12.4. Порядок складання та подання аудиторських висновків : Аудит. Основи державного, незалежного професійного внутрішнього аудиту : B-ko.com : Книги для студентів

12.4. Порядок складання та подання аудиторських висновків

Практика аудиторської діяльності в Україні показує доцільність оформлення суб'єктами аудиторської діяльності висновку на титуль­ному ( т. оцгв му) аркуші з назвою аудиторської фірми (чи ПІБ ау­дитора — приватного підприємця) та їхніми реквізитами, номер свідо­цтва про включення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, ствер­джене протоколом засідання АПУ, дата, термін дії.

Висновок аудитора повинен адресуватися відповідно до обставин завдання (акціонерам, раді директорів, кредиторам та т..). Виходячи з цього, доцільно ще в договорі на аудит визначити адресата аудитор­ського висновку.

Національні закони та нормативні акти України (Цивільний кодекс, Господарський кодекс, Укази Президента України, Постанови Кабіне­ту Міністрів, розпорядження відомств та ін.) вказують, кому повинен адресуватись аудиторський висновок щодо фінансових звітів загаль­ного призначення в даній країні.

В аудиторському висновку вказується дійсна адреса аудитора (ау­диторської фірми). Цю інформацію можна розмістити як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці блан­ку аудиторської фірми.

В аудиторському висновку розмежовується відповідальність управлінського персоналу та аудитора шляхом подання в окремому параграфі інформації про відповідальність управлінського персоналу.

Зокрема зазначається, що відповідальність за підготовку та досто­вірне відображення інформації в фінансових звітах відповідно до за­стосованої концептуальної основи фінансової звітності покладається на керівництво суб'єкта господарювання.

В окремому параграфі аудиторського висновку вказується, що від­повідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку необхідно вказати, що аудит проводив­ся відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, пояснити, що ці ста­ндарти потребують від аудитора дотримання етичних вимог та відпо­відного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

У висновку аудитор описує виконання аудиторських процедур, по­рядок їхнього вибору, судження аудитора щодо отримання відповід­них аудиторських доказів, чи є вони достатніми та відповідними для висловлення аудиторської думки.

Аудитор висловлює свою думку щодо ефективності внутрішнього контролю, включає оцінку відповідності використаної облікової полі­тики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та дета­льного представлення фінансової інформації.

У параграфі, в якому висловлюється думка аудитора щодо фінан­сових звітів, вказується концептуальна основа їх складання — Міжна­родні стандарти фінансової звітності МСФЗ), національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО) тощо.

Окремі законодавчі чи нормативні акти державних регуляторних органів можуть вимагати від аудитора або дозволяти йому детально описувати питання, що надають додаткове пояснення стосовно відпо­відальності аудитора під час аудиторської перевірки фінансових звітів або стосовно аудиторського висновку. Аудитор може мати додаткові обов'язки щодо висловлення думки про фінансові звіти, або додаткові завдання щодо деяких питань та виконання додаткових процедур.

В Україні державні регулюючі органи — Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДК ЦПФР), Національний банк України (НБУ), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (ДК РРФП) встановлюють спеціальні вимоги щодо обов'язків аудитора стосо­вно конкретних додаткових питань під час надання висновку.

Аудиторський висновок від імені аудиторської фірми підписує її керівник або керівник і аудитор, який проводив аудит, оскільки відпо­відальність за проведений аудит згідно т..19 Закону України «Про аудиторську діяльність» несе аудиторська фірма.

Аудиторський висновок подається в письмовому вигляді (це стосу­ється як документальної копії, так і копії в електронному форматі). Усні та інші форми висловлення висновку можуть бути неправильно розтлумачені без підтвердження письмовим висновком.

Стиль аудиторського висновку повинен бути офіційно-діловим, для якого характерні логічна основа і неприпустимість використання образного викладу змісту, а також послідовність і точність викладу фактів, об'єктивність і чіткість.

Аудиторська фірма повинна надати господарюючому суб'єкту не менше двох перших примірників аудиторського висновку, у тому числі:

— не менше одного примірника у складі вступної, аналітичної та підсумкової частин з додатками бухгалтерської звітності, що була об'єктом аудиту;

— не менше одного примірника у складі вступної та підсумкової частин з додатками бухгалтерської звітності, що була об'єктом аудиту, для представлення зацікавленим користувачам.

При підготовці аудиторського висновку аудиторам рекомендується дотримуватись ряду вимог. Аудиторський висновок складається укра­їнською мовою, вартісні показники виражаються у валюті України, виправлення у змісті висновку не допускаються.

При наданні «чорнового варіанту» рекомендується використання відповідних приміток, що дає клієнту можливість активної роботи з цим документом і повернення його з відповідними виправленнями. При цьому «чорновий варіант» документу за проектом повинен бути виконаний і наданий клієнту якісно.

У загальному вигляді вимоги, які пред'являються до змісту ауди­торських підсумкових документів (аудиторського висновку та звіту) наступні:

— необхідно починати з відомих фактів і заданих обставин, посту­пово переходити до нової для клієнта інформації;

—  звітні матеріали повинні відповідати умовам договору і техніці проведення аудиту;

—  дотримання конфіденційності аудиторського звіту та аналітич­ної частини висновку;

—  логічність, стислість, зрозумілість, лаконічність, тактовність за­писів;

—  чіткість тексту, достовірність та однозначність висловлених су­джень;

—  грамотність і культура оформлення документів;

—  всі письмові матеріали, надані клієнту, повинні бути високої якості незалежно від часу надання;

—  у вступі приділяється увага структурі і змісту звіту, потім даєть­ся його коротке викладення, що допоможе клієнту отримати загальне уявлення про звітні матеріали;

—  якщо звіт має розміри, які складні для сприйняття у зв'язку з їх об'ємністю, необхідно виділяти розділи і підрозділи;

—  правильне встановлення параметрів сторінок і тексту, високоя­кісний папір, тверда палітурка і приваблива обкладинка не тільки під­креслять солідність і престиж аудитора, але і зможуть закласти основу для подальших контактів.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність гос­подарюючого суб'єкта, яка підлягала аудиту. З метою ідентифікації така звітність повинна бути помічена підписом аудитора або спеціаль­ним штампом аудиторської фірми. Кожен примірник висновку разом з доданою до нього бухгалтерською звітністю є єдиним цілим і повинен бути зброшурований.

Додатки до аудиторського висновку можуть бути представлені у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщують нижче від слова «Таблиця». Слово «Таблиця» і заго­ловок пишуть з великої літери. Підкреслювати заголовок не рекомен­дується.

Заголовки граф таблиці треба писати великими буквами, підзаго­ловки — малими, якщо вони становлять одне речення із заголовком, а якщо вони самостійні — то великими. Ділити таблиці по діагоналі не дозволяється. Друкувати таблиці доцільно через один інтервал, щоб не розтягувати заголовки і підзаголовки граф.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Якщо аудиторський висновок містить багато таблиць, то їх розміщу­ють у кінці тексту. В іншому випадку текст таблиці для читання пове­ртають за годинниковою стрілкою. При перенесенні таблиці на насту­пну сторінку шапку повторюють, над нею пишуть «Продовження табл.» і ставлять її номер. Якщо шапка таблиці громіздка, то її можна не повторювати, а пронумерувати графи і повторити їхню нумерацію на наступній сторінці.

Таблиці нумерують арабськими цифрами. Над правим верхнім ку­том пишуть «таблиця» із зазначенням її порядкового номера. Нумера­ція таблиці передбачає її порядковий номер і питання, досліджувані аудитором, розділені крапкою.

Нумерація аудиторського висновку може бути наскрізною, вклю­чаючи текст, таблиці, схеми і додатки. Порядковий номер сторінки проставляють арабськими цифрами в правому верхньому куті (чорни­ми чорнилами). На першій сторінці номер не ставлять. Якщо у виснов­ку є таблиці, рисунки, схеми, розміщені на окремих сторінках, то їх включають до загальної нумерації, а якщо вони розміщені на аркуші формату А4, то їх нумерують як одну сторінку.

Окремі стандарти аудиту не потребують стандартизованої форми висновку для всіх завдань з надання впевненості, але вони повинні ідентифікувати основні елементи, з яких складається висновок неза­лежного аудитора.

По закінченні і в ході перевірок аудитор робить певні висновки і пропозиції. Висновки, які, як правило, складаються лише з основних елементів, — це стиль «стислої форми». Висновки, в яких докладно описують умови завдання, використовувані критерії, дані, пов'язані з конкретними аспектами завдання, та в деяких випадках рекомендації, а також основні елементи — це стиль «докладної форми «.

Будь-які дані та рекомендації чітко відокремлюються від висновку аудитора щодо інформації про предмет перевірки. Аудитор може ви­користати заголовки, номери параграфів, друкарські засоби, напри­клад, виділення тексту напівжирним шрифтом та інше, для більшої якості та зручності читання аудиторського висновку.

Якщо аудит призначений через аудиторську організацію, ауди­торський висновок розглядається попередньо керівництвом цієї ор­ганізації. При цьому перевіряють правильність застосування методи­чних прийомів аудиторського дослідження, формування і обґрун­тування доказами результатів, стилю написання та оформлення акта аудитора. Аналогічно перевіряють акт про неможливість проведення аудиту. Якщо висновок не відповідає вимогам, зазначеним в МСА 700 «Аудиторський висновок про аудиторську звітність», то його по­вертають аудитору на доопрацювання. Висновок аудитора без заува­жень аудиторської організації з написом «Розглянуто, головний ау­дитор, підпис, дата, завірені печаткою» направляють підприємству- замовнику.

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення перевірки. Дата на аудиторському висновку простав­ляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт його прийому-передачі, Дату в аудиторському висновку проставляють або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля під­пису аудитора.