. У звітах надається вся інформація, що дає можливість отримати правильне, повне і достовірне уявлення про майно, зобов'язання, власний капітал та прибуток (збиток) від госпо­дарської діяльності підприємства

У статті «Нематеріальні активи» наводяться окремо первісна і за­лишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума зносу

3

Автономність

Кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокрем­лена від власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання ві­дображаються у фінансовій звітності підприємства

4

Послідовність

Постійне року в рік) застосу­вання підприємством обраної облікової політики. При веденні бухгалтерського обліку постій­но користуються одними І тими ж методами обліку, принципи оцінки, видами звітності та схемами складання звітів. Ва­люта початкового балансу на новий господарський рік по­винна дорівнювати валюті кін­цевого балансу за попередній господарський рік. Зміна облі­кової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО і повинна бути обґрун­тована та.

За рядом об'єктивних обставин пі­дприємства змушені змінити свою облікову політику. У зв'язку 3 цим розділ приміток до фінансових зві­тів «Облікова політики» повинен включати опис принципів оцінки, методи обліку стосовно окремих елементів звітності. У примітках слід розкривати причини і суть зміни, суму коригування нерозпо­діленого прибутку на початок зві­тного року або обґрунтування не­можливості її достовірного визначення, факт повторного по­дання порівняної інформації у фі­нансових звітах або недоцільність йото перерахунку.

Продовження табл. 8.2

з/п

Якісні характеристики

Визначення

Пояснення

 

2

3

4

5

Безперервність

Підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності, і залишатиметься таким у по­дальшому (принаймні протягом наступного звітного періоду). За про­тилежних обставин якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити свою діяльність або про неможливість її про­довження, підприємство не може використовувати П)БО як основу для підготовки своїх фінансових звітів

6

Нарахування та відповід­ність доходів і витрат

Для визначення фінансового ре­зультату звітного періоду необ­хідно порівняти доходи звітно­го періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів При цьому доходи і ви­трати відображаються в бухгал­терському обліку та фінансовій звітності у момент виникнення, незалежно від дати находження або сплати грошових коштів. Господарські операції відобра­жаються тоді коли вони відбу­лись незалежно від надходжен­ня та сплати коштів. При складанні звітів проводять­ся регулюючі та кінцеві записи, що дають змогу визначити дохо­ди та витрати за звітний період. Якщо вимога до покупця вини­кла у звітному господарському році, а продавець на день скла­дання балансу не надіслав ра­хунка, або зобов'язання пере постачальником не виникло протягом поточного року, але на день складання балансу ра­хунок від постачальника не на­дійшов, ці господарські опера­ції записують так, щоб вимога та дохід або зобов'язання та ви­трати відобразились в бухгал­терському звіті в одному й тому ж звітному періоді. Якщо раху­нок надходить або висилається до затвердження річного бухга­лтерського звіту, в цей звіт до­датково вноситься відповідний регулюючий запис, що оформ­ляється довідкою бухгалтерії.

Підприємство виготовляє ковбасні вироби собівартістю 10 грн. за1 кг і реалізує за ціною 14 грн. за1 кг. У звітному періоді воно відвантажи­ло 2000 кг і отримало грошові ко­шти від замовника у сцмі 10000 грн. За умови передачі всіх вина­город і ризиків замовникам підп­риємство відобразить у Звіті про фінансові результати дохід у сумі 28000 грн. (14грн. х 2000 кг). Од­ночасно буде відображена собівар­тість реалізованої продукції — 2000 грн. (10грн. х 2000кг). Отже, дохід і витрати будуть відображені у фінансовій звітності на дату від­вантаження незалежно від часу на­дходження і сплати грошей

7

Превалювання сутності над формою

Операції обліковуються відповід­но до сутності, а не лише виходя­чи з юридичної форми База даних для ведення бухгалтерського об­ліку повинні служити об'єктивна фіксація господарських операцій.

 

Закінчення табл. 8.2

з/п

Якісні характеристики

Визначення

Пояснення

 

2

3

4

 

 

Основою правильного та спра­ведливого відображення бухга­лтерського обліку є реальний економічний зміст угоди, який залежить від:

—      справедливого здійснення господарських операцій між не­залежними сторонами на віль­ному ринку;

—      правильного документування та своєчасного запису господар­ської операції бухгалтерських регістрах

 

8

Історична

(фактична)

собівартість

Пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбан­ня. Так, до історичної собівар­тості придбаних запасів нале­жать

—      ціна придбання за вираху­ванням тортівельних знижок та інших подібних статей;

—      мито на ввезення та інші по- датки(крім тих. Які згодом по­вертаються підприємству від податкових органів);

—      втрати на транспортування, роботи з навантаження, а також інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів

Підприємство виготовляє ковбасні вироби. Витрати підприємства за місяць склали: сировина і матеріа­ли — 20000 грн, заробітна плата робітників — 6000 грн, амортиза­ція обладнання — 1200 грн, цехові витрати — 3000 грн., загальногос­подарські витрати — 4000 грн., ви­трати на збут — 1400 грн. Готова продукція буде оцінена за історич­ною (виробничою) собівартістю в сумі 30200грн. (20000+6000+1200+3000)

9

Єдиний грошо­вий вимірник

Вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій пі­дприємства у йото фінансовій звітності здійснюються у ОДНІЙ грошовій ОДИНИЦІ

Зазначений принцип не вимагає особливих пояснень, оскільки за­стосовувався і раніше під час складання бухгалтерських звітів підприємствами. П(С)БО 1 вимагає у випадку, коли валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, ро­зкрити і примітках до фінансових звітів причини цього і методи, ви­користані для проведення фінансо­вих звітів з однієї валюти в іншу

10

Періодичність

Можливість розподілу інфор­мації підприємства на певні пе­ріоди часу з метою складання фінансової звітності

Цей принцип також використову­вався в Україні під час складання бухгалтерських звітів. П(С)БО ви­значає звітний період фінансової звітності і вимагає розкриття у примітках причин і наслідків від­хилень від них