1. Характеристика доходів спеціального фонду та їх бухгалтерський облік

Бюджетні установи в результаті своєї фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпорядження кошти не тіль­ки з бюджету, але і з інших джерел. Кошти, які установи отримують понад асигнування, що виділяються державою, називають позабюд­жетними або спеціальними.

Включення позабюджетних коштів до спеціального воду бюд­жету починається з 1 січня 2002 року, коли законом «Про держав­ний бюджет України на 2002 рік», було передбачено включати до спеціального фонду Державного бюджету ці надходження, як власні надходження цих установ.

Діючим Бюджетним кодексом передбачено, що власні надход­ження бюджетних установ — це кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, ви­конання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності. Власні надходження бюджетних установ отримуються до­датково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спе­ціального фонду бюджету.

Спеціальний фонд кошторису видатків — це кошти, що надхо­дять на конкретну мету та витрачаються на відповідні видатки за ра­хунок цих надходжень.

Основним нормативно-правовими актом, які дають право бюд­жетним установам отримувати позабюджетні доходи (від надання платних послуг, інших надходжень) та порядок їх обліку є Бюджет­ний кодекс та «Перелік груп власних коштів бюджетних установ, ви­моги щодо їх утворення та направлення їх використання», що затвер­джений постановою КМУ від 17.05.2002 № 659.

Оскільки бюджетні установи отримують різноманітні власні ко­шти, з метою складання кошторису, обліку та надання звітності влас­ні кошти об'єднують в такі групи:

•Перша група — надходження від плати за послуги, що нада­ються бюджетними установами згідно із законодавством;

• Друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Перша група власних коштів включає чотири підгрупи:

1.1.Плата за послуги, що надаються бюджетними установами у відповідності до їх функціональних повноважень.

1.2.Надходження від господарської та виробничої діяльності. До цієї підгрупи відносять доходи від діяльності допоміжних, учбово-до­поміжних підприємств, господарств, виробничих майстерень, плата за гуртожиток, квартплата, комунально-побутові послуги, науково- дослідні роботи по господарських договорах та ін. У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових під­розділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду.

1.3.Плата за оренду майна.

1.4.Надходження від реалізації необоротних активів (крім буді­вель і споруд), інших матеріальних цінностей, плата за зданий мета­лобрухт, дорогоцінні метали, каміння, які у відповідності з чинним законодавством залишаються на підприємстві.

Надходження перших двох підгруп формуються за видами, ви­значеними переліками послуг, що можуть надаватись бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Відповідальними за складання переліків ви­значаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі (МВС, МЗС, МОН, МОЗ, Мінагрополітики, Мін- культури та інші). Перелік таких центральних органів виконавчої влади, що відповідають за підготовку переліків послуг затвердив Ка­бінет Міністрів України постановою № 659 від 17.05.2002 року.

Зокрема перелік платних послуг, які можуть надаватись держав­ними навчальними закладами затверджено Постановою КМУ № 38 від 20.01.97 року. Наприклад:

- навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчаль­них закладах понад державне замовлення в межах ліцензовано­го обсягу прийому;

- здобуття другої вищої освіти;

- післядипломна освіта та підготовка працівників різних профе­сій понад державне замовлення;

- навчання слухачів підготовчих відділень;

- переведення до іншого вищого навчального закладу та понов­лення навчання студентів;

- повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисци­плін і курсів з наступним складанням іспитів;

- підготовка і перепідготовка спеціалістів за замовленням служб зайнятості;

- підготовка аспірантів і докторантів понад державне замовлення;

- групові та індивідуальні заняття фізичною культурою та спор­том понад норми встановлені навчальними планами;

- виготовлення та реалізація виробів у виробничих майстернях, продукції науково-дослідних господарств;

- надання послуг науковими, науково-дослідними підрозділами вузів;

- здавання в оренду будівель, обладнання та деякі інші.

Постановою КМУ № 1180 від 28.07.2003 року затверджено Пере­лік платних послуг які можуть надаватися бюджетними науковими установами:

1.Проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних, пошукових та проектно-пошукових робіт.

2. Проведення робіт з діагностики, стандартизації і сертифікації технологічних процесів, обладнання, матеріалів, метрологічного за­безпечення, технічного захисту інформації.

3.Проведення досліджень щодо розвитку окремих галузей націо­нальної економіки та кон'юнктурних досліджень.

4.Наукова та науково-технічна експертиза.

5.Розробка програмного продукту для науково-дослідних цілей.

6.Підготовка бібліографічних, реферативних і аналітичних огля­дів, довідок, добірок, каталогів, рекламних