8.3. Етапи аудиту фінансової звітності

магниевый скраб beletage

6.  Дата подання річної бухгалтерської звітності — дата, не пізніше якої господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати фінансову звітність власникам (акціонерам), а також територіальним органам державної статистики за місцем його реєстрації.

Склад осіб, яким має бути надана річна фінансова звітність, визна­чається установчими документами цього суб'єкту та законодавством.

7.   Дата затвердження річної фінансової звітності радою акціонер­ного товариства — дата, не пізніше якої річний звіт акціонерних това­риств підлягає попередньому затвердженню до дати проведення зага­льних зборів акціонерне рів.

8.   Дата затвердження річної фінансової звітності загальними збо­рами акціонерів — дата, не пізніше якої згідно з установчими докуме­нтами ват мають бути проведені загальні збори акціонерів, які прово­дяться з метою затвердження річного звіту та визначення порядку розподілу прибутків і збитків акціонерних товариств.

9.   Дата публікації річної фінансової звітності — дата, не пізніше якої відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні» річна бухгалтерська звітність підлягає обов'язковій публікації в газетах та журналах, доступних для користу­вачів фінансової звітності.

Акціонерне товариство може публікувати фінансову звітність тіль­ки, якщо виконані дві необхідні процедури: фінансова звітність пере­вірена і підтверджена аудитором (аудиторською фірмою); фінансова звітність затверджена загальними зборами акціонерів.

Між датами, які мають відношення до аудиту, існують певні спів­відношення:

1.   Дата випуску фінансової звітності повинна наступити пізніше дати календарного закінчення звітного фінансового року.

Зрозуміло, що для складання заключних бухгалтерських проводок, формування фінансових результатів, оформлення всіх звітних форм, ув'язування і координацікзвітних даних, обліковій службі підприємств необхідний деякий час. Його тривалість залежить від якості бухгал­терського обліку, ступеня автоматизації облікового процесу, складно­сті техніки обліку, кваліфікації бухгалтерського персоналу, наявності філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, виділених на самостійний баланс, показники якого повинні бути включені до зві­тності головного підприємства, та багатьох інших факторів.

2.   Дата початку аудиторської перевірки повинна наступити після дати складання та подання фінансової звітності.

Хоча в договорі на проведення аудиту вказується, що дата початку надання послуг по договору є дата, що йде за датою представлення ау­дитору повністю укомплектованої річної фінансової звітності, це аб­солютно не виключає того, що аудитор вже провів або проводить пе­ред планову підготовку аудиту, яка включає в себе вивчення бізнесу клієнта, аналіз облікової політики і оцінку ефективності внутрішнього контролю. До цього моменту вже може бути повністю складений і за­тверджений план аудиторської перевірки, а також частково або повні­стю здійснена велика кількість аудиторських процедур.

Етапи аудиту:

Етап 1. Перевірка правильності складання балансу: дані статей балансу на початок звітного фінансового року повинні відповідати да­ним балансу на кінець попереднього фінансового року. При зміні вступного балансу на початок року у порівнянні зі звітним за поперед­ній рік у примітках повинні наводитись роз'яснення; дані заключного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках синтетичного та аналітичного обліку, записів в Головній книзі, журналах, відомостях або іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку на кінець звітного року.

Етап 2. Перевірка узгодженості показників форм річної бухгал­терської звітності. Як правило, для цієї перевірки використовуються таблиці, складені спеціалістами аудиторських фірм. При розробці та­ких таблиць слід брати до уваги специфіку ведення бухгалтерського обліку у деяких галузях промисловості і сферах діяльності, а також особливості господарських операцій ряду підприємств.

Так загальна таблиця ув'язування звітних показників може бути такою:

Пор.

Показники, які зіставляються

Показники, з якими про­водиться зіставлення

Відмітка про виконання

1

Форма №3, ряд.010, гр.3

Форма №2, ряд.170, гр..3

+

Останню графу таблиці заповнює аудитор, який перевіряє взаємоу­згодження показників форм звітності. Якщо співвідношення між пока­зниками, які зіставляються, виконується. В графі 4 «Відмітка про ви­конання» ставиться відмітка «+» або інша, яка вказує на виконання співвідношення. У протилежному випадку ставиться відмітка «—», яка вказує на те, що співвідношення між показниками не виконано. В по­дальшому проводиться більш детальний аналіз причин невиконання співвідношення. В результаті детального аналізу зміни або вносяться до таблиці взаємоузгодження показників (якщо при складанні для да­ного клієнта не були враховані особливості ведення бухгалтерського обліку або організації господарської діяльності), або аудитор робить висновок про помилку бухгалтерського персоналу при заповненні форм звітності.

В останньому випадку у звітність вносяться виправлення, які заві­ряються підписами керівника і головного бухгалтера клієнта.

Етап 3. перевірка Головної книги або іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку: перевіряється відповідність залишків за Голо­вною книгою сумам, вказаним в балансі та інших формах звітності; складається альтернативний баланс. Як правило, для цього бухгалтер використовує спеціальні комп'ютерні програми. Складання альтерна­тивного балансу дозволяє правильно розташувати залишки по рахун­ках Головної книги у відповідних рядках балансу, упевнитись у збігу величин валюти балансу. Особливу увагу слід звернути на те, щоб де­біторська і кредиторська заборгованості були показані в балансі розго­рнуто.

Етап 4. Перевірка відповідності оборотів і залишків по всіх жур­налах і відомостях синтетичного обліку зданими Головної книги.

Особливу увагу звертають на суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами. Установами банку тощо.

3.  Дата початку аудиторської перевірки річного звіту повинна пе­редувати даті складання аудиторського звіту.

Період між цими датами — це час, фактично потрачений аудито­ром на проведення аудиторської перевірки, зокрема на її планування (якщо воно не було здійснено раніше),збирання необхідних аудитор­ських підтверджень відповідно до плану перевірки, складання, оформ­лення і передачу клієнту аналітичної частини аудиторського висновку — звіту аудитора.

4. Дата складання аудиторського звіту повинна передувати даті пі­дписання аудиторського висновку.

Період між цими датами — це час, відведений клієнту на вне­сення змін і виправлення помилок відповідно до звіту аудитора. Аудитор оцінює суттєвість для достовірності звітності як внесених, так і невнесених виправлень, і вже на цій підставі формує підсум­кову частину аудиторського висновку. В цей період повинні бути внесені суттєві зміни і виправлення до звітності, взаємопов'язані всі звітні показники, підготовлена нова редакція приміток до річної звітності.

5.  Дата підписання аудиторського висновку повинна передувати даті надання річної фінансової звітності зацікавленим користува­чам.

6. Дата затвердження річної фінансової звітності радою директорів (спостережною радою) акціонерного товариства повинна бути наступ­ною за датою підписання аудиторського висновку.

Під час перевірки фінансової звітності застосовуються прийоми документального контролю. Звітність при цьому підлягає перевірці за формою, аналітичній перевірці і перевірці за змістом.

В табл. 8.4. показано способи перевірки фінансової звітності

СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Таблиця 8.4

з/п

Назва прийому

Мета роботи

Зміст роботи

1

2

3

4

1

Перевірка за формою

Полягає у візуальній пе­ревірці правильності за­писів всіх реквізитів зві­тності та виявлення на­явності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, на­явність підписів

Під час загального огляду звіт­них форм увага звертається на заповнення їх адресної частини. Вид діяльності підприємства по­винен відповідати видам діяль­ності, передбачених статутом. При необхідності ліцензування даного виду діяльності обов'яз­ковою є перевірка наявності у підприємства ліцензії та строку її дії. Визначення виду діяльності підприємства є важливим крите­рієм для правильного розмежу­вання доходів і витрат підприєм­ства по основній та іншій ді­яльності

2

Аналітична перевірка показників звітності

Виявлення суттєвих від­хилень, вивчення яких за допомогою глибинних та наскрізних тестів дозво­ляє встановити факти помилок та порушень, що призводять до перек­ручення звітності

В першу чергу слід перевірити відповідність вказаної в балансі величини статутного капіталу даним засновницьких докумен­тів, а також чи не мають місце прострочення погашення забор­гованості по внесках до статут­ного капіталу у засновників. Визначаються ті ділянки звіту, де аудиторський ризик є найбіль­шим, де існує можливість шах­райства чи наявність помилок в обліку і звітності для даного під­приємства є найймовірнішою. Залежно від цього виділяються ті операції та активи, які необхідно перевірити більш ретельно

3

Перевірка по суті

Встановлення достовір­ності показників звітнос­ті

Проводиться арифметична пере­вірка, тобто перевіряється узго­дженість показників, відображе­них в різних формах бухгал­терської звітності, показників, відображених у формах бухгал­терської звітності та зведених ре­гістрах обліку, регістрах обліку та зведених документах