15.5. Проведення заходів внутрішнього аудиту

Процес внутрішнього аудиту містить чотири етапи (див.рис.15.4), одним із яких є планування.

Планування — це важливий етап роботи внутрішнього аудитора. Аудитор повинен спланувати свою роботу так, щоб правильно і своєча­сно завершити аудиторську перевірку. Плани складають із врахуванням бізнесу підприємства, його облікової системи та діючого внутрішнього контролю. Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших його напрямках, виявленні проблем, які слід перевірити найбільш детально. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, яка здійс­нюється іншими аудиторами та фахівцями інших професій.

План може супроводжуватися необхідними коментарями щодо ор­ганізації перевірки і координації роботи персоналу підприємства та аудиторів. Коментарі містять мету аудиту, опис основних методів і прийомів, які використовуватимуться аудиторами (опитування, інспе­кція, спостереження, запити, вибіркова перевірка, тестування, докуме­нтальна перевірка, аналітичний склад тощо). На основі плану склада­ється аудиторська програма, де встановлюються роботи, робочі документи та виконавці аудиторських процедур.

Необхідно ретельно контролювати час виконання аудиторських робіт, що дасть змогу використовувати його найефективніше.

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій фо­рмі програму аудиторської перевірки. Програма аудиту — це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об'єкта (системи контро­лю певних господарських операцій, залишків на рахунках бухгалтерсь­кого обліку, циклу господарських операцій тощо); процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяги і терміни їх виконання.

Сьогодні в ділових колах часто підкреслюють факт важливості які­сного внутрішнього аудиту для здійснення якісного керівництва фір­мою в цілому. Так, Європейська комісія випустила в липні 1996 року Зелений Листок (Creen Paper) «про роль, позицію і зобов'язання ауди­тора в країнах, які належать до Європейського Союзу». Там зазначено: «Компанії, де існує слабкий внутрішній аудит, будуть неспроможні справлятися з відповідальністю надавати достатньо суттєву інформа­цію до аудиторського комітету. Оцінки ефективності інформаційних систем керівництва компанії і оцінка систем внутрішнього контролю мають здійснюватися на постійній основі.

Якість внутрішнього аудиту визначає такі основні поняття, як про­фесійна компетентність і відповідність професійним стандартам (як технічним, так і етичним) при складанні висновку за результатами внутрішнього аудиту або при наданні інших послуг.

Першим кроком у забезпеченні високої якості виконання робіт від­ділом внутрішнього аудиту є включення у процес внутрішнього ауди­ту заходів щодо контролю якості. Хоча конкретні напрямки кожного окремо взятого відділу внутрішнього аудиту стосовно документації, використання практичних посібників, консультацій і рецензування, а також способів їх обов'язкового впровадження значною мірою зале­жать від розмірів організаційної структури й стилю або філософії управління підприємством, кожен з цих елементів повинен тією чи іншою мірою бути наявним.

Якість внутрішнього аудиту складається з багатьох елементів, об'єднаних залежно від їх змісту й призначення у відповідні складові частини. Показники якості залежно від характеру вирішуваних завдань в оцінці дотримання складових елементів і якості частин або всього про­цесу можна класифікувати за рядом ознак: змістом; джерелами утво­рення; повнотою визначеності; оцінкою дотримання та якості складни­ків процесу, що досліджується; призначенням і способом вираження .

Керівництво службою внутрішнього аудиту передбачає здійснення організаційних та виконавчих заходів за певною моделлю, так званою управлінською моделлю внутрішнього аудиту:

встановлення мети (досягнення певного рівня збереження ресур­сів, збільшення капіталу тощо);

планування — вибір засобів для досягнення мети, визначення необ­хідної кваліфікації аудиторів, складання планів, графіків, підготовка робочої документації, підготовка відповідної нормативної бази;

організація — забезпечення необхідними ресурсами, адміністрати­вна регламентація, підбір, тестування, виховання кадрів, визначення порядку здійснення контрольних заходів, узагальнення та реалізація результатів перевірок;

управління персоналом — надання наказів, розробка власних стан­дартів з внутрішнього аудиту. Такими стандартами можуть бути орга­нізаційний статус служби внутрішнього аудиту, вимоги до компетент­ності внутрішнього аудиту, взаємовідносини з користувачами послуг, навчання працівників підрозділу, планування та здійснення внутріш­нього аудиту, види підсумкових документів за результатами внутріш­нього аудиту, процедури доведення результатів внутрішнього аудиту до зацікавлених осіб і наступні дії управління внутрішнього аудиту, регламентація прав та обов'язків внутрішнього аудитора, критерії та показники якості роботи внутрішніх аудиторів. Управління передбачає також впровадження сучасних методик та технологій аудиту, складан­ня програм та планів проведення аудиторських перевірок, визначення обліку роботи служби, організація документального забезпечення управління та виконання прийнятих рішень, контроль за ефективним використанням робочого часу аудиторами;

координація — узгодженість контрольних заходів з підрозділами підприємст