Перелік податкових соціальних пільг:

у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам (до 01.01.2015 р. — 50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку (для осіб у яких СОД не перевищує в 2011 р. — 1320 грн.)

у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам (до 01.01.2015 р. — 50 %) суми пільги, визначеної для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину.

Розміри податкових соціальних пільг в 2011 p., які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років наведено в табл. 11.

РОЗМІРИ ПОДАТКОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ПІЛЬГ НА ДІТЕЙ В 2011 Р.

№ з/п

Норма ПКУ

Вид пільги

Розмір (у % до розміру основної ПСП)

Розмір У грн.

1

Пп. 169.1.1 ст. 169

основна

100 (до 01.01.201550 % прожиткового мінімуму)

470,50

2

Пп. 169.1.2 ст. 169

підвищена

100 * N

470,50*N

3

Пп. 169.1.3 ст. 169

підвищена

150

705,75

4

Пп. 169.1.4 ст. 169

підвищена

200

941,00

N-кількість дітей до 18 років, що перебувають на утриманні платника

Приклад. Працівник має 2 дітей віком до 18 років, з яких одна дитина інвалід, отримав за січень 2011 р. заробітну плату у сумі 2600 грн. Граничний розмір доходу для застосування ПСП для працівника 2640 грн. (1320 грн. X 2 дітей).

Загальна сума ПСП за січень працівника складає 1646,75 грн. (470,50 грн. + 470,50 грн. + 705,75 грн.). Тобто, платник отримує на кожну дитину 50 % відповідно до пп. 169.1.2 ст. 169 та одну пільгу 150 % відповідно до пп. 169.1.3 ст. 169.

Об'єкт оподаткування з урахуванням ПСП та суми ЄВСС складає 859,65 грн. (2600 грн. - 1646,75 грн. - 2600 грн. х 3,6 %)

у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної для такого платника податку, який:

S є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем), або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

S утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

S є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

S є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

S є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

S є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

S учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної для такого платника податку, який є:

•S Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу;

S учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

S колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

» особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

S особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а)         податковий агент — для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б)         платник податку — для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходів, якщо ті не передбачають перерахування податку до бюджету.

У тому разі, коли оподатковуваний доход нараховується, але не виплачується, податок, що підлягає сплаті з такого доходу, повинен бути сплачений до бюджету в терміни, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-111, тобто до 30 числа (включно) наступного місяця.

Якщо ж заробітна плата виплачується в натуральній формі або готівкою з каси, то податок з доходів фізичних осіб повинен бути сплачений протягом одного банківського дня, що йде за днем такої виплати.

Щомісячно та щоквартально органам ДПС подають звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, а також суми утриманого та сплаченого податку.

Крім того, платники податку зобов'язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Утримання податку з доходів фізичних осіб відображається по дебету субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» із кредиту субрахунку 641 «Розрахунки по податках», субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб».

Податок з доходів фізичних осіб перераховується до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом:

Дт 641 «Розрахунки по податках», субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб»

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

13. Облік плати за землю (методика розрахунку плати за землю, відображення в обліку плати за землю, порядок звітування перед податковими органами та граничні терміни сплати)

Плата за землю — загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 14 ПК України).

Земельний податок — обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності — обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платники плати за землю є суб'єктами податкових правовідносин, це фізичні та юридичні особи, які постійно користуються земельною ділянкою у зв'язку з набуттям права власності на неї або використовують на підставі укладеного договору оренди земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній формі власності.

Документами, що посвідчують право власності на земельну частку (пай), також є:

S свідоцтво про право на спадщину;

S засвідчені у встановленому законом порядку договори купів- лі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

S рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на отримання земельної частки (паю) громадянами України, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Право користування землею — це право володіння і користування земельною ділянкою. Право користування землею включає право постійного користування земельною ділянкою, право оренди та право концесії земельної ділянки. Користування наданою земельною ділянкою — не тільки право, а й обов'язок землекористувача, який повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка (частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами), а також земельна частка (пай), що перебуває у власності чи користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Розмір орендної плати, як і податку на землю, не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Ставка податку — це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.

ПКУ встановлює два види ставок земельного податку залежно від типу сільського господарського угіддя: для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1 % та для багаторічних насаджень — 0,03 %.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб

Ставки податку, гривень за 1 кв. метр

Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення

до 3

0,24

 

від 3 до 10

0,48

 

від 10 до 20

0,77

 

від 20 до 50

1,2

1,2

від 50 до 100

1,44

1,4

від 100 до 250

1,68

1,6

від 250 до 500

1,92

2,0

від 500 до 1000

2,4

2,5

від 1000 і більше

3,36

3,0

Розмір земельного податку = Об'єкт справляння (площа земельної ділянки) • Грошову оцінку земельної ділянки (за 1 га) • • Ставка земельного податку

Від сплати податку звільняються фізичні особи:

S інваліди першої і другої групи;

S фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

S пенсіонери (за віком);

S ветерани війни;

S фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на одну земельну ділянку у межах граничних норм:

S для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;

S для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

S для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;

S для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

S для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.