35. Заробітна плата: поняття, види та форми. Облік особового складу, використання робочого часу та виробітку

магниевый скраб beletage

Заробітна плата — це винагорода обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Оплата праці ґрунтується на тарифній системі, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки і тарифно — кваліфікаційні довідники.

Тарифні сітки (схема посадових окладів) формуються на основі тарифної ставки робітника першого розряду (перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати) і міжквалі- фікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок наступних розрядів до першого.

Центральним поняттям організації праці є визначення сфери застосування адекватних умовам підприємства систем та форм оплати за виконану роботу.

До норм оплати праці належать гарантії: за роботу в понаднор- мований час; за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні; за роботу в нічний час; за час простою не з вини працівника; за брак не з вини працівника; працівникам молодшим від 15-ти років при скороченій тривалості їх щоденної роботи.

Гарантії оплати працівникам: щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; за час обстеження в медичних установах; переведення за станом здоров'я на легшу роботу; тимчасово переведення на іншу роботу з виробничої необхідності; для вагітних жінок, які мають дітей віком до 3-х років; за виробниче навчання; для донорів.

Гарантії та компенсації при: переїзді на роботу в іншу місцевість; службових відряджень; роботі у польових умовах.

Однією зі складових виробничого процесу є наймані працівники, які називаються персоналом. Від кількісного і якісного складу персоналу значною мірою залежить продуктивність праці, випуск і реалізація продукції, фінансові результати.

Облік персоналу забезпечує інформацію про списків склад у розрізі категорій, професій, кваліфікації, освіти, стажу роботи, віку, національності та інших показників. Аналіз даних про персонал дає можливість виявити основні кількісні та якісні характеристики трудового колективу, знайти резерви для подальшого поліпшення щодо чисельності та якості його складу, цілеспрямовано формувати команду управлінців та виконавців високого рівня, які здатні забезпечити успішне функціонування й тривале існування підприємства.

Особовий склад персоналу обліковується відділом кадрів, який фіксує його наявність, зміни у складі працівників та їх причини. Відділ кадрів відкриває особову справу на кожного працівника, веде облік приймання, переміщення та звільнення особового складу, оформляє надання відпусток, присвоєння кваліфікації, змін тарифних ставок і окладів та інших оперативні дані (дні народження, вихід на пенсію, наявність пільгових категорій працівників тощо). Такі дані відображаються в особових справах на основі записів про приймання, переміщення чи звільнення, наказів і розпоряджень адміністрації та інших документів. Накази щодо руху персоналу обов'язково доводяться до відома працівників бухгалтерії, які ведуть облік розрахунків з оплати праці.

На кожну особу відкривається трудова книжка й алфавітна картка (ф. П-3). На працівників з вищою освітою відкривається особова картка (ф. П-2), а на спеціалістів, що виконують науково — дослідні, проектно — конструкторські і технологічні роботи, — особова картка (ф. П — 4); наказ про приймання (ф. П-1), наказ на переведення на іншу роботу (ф. П-5). Наказ про припинення трудового договору (ф. П-8). Список про надання відпусток (ф. П-7) та інші документи, які затверджені наказом міністерства статистики України для первинного обліку особового складу від 27 жовтня 1995 р. № 277.

36. Облік розрахунків з оплати праці (порядок нарахування погодинної та відрядної оплати праці, види утримань із заробітної плати, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Погодинна оплата праці — залежить від відпрацьованого часу і встановлених тарифних ставок чи посадових окладів.

Погодинна підсистема має дві форми:

Погодинна проста оплата здійснюється за кількість відпрацьованих годин (днів) встановлених тарифних ставок чи посадових окладів.

Погодинно-преміальна оплата здійснюється, як і при простій погодинній формі, але крім того працівнику виплачується премія за особливі умови роботи.

Для складання розрахункових відомостей для погодинної оплати праці необхідно використовувати:

табелі використання робочого часу (для розрахунку погодинної заробітної плати та інших доплат — нічні, надурочні, простої за час непрацездатності тощо);

довідки-розрахунки бухгалтерії (на додаткову заробітну плату);

розрахункові відомості за минулий місяць (для розрахунку прибуткового податку);

виконавчі листи (на утримання за рішенням судових органів);

заяви працівників (на утримання та перерахування частини заробітної плати);

платіжні відомості (на видачу авансів);

інші документи.

Відрядна оплата праці — залежить від виготовленого обсягу продукції.

Відрядна підсистема має такі форми оплати праці:

Пряма відрядна оплата залежить від обсягу виготовленої продукції та розцінок.

Відрядно-преміальна оплата праці залежить від суми заробітку за відрядними розцінками й обсягу виготовленої продукції та встановлених розміру премій.

Непряма відрядна використовується для оплати праці допоміжних працівників у процентах від заробітку основних, яких вони обслуговують, що стимулює продуктивність праці допоміжного персоналу.

Відрядно-прогресивна форма оплати ґрунтується на тому, що зі збільшенням обсягу виготовлення продукції зростає розцінка.

Акордна форма передбачає нарахування заробітної плати за наперед визначену роботу, виконану в обумовлений час.

Колективно-відрядна форма застосовується у промисловості при випуску продукції на кінцевій операції і розподілі загальної суми заробітку між членами бригади пропорційно до їх тарифного заробітку.

У міру виконання обсяги робіт фіксуються в індивідуальних або бригадних нарядах.

Первинними документами з обліку виробітку є рапорти, відомості виробітку бригад.

Операції, які передбачені технологічним процесом, оплачуються нарядами на відрядні роботи, а різні доплати — за листами на доплату. Наряд — це комбінований документ, у якому вказується завдання на виконання певних робіт, і підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Оплата часу простоїв, які сталися не з вини працівника оформляються листком обліку простоїв. На оплату робіт із виправлення браку продукції виписується окремий наряд з відміткою «виправлення браку».

Для виплати заробітної плати оформляються розрахунково- платіжні відомості, платіжні відомості та видаткові касові ордери.

Інструкція зі статистики заробітної плати № 5 від 13.1.2004 р. містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одерження об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників використовується фонд оплати праці. Фонд оплати праці складається з трьох складових:

Основної заробітної плати;

Додаткової заробітної плати;

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

37. Облік нарахування виплат, що проводяться на основі середнього заробітку: нарахування відпускних, лікарняних та інших виплат (нормативно-законодавче регулювання, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Середній заробіток визначається для оплати праці у випадках:

чергових і додаткових відпусток або компенсацій за невикористані відпустки;

виконання державних і громадських обов'язків;

пільгових годин підлітків;

перерви у роботі матерів, які годують немовлят;

переміщення працівників на нижче оплачувану роботу через хворобу чи виробничу необхідність;

перебування у відрядженнях;

вимушених простоїв;

вихідної доплати при звільненні;

тимчасової непрацездатності;

відпустки з вагітності та пологів;

інших передбачених законодавством випадках.

Для розрахунку середньої заробітної плати за час хвороби є заробітна плата роботи за останні 6 місяців роботи перед настанням страхового випадку поділена на кількість робочих днів і помножена на кількість днів хвороби.

Крім того, допомога з тимчасової непрацездатності нараховується відповідно до постанови КМУ від 27.04.1998 p. І залежить від страхового стажу роботи та нараховується в таких розмірах:

До 5 років — 60 % заробітку

Від 5 до 8 років — 80 % заробітку

Понад 8 років — 100 % заробітку

Не залежно від стажу допомога в розмірі 100 % середнього заробітку нараховується таким категоріям: працівникам, які мають дітей до 16-ти років (учнів до 18-ти років); ветеранам війни; працівникам 1-4 категорій, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи; допомога з вагітності та пологів; жінкам (чоловікам) військовослужбовців не строкової служби.

Перші 5 днів хвороби нараховуються і виплачуються за рахунок коштів роботодавця при цьому нарахування по непрацездатності будуть відображатися записом: Дт 23,91,92,93 Кт 661. Решта днів хвороби виплачуються за рахунок фонду соц. страху з тимчасової втрати працездатності при цьому бухгалтерські будуть такими: Дт 652 Кт 661.

З 01.01 2011 року змінилися підходи щодо виплати лікарняних, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 p. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), який об'єднав чотири внески, що існують сьогодні: до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Але все ж таки виплату лікарняних буде здійснювати фонд соц. страху з тимчасової втрати працездатності.

Для обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток виходять з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпусток поділеного на кількість календарних днів у році за мінусом святкових днів встановлених законодавством і помножити на кількість календарних днів відпустки.

З метою розподілу витрат на виплату відпусток протягом звітного періоду на підприємствах створюються резерви на виплату відпусток.

Резерв виплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, яка враховується при розрахунку середнього заробітку. Нормативи відрахувань до резерву оплати відпусток кожне підприємство розраховує самостійно. При цьому враховується зарплата, яка включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи (Пенсійний фонд 31,8 % + Фонд соцстраху 2,9 % + Фонд безробіття 1,3 % + Фонд від нещасних випадків (різний відсоток), що нараховується на зарплату).

У бухгалтерському обліку нарахування резерву оплати відпусток відображається оборотом за кредитом рахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток»у кореспонденції з дебетом рахунків, на яких ведеться облік витрат (рахунки класу 8 «Витрати за елементами» або 9 «Витрати діяльності»).

Таблиця

облік створення і використання резерву на виплату відпусток

№ пп

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Створено резерв із щомісячних відрахувань (у т.ч. суми соціальних внесків) для забезпечення виплат відпусток

23 «Виробництво»,

«Загальновиробничі витрати»,

«Адміністративні витрати»,

«Витрати на збут»,

«Інші витрати операційної діяльності»

471 «Забезпечення виплат відпусток»

2

Використано частину резерву на оплату щорічної відпустки

471 «Забезпечення виплат відпусток»

661 «Розрахунки за заробітною платою»

3

Нараховано внески до соціальних фондів

471 «Забезпечення виплат відпусток»

65 «Розрахунки за страхуванням»

Якщо створеного забезпечення не вистачає для виплати відпусток у поточному періоді, сума відпускних, що перевищує резерв, нараховується наступним чином: Д-т 23 «Виробництво», 91 «Зага- льновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» К-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Для обчислення середньої заробітної плати під час перебування у відрядженні та у інших випадках необхідно заробітну плату за останні 2 місяці поділити на кількість робочих днів і помножити на на кількість днів відсутності працівника.