45. Облік загальновиробничих витрат (сутність, порядок накопичення та розподілу, аналітичний і синтетичний облік)

Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків:

23 «Виробництво», який призначений для узагальнення інформації про виграти на виробництво продукції (робіт, послуг).

Рахунок 23 «Виробництво» ведеться в розрізі видів виробництва, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності.

91 «Загальновиробничі витрати, який призначено для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також виграти на утримання та експлуатацію машин та устаткування.

За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

До складу загальновиробничих витрат включаються:

витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління

цехами, дільницями тощо);

відрахування на соціальні заходи (медичне страхування апарату

управління цехами, дільницями; втрати на оплату службових

відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи із цієї оплати праці; медичне страхування робітників та загальновиробничого персоналу; вартість комунальних послуг, наданих виробничим підрозділам; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишньої о середовища,

інші витрати.

Порядок розподілу і включення до собівартості продукції зага- льновиробничих витрат залежить від їх зв'язку з обсягом виробництва. По відношенню до обсягу виробництва відрізняють постійні і змінні загальновиробничі витрати.

Постійні загальновиробничі витрати — витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.

Змінні загальновиробничі витрати — виграти на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Згідно з п. 16 П(С)БО «Витрати» підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробни- чих витрат.

П(С)БО 16 передбачено порядок віднесення змінних загально виробничих витрат на собівартість продукції з використанням бази розподілу (заробітної плати, обсягу діяльності, прямих ви- трат)виходячи із фактичної потужності звітного періоду. А це означає, що загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості готової продукції.

Постійні загально виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній виробничій потужності.

Згідно П(С)БО 16 нормальна виробнича потужність — це очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємств протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.