ТЕМА 11. ОБЛІК ВИРОБНИЦТВА

1. Характеристика виробництва в бюджетних установах.

2. Облік витрат виробничих (навчальних) майстерень.

3. Облік витрат підсобних (навчальних, учбових) сільських господарств.

4. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами із замовниками.

Використані джерела

1.Методичні рекомендації щодо застосування Положення № 16 «Витра­ти» при визначенні вартості науково-дослідних та дослідно-конструкторсь­ких робіт, що затверджено Наказом міністерства освіти і науки від 13.03.2001 року № 19.

2. Положення про договори на створення науково-технічної продукції, що затверджена Постановою Державного комітету СРСР з науки і техніки від 19.11.87. № 435.

3. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М. Бухгалтерський облік в бюджетних установах: Підручник. — Київ: КНЕУ, 2003. — 483 с.

1. Характеристика виробництва в бюджетних установах

Поняття виробництва в бюджетних установах має свою специфі­ку, оскільки виробничими підрозділами виступають окремі види ви­робництв по створенню матеріальних чи інтелектуальних цінностей в порядку виконання основного призначення установи. Так вироб­ничими підрозділами вважаються колектив науковців, що виконують науково-дослідні роботи за господарськими договорами, учбові май­стерні, підсобні сільські господарства.

В цих підрозділах створюється продукція, яка є готовою до вико­ристання. Вона може продаватись, передаватись на потреби установи чи інше.

Характерним для обліку виробництва є поділ витрат на прямі та непрямі.

Прямі — це такі витрати, які можна безпосередньо віднести на со­бівартість вироблюваної продукції.

Непрямі — це такі, які не можна прямо віднести на собівартість вироблюваної продукції, а тому вони попередньо збираються на окре­мому рахунку, а потім розподіляються між видами продукції, пропо­рційно базі розподілу.

Крім того витрати відображаються за статтями витрат. Зважаючи на специфіку та різноманітність діяльності установ вона може бути різною, і відповідно до стандарту 16 «Витрати» вони встановлюються установою самостійно.

Для обліку процесу відображення виробничих витрат та форму­вання собівартості виробленої продукції призначений рахунок 82 «Виробничі витрати», що має відповідні субрахунки. По дебету його відображаються витрати, а по кредиту — надходження продукції, пе­реданих замовникам виконаних робіт.

Для обліку доходів отриманих від реалізації продукції та послуг призначений рахунок 72 «Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт».

Грошові кошти, що їх отримують від реалізації ви робленої про­дукції та послуг відносяться до власних надходжень по групі «Кошти отримані як плата за послуги».

Фінансові результати визначаються на рахунку 72 та в кінці року списуються на результати виконання кошторису по спеціальному фонду (рахунок 432).

2. Облік витрат виробничих (навчальних) майстерень

Виробничі навчальні майстерні утворюються з метою виконання відповідних функцій з трудової підготовки контингенту учнів. Про­філь роботи виробничих майстерень визначають вищі органи управ­ління, беручи до уваги місцеві можливості, умови та педагогічну до­цільність конкретного виду праці.

Майстерні можуть утримуватись за рахунок загального та спеці­ального фонду, відповідно до кошторисів.

Для обліку витрат та отримання готових виробів призначений рахунок 821 «Витрати виробничих навчальних майстерень». По де­бету обліковуються витрати на випуск готових виробів у виробничих (навчальних) майстернях, а також видання друкованої продукції чи надання послуг. Залишок субрахунку 821 означає суму витрат неза­вершеного виробництва. По дебету цього рахунку відображаються такі прямі витрати:

- витрати на матеріали;

- витрати на оплату праці виробничих працівників;

- відрахуваня на соціальні заходи;

- витрати на електроенергію;

- інші прямі витрати.

Непрямі витрати попередньо обліковуються на рахунку 826, а в кінці місяця розподіляються між видами продукції чи виробів пропо­рційно прямій оплаті праці, матеріальним витратам чи всім прямим витратам.

До непрямих витрат по виробничих майстернях належать витрати:

- зарплата обслуговуючого персоналу, відрахування на соціальні заходи, оренда приміщень, поточний ремонт приміщень та інші.

Об'єктом обліку є партія однорідних виробів.

Аналітичний облік ведеться за об'єктами обліку (видами виробів чи партіями виробів) і статтями витрат у багатографних книгах чи картках (ф. № 283).

Продукцію виробничих майстерень оприбутковують за фактич­ною собівартістю, тому розрахунки по визначенню фактичної собі­вартості одержаних готових виробів визначають щомісяця, складаю­чи при цьому калькуляційні розрахунки.

Калькуляційною одиницею є одиниця продукції чи виріб.

Собівартість закінчених виробництвом виробів буде становити:

- сума незавершеного виробництва на початок місяця,

- плюс сума витрат поточного місяця

- мінус сума незавершеного виробництва на кінець місяця.

Отриману продукцію оприбутковують на рахунок 24 «Готова

продукція», субрахунок 241 «Вироби виробничих (навчальних) май­стерень».