15.1. Прийоми та методи внутрішнього аудиту

Відправним пунктом у вивченні будь-якої науки є визначення її предмета, тобто з'ясування того, чим вона займається, що вивчає, коло основних питань, які нею вирішуються. Це має велике теоретичне і практичне значення для розвитку науки.

Аудит як фах, в Україні існує недавно. Тому не дивно, що так мало авторів роблять спроби дати визначення його предмета. Найбільш то­чно, на нашу думку, визначає предмет зовнішнього аудиту Л.П. Кула- ковська. Вона пише: «...предметом аудиту є вивчення за допомогою специфічних методів і прийомів документально зафіксованих опера­цій, які здійснюються в процесі кругообігу капіталу, з метою встанов­лення об'єктивної істини і доведення її до користувачів інформації че­рез незалежні висновки».

Якщо предмет зовнішнього аудиту стає більш-менш зрозумілим, то внутрішнього — у літературі взагалі майже відсутній. Так, з акцентом на бухоблік дають визначення предмета Пантелєєв В.П., і Корінь- ко М.Д. Вони пишуть: «Предметом внутрішнього аудиту є експертна оцінка адекватності та ефективності функціонування систем бухобліку і внутрішнього контролю з метою недопущення небажаних відхи­лень».

Більш точно визначає предмет внутрішнього аудиту д.е.н., профе­сор Редько А.Ю. Він вважає, що «предметом внутрішнього аудиту є будь-яка інформація, важлива для прийняття своєчасного і адекват­ного управлінського рішення. Так як носієм інформації є документи і персонал, то вони стають об'єктом внутрішнього аудиту у системі управління підприємством». І дійсно предметом є «будь-яка інформа­ція», а не тільки бухгалтерська, яка забезпечує безпеку бізнесу. При­чому мова йде не тільки про запобігання банкрутству, але й просто про розробку заходів від захоплення підприємства, рейдерських атак. І зрозумілою, що у даному випадку використовується уся інформація (юридична, компрометуюча, особисті якості керівника та інша).

Безпосередньо з предметом пов'язаний метод науки. Термін «ме­тод» походить від грецького «methodos», що означає «дорога за будь- чим», «шлях». Поняття «науковий метод» можна охарактеризувати як цілеспрямований підхід, шлях, за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається або вирішується. Метод являє собою комплекс різноманітних пізнавальних підходів та практичних операцій, спрямо­ваних на отримання нових знань. Стосовно внутрішнього аудиту, під методом розуміють систему основних підходів та способів досліджен­ня фактів господарського життя, які відповідають предмету та його за­вданням.

Методи здійснення внутрішнього аудиту, як і його предмет, вини­кають та змінюються разом з розвитком суспільства, економічної нау­ки, особливостей підприємства.

Методи внутрішнього аудиту поділяють на методи проведення пе­ревірки і методи її організації (див. рис. 15.1).

До прийомів фактичного контролю відносяться:

— інвентаризація;

— обмір виконаних робіт;

— огляд і обстеження;

—  контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (екс­перимент), контрольне придбання;

— лабораторний аналіз;

— пояснення і довідки;

— перевірка прийнятих рішень;

— перевірка дотримання трудової дисципліни.

Інвентаризація — це перевірка фактичної наявності господарських

засобів і їх відповідності даним бухобліку. Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх фак­тичний стан. Вона стверджує дані бухобліку, виявляє необліковані цінності або допущенні збитки, розкрадання, нестачі. Тому за допомо­гою інвентаризації контролюється збереження майна підприємства, перевіряється повнота і достовірність облікованих даних.

Інвентаризація як спосіб визначення фактичної наявності засобів забезпечує достовірність облікових даних, тобто їх відповідність дійс­ності, яка може бути порушена із зазначених причин. Аудитор порів­нює фактичні дані по об'єктах контролю з відповідними даними бухо­бліку. В результаті одержує докази щодо реальності відображених у звітності активів і пасивів.

Контрольний обмір виконаних будівельних, монтажних і ремонт­них робіт проводиться внутрішнім аудитором з залученням спеціаліс­тів будівельних організацій чи банків, що фінансують вказані роботи. Контрольні обміри проводяться безпосередньо на об'єкті. За їх допо­могою встановлюється фактичний обсяг і вартість виконання робіт та перевіряється правильність їх відображення в актах приймання робіт і нарядах робітників, а також правильність списання матеріалів на про­ведення цих робіт. За допомогою обміру перевіряється:

а)  виконання характеру, кількості та вартості виконаних робіт що вказані в актах приймання і нарядах, а також в проекті та кошторисі;

б)  відповідність виконаних робіт, передбачених кошторисними но­рмами, на підставі яких складені розрахункові одиничні розцінки, ка­лькуляції і прейскурантні ціни, а також розцінки по нарядах;

в)  завершеність об'єктів, конструктивних елементів, етапів і вико­нання робіт або їх частин.

Майже у всіх системах внутрішньо-господарського контролю огляд — один із масових методичних прийомів фактич