12.1. Аудиторський висновок та загальні вимоги до нього

магниевый скраб beletage

По закінченню аудиторської перевірки аудитор складає два підсу­мкових документи: аудиторський висновок та звіт про результати ау­диторської перевірки.

Головним результатом копіткої роботи аудитора по виконанню до­говору на аудит фінансової звітності є аудиторський висновок.

Стаття 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» дає таке визначення аудиторського висновку.

Аудиторський висновок — це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концеп­туальним основам, які використовувалися при її складанні. Концепту­альними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові ак­ти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Вимоги до структури, змісту та порядку вибору форми аудиторсь­кого висновку щодо фінансових звітів загального призначення викла­дено у таких документах:

— МСА 700 (переглянутий) «Висновок незалежного аудитора що­до повного пакету фінансових звітів загального призначення»,

— МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора»,

— МСА 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні за­вдань з аудиту спеціального призначення»,

— МСЗО 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів»,

— МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що вико­нується незалежним аудитором суб'єкта господарювання»,

— МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації»,

— МСЗНВ 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації».

Кожен стандарт має свою мету і свої особливості, але загальними

вимогами є те, що аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів. Ця вимога випливає з мети проведення аудиторської перевірки, яка полягає в наданні ауди­торові можливості висловити думку.

Думка аудитора формується в контексті застосування основи фінансо­вої звітності, а перелічені стандарти аудиту встановлюють більш конкре­тні та зрозумілі вимоги до процесу формування аудиторської думки.

Цей процес включає оцінку, розгляд та вивчення обставин, які на­дають аудиторові достатньої впевненості, що фінансові звіти не міс­тять суттєвих викривлень.

Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, йо­го оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієн­та як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним.

Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між ау­дитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства, фі­нансова звітність якого була перевірена аудитором. Аудиторський ви­сновок, по суті, є тим містком, завдяки якому аудитор, що володіє значним обсягом інформації, передає її користувачам в стислому виді.

У відповідності з метою складання аудиторський висновок має на­ступні призначення:

— стислий, змістовний, цілеспрямований висновок незалежного спеціаліста про фінансову звітність підприємства-клієнта;

— правовий акт, тому, що в визначеним законом випадках лише наданий аудитором висновок є доказом про результати роботи підпри­ємства-клієнта, якому можуть довіряти збори акціонерів, засновники, податкова адміністрація та інші користувачі фінансової звітності;

— імплікована (логічна) заява аудитора про те, що він професійно, на­лежним чином виконав свої обов'язки і представив об'єктивний висновок про фінансовий стан і результати діяльності підприємства-клієнта.

Через необхідність подання інформації в стислій формі аудиторсь­кий висновок перетворився в надзвичайно офіційний набір висловлю- вань-фраз, кожна із яких має особливе значення. Ці висловлювання схожі на юридичні фрази і називаються «професійною мовою». Будь- яке відхилення від стандартних професійних висловлювань розгляда­ється як значне і може нести в собі важливу додаткову інформацію.

Тому при складанні аудиторського висновку важливо знати наступне:

— форму аудиторського висновку без застережень (безумовно по­зитивного аудиторського висновку) і значення фраз, які при цьому ви­користовуються;

— випадки, коли видається аудиторський висновок з застережен­нями (умовно-позитивний, негативний, відмова від надання висновку) і фрази, які використовуються при їх складанні;

— випадки, коли при наявності висновку без застережень, може бути доцільним включення додаткової інформації — пояснювального абзацу, що підкреслює певний аспект фінансової звітності.