42. Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди (характеристика рахунків, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

Облігація — цінний папір, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачене умовами випуску).

Випустити облігації може будь-яке підприємство за рішенням власників в межах 10 % статутного капіталу. Для цього воно повинно отримати дозвіл комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка здійснює реєстрацію емісії. Після реєстрації емітентові видається свідоцтво, яке є підставою для друкування сертифікатів цінних паперів.

У сертифікаті вказується номінальна вартість облігації, яку вона досягає за період погашення.

Часто облігації розміщуються за вартістю, що відрізняється від номінальної: з дисконтом або премією.

При розміщенні облігації визначається ставка відсотків за облігацією, що є платою за користування позиковими коштами, а також періоди їх виплат.

Витрати на сплату відсотків повинні визначатися за ринковою ставкою, незважаючи на те що сума нарахованих відсотків базується на визначеній ставці відсотків.

Відсотки нараховуються у кожному звітному періоді незалежно від дати їх виплати за принципом нарахування.

Довгострокові зобов'язання за облігаціями визнаються за теперішньою вартістю.

Якщо ринкова ставка відсотка дорівнює визначеній на момент емісії ставці відсотка, облігація може реалізовуватися за номінальною вартістю.

Для обліку зобов'язань за довгостроковими облігаціями використовується рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями». Цей рахунок використовується для розрахунків з особами, що придбали облігації, за випущеними та розміщеними облігаціями власної емісії.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» має такі субрахунки:

«Зобов'язання за облігаціями»;

«Премія за випущеними облігаціями»;

«Дисконт за випущеними облігаціями».

За кредитом субрахунка 521 «Зобов'язання за облігаціями» ведеться облік зобов'язань за довгостроковими облігаціями за номінальною вартістю. За дебетом цього рахунка відображається погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

Субрахунок 522 «Премія за випущеними облігаціями» використовується для обліку нарахованих сум премій та їх амортизації до досягнення номінальної вартості облігації або до моменту її продажу. Розмір премії за облігацією залежить від ціни розміщення облігації та її номінальної вартості і є різницею між ними. Сума нарахованої амортизації відображається за кредитом субрахунка 522 «Премія за випущеними облігаціями», її амортизація (списання) — за дебетом рахунка. Амортизація премії здійснюється виходячи з її розміру та терміну емісії облігації.

Субрахунок 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» використовується для обліку дисконту за розміщеними облігаціями. Розмір дисконту залежить від номінальної вартості облігації та вартості її розміщення і визначається як різниця між ними. Сума дисконту відображається за дебетом субрахунка 523 «Дисконт за випущеними облігаціями», його амортизація (списання) — за кредитом рахунка. Сума дисконту, що списується у звітному періоді, залежить від розміру визнаного дисконту та терміну, який залишився до погашення облігації. Синтетичний облік зобов'язань по облігаціях ведуть у журналі № 3 та відомості 3,4.

Облік довгострокових зобов'язань з оренди

Фінансова оренда — це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. При цьому право власності на актив може передаватись після закінчення терміну оренди.

Будь-яка інша оренда, що не передбачає взагалі передачі ризиків та вигід від володіння майном, вважається операційною.

За П(С)БО 14 «Оренда» оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

Орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди.

Орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання.

Строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди.

Теперішня мінімальна вартість орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

При передачі майна у фінансову оренду його вартість одночасно із зобов'язаннями відображається за балансом орендаря у сумі мінімальних орендних платежів.

Мінімальні орендні платежі — платежі, що здійснюються або можуть здійснюватись орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням непередбаченої орендної плати, вартості послуг та податків, що пі