ТЕМА 14. ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Організація та методика ведення бухгалтерського обліку на під­приємствах, організаціях та в установах багато в чому залежить від прийнятої підприємством облікової політики. В сучасних умовах її наявність та дотримання є обов'язковою вимогою Закону «Про бух­галтерський облік та фінансову звітність в Україні», положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку. Окремим наказом міністерства фі­нансів затверджені основні складові облікової політики.

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і проце­дур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Оскільки Закон України «Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб, що створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх орга­нізаційно-правових форм і форм власності, то і для бюджетних уста­нов обов'язково повинна розроблятись облікова політика.

Проте, бюджетні установи, як специфічні суб'єкти господарюван­ня, є неприбутковими організаціями мають інше направлення облі­кової політики.

Облікова політика суб'єктів підприємницької діяльності направ­лена на ефективну організацію бухгалтерського обліку, забезпечен­ня управлінського персоналу необхідною економічною інформацією про діяльність підприємства та для складання фінансової звітності.

Суб'єкти підприємницької діяльності в обліковій політиці перед­бачають вибір методів оцінки активів, організацію обліку витрат, ви­бір облікових регістрів, порядку обробки бухгалтерських документів тощо. На основі передбачених положеннями (стандартами) бухгал­терського обліку альтернативних варіантів методів обліку та оцінки об'єктів обліку, обліковою політикою обирається найбільш прийнят­ний та доцільний метод для даного підприємства.

Бюджетні установи є обмежені в виборі альтернативних методів та способів оцінки активів, створення резервів, методів нарахування зносу, вибору облікових регістрів чи інших методичних підходів до організації обліку. Інструкціями державного казначейства України та Міністерства фінансів ці питання суворо регламентовані і альтер­нативні варіанти не передбачаються.

Тим не менше, бюджетні установи повинні розробляти свою облі­кову політику та належним чином організовувати і вести бухгалтер­ський облік. Необхідність її розробки зумовлена основним бухгал­терським Законом № 996 [1], а також практичною доцільністю. Адже, побудова бухгалтерського обліку в бюджетних установах характери­зується наявністю централізованих бухгалтерій, підпорядкованістю бюджетних установ вищим розпорядникам, в межах якого організу­ється облік та складається звітність за єдиними підходами.

Тому розробляти наказ про облікову політику слід вищим розпо­рядником та доводити його до підлеглих установ, як основного вну­трішнього документу з регламентації бухгалтерського обліку в межах головного розпорядника.

Таким наказом вирішуються також ряд питань організаційного характеру, що визначаються бюджетною установою та забезпечують досягнення основної мети облікової політики в бюджетних устано­вах: надійний контроль за ефективністю та цільовим використання бюджетних коштів. До них зокрема ми відносимо такі:

1) затвердження Графіка документообігу;

2) складання Плану проведення обов'язкових та позапланових інвентаризацій;

3) розподіл функціональних обов'язків працівників бухгалтерії, планово-фінансового відділу;

4)встановлення переліку посадових осіб, що мають право підпи­сувати фінансові документи та документи на відпуск матеріальних цінностей;

5)створення постійно діючих комісій:

-інвентаризаційної

-тарифікаційної

-з приймання в експлуатацію необоротних активів

-списання матеріальних цінностей

6)вибір форми бухгалтерського обліку;

7)терміни надання звітності до вищої установи;

8)окремі правила ведення обліку, що вирішуються головним роз­порядником;

9)складання Робочого Плану рахунків з визначенням субрахун­ків та облікових груп в межах субрахунків для аналітичного обліку;

10) затвердження Положення про архів установи.

В наказі про облікову політику можуть бути включені і інші питання організації обліку, планування та контролю за фінансово- господарською діяльністю бюджетної установи.

Така побудова облікової політики та її дотримання дозволить на­лежним чином вести бухгалтерський облік, досягати основної мети — контроль за збереженням державного майна та цільовим викорис­танням бюджетних коштів, надавати якісно складену фінансову та статистичну звітність.

 

ДОДАТКИ

 

Наказ

Міністерства фінансів України та Головного Управління Державного казначейства України № 114 від 10.12.99. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 1999р. за № 890/4183

Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства N67 (z0516-00) від 27.07.2000, N67 (z0517-00) від 27.07.2000, N140 (z0040-01) від 27.12.2000, N122 (z0668-01) від 19.07.2001, N54 (z0358-02) від 26.03.2002, N54 (z0359-02) від 26.03.2002, N91 (z0505-02) від 27.05.2002, N91 (z0506-02) від 27.05.2002, N237 (z0015-03) від 23.12.2002, N237 (z0016-03) від 23.12.2002, N180 (z0880-03) від 15.09.2003, N180 (z0881-03) від 15.09.2003, N56 (z0487-04) від 26.03.2004, N11 (z0184-05, z0185-05) від 21.01.2005, N138 (z0917-05) від 08.08.2005, N116 (z0736-07) від 04.06.2007}

На виконання завдань, покладених на Головне управління Державно­го казначейства України Указом Президента України від 27.04.95 N 335/95 «Пр