ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ

магниевый скраб beletage

Планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Ауди­торська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської дія­льності, які розраховані на декілька років (стратегічне планування), бі- знес-планп на поточний рік (поточне планування) і план та програму конкретної аудиторської перевірки (оперативне планування).

Це потрібно для того, щоб чітко розрахувати штат, кошторис фір­ми, перспективи розвитку тощо. На рис. 10.1 показані види плануван­ня аудиторської діяльності.

Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою спри­яння забезпеченню належної уваги важливим ділянкам аудиторської перевірки, своєчасної ідентифікації та вирішенню потенційних про­блем, а також організації та вирішенню завдання з аудиту ефективно і якісно.

Планування аудиторської діяльності будується на обсягах робіт з проведення аудиту, надання аудиторських послуг, які визначаються на підставі укладених договорів, а також на очікуваних обсягах, що були досягнуті у попередніх роках (з урахуванням коливань попиту на від­повідному ринку). Тобто, кожна аудиторська фірма планує час вико­нання різних видів робіт, розподіл та використання працівників фірми на таких роботах, очікувані витрати на утримання офісу, відрядження, інформаційне забезпечення тощо.

Зміст та процедури планів діяльності визначаються кожною ауди­торською фірмою самостійно й не регламентуються будь-якими зов­нішніми документами. Якість такого планування буде впливати на конкурентоздатність суб'єкта аудиторської діяльності.

Мета планування аудиторської діяльності — досягнення цілей функціонування підприємства (отримання прибутку; розширення рин­ків збуту; розширення видів діяльності). Результатом планування ау­диторської діяльності є плани обсягів та видів послуг на поточний рік; бюджет витрат; плани використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Види та зміст планів визначаються внутрішніми стандартами, що є регламентацією процесу планування аудиторської діяльності.

На відміну від планування аудиторської діяльності планування ау­диторської перевірки здійснюється з метою ефективного проведення аудиторської перевірки. Планування аудиторської перевірки — це система заходів, спрямованих на ефективне і своєчасне проведення аудиту. На відміну від інших процесів, планування аудиту є не відо­кремленою фазою аудиту, а, як визначено Міжнародними стандартами аудиту (МСА) 300 «Планування», — скоріше безперервний та ітерати­вний процес, який продовжується до завершення завдання з аудиту і має дуже важливі, притаманні тільки йому особливості:

— мета, яка заздалегідь визначена законом. У зв'язку з цим ауди­тори не мають будь-якої свободи — вони повинні визначити, сформу­лювати свою думку і викласти її у висновку;

— кожний суб'єкт аудиту (клієнт) індивідуальний;

— проведення аудиту є ризикованим через суттєві невідповідності, помилки, фальсифікації і порушення чинних законодавчих та норма­тивних актів.

Причини необхідності планування аудиторської перевірки:

1)  вона дасть можливість аудиторові одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості ін­формації допоможе аудиторові дати найбільш обґрунтований висно­вок, у результаті — звести до мінімуму правові зобов'язання та збере­гти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;

2)  допоможе утримати в межах розумного витрати на аудит. Збе­реження витрат у розумних межах допоможе аудиторській фірмі (окремому аудитору) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів, за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомен­дувала себе високою якістю надаваних послуг;

3) дозволить уникнути непорозумінь із клієнтом.

Мета планування конкретної аудиторської перевірки — це забезпе­чення якості аудиту та зменшення професійного ризику. Результатом планування аудиторської перевірки є меморандум попереднього плану­вання; загальна стратегія аудиту; план аудиту; бюджет витрат часу; про­грама аудиту. Процес планування аудиторської перевірки регламенту­ється МСА 300 «Планування», який встановлює обов'язкові процедури і надає рекомендації з питань планування аудиторської перевірки.

Щоб планування було ефективним, його слід доповнювати контро­лем виконаних робіт і постійною реєстрацією всіх фактів. Це дає мож­ливість уникнути зайвого ризику, більш ґрунтовно підійти до прийн­яття рішення щодо загальних результатів роботи.

Характер та обсяг планування залежить від обставин завдання, на­приклад, характеру та складності суб'єкту господарювання та попере­днього досвіду аудиторів щодо нього.

Аудитор (аудиторська фірма) розробляє загальну стратегію ви­конання завдання з аудиту, яка має охоплювати такі аспекти:

—  мета виконання завдання та надання висновку;

— умови, обсяг та характеристики завдання;

—  характеристики предмету перевірки та ідентифіковані критерії;

—  розуміння аудитором суб'єкта господарювання та його середо­вища, включаючи ризики того, що інформація про предмет перевірки може бути суттєво викривленою;

—  ідентифікація потенційних користувачів;

—  розгляд суттєвості та компонентів ризику завдання з надання впевненості;

—  найбільш важливі аспекти та питання, які потребують особливої уваги;

—  час на виконання завдання;

—  етапи виконання завдання;

—  персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема характер та ступінь участі експертів;

—  група фахівців, що будуть виконувати завдання.

Питання загальної стратегії аудиту впливають на детальний план аудиту та його обсяг.

У процесі планування аудиторської перевірки рекомендується до­тримуватися таких принципів:

Комплексність — забезпечення взаємозв'язку всіх стадій роботи від попереднього планування до складання плану та програми аудиту.

Безперервність — забезпечення взаємозв'язку стратегічного і тактич­ного планування аудиту (особливо за умови постійної роботи з клієнтом).

Оптимальність — розробка декількох варіантів плану і вибір най­більш оптимального.

Мобілізація — застосування реальних і найбільш ефективних форм з використання часу спеціалістів.