15.3. Види внутрішнього аудиту : Аудит. Основи державного, незалежного професійного внутрішнього аудиту : B-ko.com : Книги для студентів

15.3. Види внутрішнього аудиту

Аудит — це молода і нова наука в Україні, але законодавча діяль­ність у цій сфері діяльності дуже активна, хоч іноді суперечить здоро­вому глузду. Так, на сьогодні існують різні підходи до класифікації аудиту, що пояснюється застосуванням для цього різних ознак та ме­тодів класифікації. Це залишає великий простір суб'єктивізму, переш­коджає застосуванню класифікації на практиці, не забезпечує достат­ньої повноти розробки існуючих форм та способів здійснення аудиту.

Зовсім недавно з'явився державний аудит, екологічний, енергетич­ний, внутрішній, зовнішній і також кабінетний. На нашу думку , аудит повинен не тільки захищати інтереси власника, але й держави, вирі­шувати проблеми, які стоять перед народним господарством країни.

Щоб полегшити керівництво аудиторів, вважаємо доцільним зме­ншити класифікацію аудиту. Так, наприклад, енергетичний аудит по­винен «входити» в екологічний. Потреба у такому аудиті досить вели­ка, вважаючи те, що прийнята енергетична програма країни до 2030 року.

Отримав розвиток аудит управління якістю, який дозволяє досягти підприємством стандартів іЗО 9001:2000. На жаль, але управління і контроль кожним видом аудиту не завжди здійснюється Аудиторсь­кою палатою України. Багато суперечностей у класифікації внутріш­нього аудиту.

На думку професора Ф.Ф.Бутинця організація внутрішнього аудиту здійснюється з урахуванням специфіки діяльності підприємства, тому на практиці залежно від видів діяльності, які перевіряє служба внутрішнього аудиту, використовуються такі види внутрішнього аудиту — аудит фі­нансової звітності, аудит на відповідність та операційний аудит.

Аудит фінансової звітності — традиційний вид аудиту, він перед­бачає оцінку достовірності фінансової інформації підприємства. Кри­теріями оцінки служать існуючі принципи та положення бухгалтерсь­кого обліку. Внутрішній аудитор перевіряє дотримання на підпри­ємстві вимог щодо ведення обліку та складання фінансової звітності. Аудит фінансової звітності поділяється на:

а)  плановий (регламентований), який проводиться в межах затвер­дженого плану роботи;

б)  позаплановий (ініціативний), який здійснюється на вимогу влас­ника, керівника підприємства.

Аудит на відповідність вимогам визначає, чи дотримуються на пі­дприємстві вимоги законів, договорів, правил, норм тощо. Він поділя­ється на два підвиди:

—  аудит на відповідність принципам, який включає процедури ау­диторського контролю з точки зору дотримання (виконання) апаратом управління підприємством вимог законів та нормативних актів;

—  аудит на відповідність доцільності, який включає процедури ау­диторського контролю діяльності посадових осіб підприємства на пре­дмет раціональності, обґрунтованості та корисності їх діяльності.

Операційний аудит (управлінський аудит, аудит господарської дія­льності) — передбачає вивчення аудиторами будь-якої частини проце­дур та операцій суб'єкта господарювання з метою оцінки їх продуктив­ності та ефективності і формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення поставлених цілей. Під операційним аудитом розуміють супутні послуги. Операційний аудит включає:

—  функціональний (міжфункціональний) аудит систем виробницт­ва, управління та контролю;

— організаційно-технічний аудит систем виробництва та управління;

—  всебічний аудит систем виробництва і управління.

Пантелєєв В.П. і Корінько М.Д. вважають, що внутрішній аудит за

часом здійснення контрольних дій поділяється на попередній, поточ­ний, наступний та стратегічний аудит.

Попередній (превентивний) аудит здійснюється перед виконанням господарської операції. Здійснюється перевірка здатності систем бух­галтерського обліку та внутрішнього контролю, щоб запобігти нераці­ональним витратам, безгосподарності, незаконним діям та ін. Конт­роль виконується на стадії розгляду первинних документів, під час візування (надання дозволів, санкціонування) договорів, наказів, кош­торисів, розрахунків тощо. Перевіряється рівень оптимальності планів та бізнес-планів, а також забезпечення ресурсами згідно з технічно об­ґрунтованими нормативами. Превентивні перевірки є найбільш ефек­тивним засобом контролю, оскільки вони дають змогу запобігти вини­кненню недоліків, перевитрат і втрат ресурсів у господарській діяль­ності підприємств. При здійсненні попереднього контролю внутрішній аудит виконує роль профілактичного заходу.

Стадія поточного аудиту здійснюється під час виконання госпо­дарських операцій на підставі даних бухгалтерського, виробничого, оперативного обліку. Встановлюється достатність заходів з боку облі­кової системи і внутрішнього контролю на стадії виконання операцій та їх документального оформлення встановити, ідентифікувати і усу­нути небажані відхилення у фінансово-господарській діяльності. Ме­тою даного різновиду внутрішнього аудиту є забезпечення менеджерів достовірною інформацією про відхилення у виробничих процесах від заданих параметрів, встановлення реальної собівартості одиниці про­дукції, фактичної фінансової стабільності в маркетинговій діяльності, конкурентоспроможності виготовленої продукції, робіт та послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Наступний аудит проводиться на стадії узагальнення й аналізу облі­кової та звітної інформації після завершення господарських операцій. Основними завданнями наступного внутрішнього аудиту є оцінка кори­гувань у системі обліку та внутрішнього контролю після виявлення по­рушень, встановлення та оцінки порушень і зловживань, а також розро­бка заходів щодо усунення недоліків та запобігання їх у майбутньому.

Стратегічний (прогнозний) аудит, який вирішує питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу. Стратегічний контроль — це перевірка оптимальності стратегії і програми розвитку фірми відпо­відно до прогнозного маркетингового середовища та розробки реко­мендацій щодо вдосконалення їх.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і суворо документа­льним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом контролю.