12.5. Аудиторський звіт

магниевый скраб beletage

Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської пе­ревірки одночасно зі складанням аудиторського висновку готують і подають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підприємс­тва) звіт у письмовій формі.

Дані, які містяться в звіті аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внут­рішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бух­галтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропози­цій по вдосконаленню систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

Аудитор зобов'язаний вказати в звіті на всі помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, які суттєво впливають на досто­вірність його бухгалтерської звітності. Аудитор може наводити в звіті будь-яку інформацію, яка стосується проведеного аудиту і фактів госпо­дарського життя економічного суб'єкта і яку він буде вважати доцільною.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі наявні недоліки. Вона охоплює лише ті з них, які були ви­явлені в процесі аудиторської перевірки.

Це не регламентований формат і він може бути у формі як звіту так і рекомендацій, листа керівництву, тощо. Але найчастіше цей доку­мент має форму Звіту.

МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структу­ри аудиторського ^віту. Звіт аудитора перед замовником складають у довільній формі. Його розділи, зміст, кількість додатків не регламен­тують — кожна аудиторська фірма (аудитор) вибирає зручні для себе і клієнта форми подання інформації.

У практичній діяльності аудитор (аудиторська фірма) як звіт перед замовником найчастіше вибирають форму акта аудиторської перевірки.

Практика, пов'язана з наданням послуг з аудиту фінансової звітно­сті, говорить про виключну важливість попереднього звітування про наслідки аудиту перед клієнтом у формі аудиторського звіту.

За наслідками проведених аудиторських процедур аудитор збирає докази щодо тверджень, які містить фінансова звітність, представлена клієнтом для перевірки. Отримані докази можуть свідчити про існу­вання викривлень у фінансовій звітності, які за своїм характером мо­жуть бути як суттєвими, так і несуттєвими.

Тому, до того моменту, коли буде сформована кінцева форма ауди­торського висновку керівництво підприємства повинно прийняти рішення або залишати фінансову звітність без змін, або внести відповідні зміни. Це рішення керівництво підприємства викладає у листі-відповіді.

Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розг­ляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладання до­говору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах до­говору на аудит.

За структурою аудиторський звіт складається з трьох основних ро­зділів:

1.  Загальні відомості про перевірку. У цьому розділі наводиться така інформація: підстави для проведення перевірки (назва та номер договору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудиторських процедур.

2.  Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. У цьому розділі дається узагальнена характеристика як організаційної стру­ктури підприємства, його діяльності, так і системи внутрішнього контро­лю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслід­ком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової звітності.

3.  Результати виконання процедур щодо отримання доказів сто­совно тверджень у показниках фінансової звітності. Називаються всі виявлені помилки і фінансових звітах та обов'язково надається їх ха­рактеристика щодо суттєвості. У підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, за якою перед­бачається надання висновку.

Важлива аналітична інформація та розрахунки наводяться у додат­ках до аудиторського звіту.

Кожний аудиторський звіт повинен мати такі обов'язкові реквізити:

— реквізити аудиторської організації, а саме: офіційне найменування і юридичну (поштову) адресу аудиторської фірми або прізвище, ініціали й адресу аудитора, який здійснює діяльність самостійно; номер і дату ре­єстраційного посвідчення; номер і дату видачі сертифіката аудитора;

—  реквізити підприємства-замовника, а саме: офіційне наймену­вання і юридичну (поштову) адресу підприємства; номер і дату реєст­раційного посвідчення; перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, по­сади), відповідальних за складання бухгалтерської звітності.

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) і аудитором, що проводив перевірку, за­віряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторсько­го звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, і завіря­ється його особистою печаткою.

Свідчення, які містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. В необхідних випадках у письмовій інфо­рмації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повин­но бути вказано, які із зроблених зауважень є суттєвими, а які ні, чи впливають або не впливають (чи можуть впливати) перераховані за­уваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У випадку пі­дготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) аудитора повинна міститись розгорнута аргумента­ція причин, які призвели до такої думки аудитора.

Письмова інформація (звіт) аудитора може бути передана таким особам:

а) особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг;

б) особі, яка прямо вказана в якості отримувача письмової інфор­мації аудитора в договорі (контракті, листі-зобов'язанні) на надання аудиторських послуг;

в) будь-якій іншій особі — у випадку письмової вказівки на те в адресу аудиторської організації, підписаної особою, яка засвідчила до­говір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг.

Додаткова підсумкова документація аудиту може оформлюватися під одною з таких назв: «Аудиторський звіт», «Звіт про проведення аудиту», «Звіт про результати проведення аудиту», «Звіт про експрес- огляд», «Експертний огляд», «Зауваження та рекомендації за результа­тами аудиторської перевірки», «Лист-інформування клієнта» тощо.

Після завершення аудиту один примірник підсумкової документа­ції (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або ви­лучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, перед­бачених законодавством.