59. Облік на позабалансових рахунках (характеристика позабалансових рахунків, методика відображення інформації на позабалансових рахунках)

Згідно нового Плану рахунків бухгалтерського обліку суб'єкти підприємницької діяльності повинні вести облік об'єктів, що не відображаються в балансі на наступних позабалансових рахунках:

Рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» — характер ведення позабалансового обліку орендованих необоротних активів безпосередньо залежить від характеру договору оренди. Прийняті в операційну оренду (лізинг) активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів на підставі відповідних договорів обліковуються в орендаря за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця згідно договору операційної оренди на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи «.

Збільшення залишку рахунку 01 «Орендовані необоротні активи «відбувається при прийняті на облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, отриманих в операційну оренду, зменшення — при їх поверненні орендодавцю та у випадках перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс.

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

Регістром аналітичного обліку таких необоротних активів є копія інвентарної картки об'єкту або витягу з інвентарної книги. Ці документи повинні додаватися орендодавцем до акту приймання — передачі об'єктів, що орендуються. Об'єкти, прийняті в операційну оренду як необоротні активи, обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця.

Рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» — призначений для обліку оборотних і необоротних активів, що тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, які знаходяться у нього на відповідному зберіганні, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління тощо. Облік таких цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, проходять інвентаризацію в порядку і строки, передбачені наказом про облікову політику, а також планом проведення інвентаризації.

Даний рахунок має такі субрахунки:

«Устаткування, прийняте для монтажу»;

«Матеріали, прийняті для переробки»;

«Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»;

«Товари, прийняті на комісію»;

«Матеріальні цінності довірителя».

Рахунок 03 «Контрактні зобов'язання» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань по укладених контрактах, а також контролю за їх виконанням. На рахунку 03 «Контрактні зобов'язання» ведеться облік по деривативах (форвардних і ф'ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо яких передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Дериватив-стандартний документ (договір), що засвідчує право або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах в майбутньому.

Облік зобов'язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Списуються контрактні зобов'язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов'язання за контрактом іншим особам.

Аналітичний облік ведеться за видами зобов'язань.

Рахунок 04 «Непередбачені активи й зобов'язання» використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов'язань.

Даний рахунок має такі субрахунки:

«Непередбачені активи «;

«Непередбачені зобов'язання «

На субрахунку 041 «Непередбачені активи «ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні не- визначених подій.

На субрахунку 042 «Непередбачені зобов'язання «ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов'язання, що може вимагати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов'язання немає) в сумі очікуваних збитків.

Рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані» — призначений для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки).

Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються:

вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави;

(та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується;

вартість прийнятих на себе зобов'язань за договорами поруки;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною гарантією та забезпеченням.

Рахунок 06 «Гарантії та забезпечення отримані» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань і платежів.

Облік забезпечення проводиться за вартістю, вказаною в

документах про гарантії та забезпечення. Зокрема на цьому рахунку обліковуються:

гарантії, отримані підприємством за третіх осіб;

вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.

Рахунок 07 «Списані активи» — призначено для узагальнення.

інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування оборотних і необоротних активів.

Зарахування на даний позабалансовий рахунок здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування оборотних і необоротних активів та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Рахунок 07 «Списані активи» має такі субрахунки:

«Списана дебіторська заборгованість «;

«Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Аналітичний облік за позабалансовим Рахунком 07 «Списані активи» ведеться за боржниками та випадками встановлення нестач і витрат від псування цінностей.

Рахунок 08 «Бланки суворого обліку» — використовується для отримання інформації про наявність і рух бланків суворого обліку та суворої звітності. На цьому рахунку обліковуються бланки свідоцтв, дипломів про освіту, посвідчення, трудові книжки, що засвідчують особу, право, освіту.

Аналітичний облік ведеться за кожним бланком та місцями їх зберігання.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Інформаційна потреба уряду у фінансовій звітності:

а)         оцінка якості управління;

б)         своєчасність і повнота сплати податків, визначення національного доходу, розподілу ресурсів;

в)         участь в капіталі підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Актив відображається в Балансі за умови:

а)         можливості достовірного визначення його оцінки;

б)         можливості отримання в майбутньому економічних вигід, пов'язаних з його використанням;

в)         всі наведені відповіді правильні;

г)         немає правильної відповіді.

Облікова політика підприємства розкривається у звітності через:

а)         Звіт про власний капітал;

б)         Звіт про фінансові результати;

в)         примітки да фінансових звітів;

г)         немає правильної відповіді.

Облікова оцінка — це:

а)         правило, яким необхідно користуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності;

б)         попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами;

в)         сукупність методів, принципів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип автономності:

а)         передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

б)         передбачає розгляд підприємства як юридичної особи, що відокремлена від власників;

в)         передбачає, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип превалювання змісту над формою:

а)         передбачає облік операцій відповідно до їх сутності;

б)         визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

в)         згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань, витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип історичної (фактичної) собівартості:

а)         передбачає облік операцій відповідно до їх сутності;

б)         визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

в)         згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань, витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип періодичності:

а)         припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б)         передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

в)         передбачає методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип обачності:

а)         припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б)         передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

в)         передбачає методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип послідовності:

а)         припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

б)         передбачає постійне застосування підприємством обраної облікової політики;

в)         передбачає методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

г)         немає правильної відповіді.

Принцип безперервності:

а)         визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх придбання чи виготовлення;

б)         припускає розподіл діяльності підприємства за певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

в)         передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

г)         немає правильної відповіді.

Форми фінансової звітності підприємств встановлює:

а)         Державне казначейство України;

б)         Міністерство фінансів України;

в)         Національний банк України;

г)         немає правильної відповіді.

Облікова політика — це...

а)         правило, яким слід користуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності;

б)         попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами;

в)         сукупність методів, принципів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

г)         немає правильної відповіді.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку — це:

а)         нормативно-правовий акт, затверджений Мінфіном України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, що не суперечить міжнародним стандартам;

б)         стандартні вимоги до методів і процедур ведення бухгалтерського обліку;

в)         стандарти з бухгалтерського обліку, які розробляються комітетом з міжнародних стандартів обліку та рекомендуються до застосування в світовій практиці;

г)         нормативно-правовий акт з методики та порядку складання фінансової звітності.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку включають:

а)         стандарти, що регулюють питання складання фінансової звітності;

б)         стандарти, орієнтовані на врегулювання питань, пов'язані з відображенням активів підприємства та проведенням оцінки основних засобів, нематеріальних активів, запасів, дебіторської заборгованості;

в)         стандарти, підпорядковані визначенню облікових процедур з формування доходів та фінансових результатів;

г)         усі наведенні варіанти правильні.

Під Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку розуміють:

а)         сукупність правил, методів і процедур обліку, розроблених професійними організаціями з метою застосування доступних методів і процедур країнами світу, які носять рекомендаційний характер;

б)         нормативно-правовий акт, затверджений Мінфіном України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, що не суперечить міжнародним стандартам;

в)         облікові правила та процедури, що стосуються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розроблені відповідними професійними організаціями;

г)         нормативно-правові акти з організації та ведення бухгалтерського обліку.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є такою: перший рівень —..., другий рівень —..., третій рівень —...:

а)         Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б)         П(С)БО та План рахунків;

в)         накази і лист Мінфіну України;

г)         Конституція України.

Методологічне керівництво обліком регулює:

а)         Міністерство освіти України;

б)         Міністерство фінансів України;

в)         Верховна Рада України;

г)         Державна податкова адміністрація України.

Організація бухгалтерського обліку визначається:

а)         Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б)         П(С)БО 1;

в)         Планом рахунків;

г)         Конституцією України.

Підприємство, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», самостійно:

а)         визначає облікову політику підприємства;

б)         обирає форму бухгалтерського обліку та розробляє систему і форми управлінського обліку;

в)         затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку та інше;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності включають:

а)         обачність, повноту, постійність, автономність, безперервність, нарахування та відповідність доходів та витрат, превалювання сутності над формою, фактичну собівартість, періодичність, єдиний грошовий вимірник;

б)         оцінку та калькуляцію, документацію та інвентаризацію, рахунки та подвійний запис, баланс та звітність;

в)         оцінку, спостереження, узагальнення, групування;

г)         повноту, постійність, відповідність доходів і витрат.

Зобов'язання — це:

а)         ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигід у майбутньому;

б)         потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

в)         зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

г)         заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень... інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства»:

а)         повної;

б)         правдивої;

в)         неупередженої;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Споживачами облікової інформації є:

а)         інвестори та кредитори;

б)         менеджери та управлінський персонал;

в)         робітники підприємства;

г)         усі відповіді правильні.

Фінансова звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

а)         є комерційною таємницею підприємства;

б)         не є комерційною таємницею;

в)         не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законодавством;

г)         правильної відповіді немає.

Облік операцій по кредиту рахунку 31 «Рахунки в банку» ведуть:

а)         у Журналі 2;

б)         у Журналі 1;

в)         у Відомості 1.2;

г)         немає правильної відповіді.

Банк реєструє всі проведені операції у:

а)         виписці;

б)         Журналі 1;

в)         Відомості 1.2;

г)         правильної відповіді немає.

З якою періодичністю необхідно здійснювати інвентаризацію в касі?

а)         раз на рік;

б)         щомісяця;

в)         щоквартально і при зміні матеріально відповідальної особи в касі;

г)         при зміні керівника підприємства.

У якому документі узагальнюється інформація про рух готівки в касі підприємства?

а)         це звіт касира;

б)         це матеріальний звіт;

в)         це звіт про рух грошових коштів;

г)         це звіт про фінансові результати.

Яким документом оформлюється надходження грошей у касу підприємства?

а)         видатковим касовим ордером;

б)         прибутковим касовим ордером;

в)         грошовим чеком;

г)         звітом касира.

Який документ подається до установи банку для отримання готівки?

а)         заява;

б)         акредитив;

в)         супроводжувальна відомість;

г)         чек.

Якими документами оформляється здавання готівки до банку?

а)         чеком;

б)         заявою на переказ готівки;

в)         прибутковим касовим ордером;

г)         платіжним дорученням.

Кому належить ініціатива виписки вимоги-доручення?

а)         платнику коштів;

б)         податковій адміністрації;

в)         банку платника коштів;

г)         одержувачу коштів.

Ким встановлюється ліміт залишків готівки в касі?

а)         самим підприємством;

б)         установою банку;

в)         податковою адміністрацією;

г)         Міністерством фінансів.

За рахунок яких джерел покривається нестача готівки в касі?

а)         витрат обігу;

б)         чистого прибутку;

в)         страхового фонду;

г)         відшкодування матеріально-відповідальної особи.

Платіжні доручення приймаються банком до виконання протягом:

а)         місяця;

б)         п'ятнадцяти календарних днів;

в)         десяти календарних днів;

г)         п'яти календарних днів.

Під грошовими коштами розуміють:

а)         грошові агрегати;

б)         готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання;

в)         валюту України та іноземну валюту;

г)         немає правильної відповіді.

Під готівкою розуміють:

а)         валюту України у вигляді грошових коштів;

б)         іноземну валюту у вигляді грошових коштів;

в)         грошові знаки національної валюти України та обігові пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

г)         немає правильної відповіді.

На підприємстві, де штатним розкладом не передбачена посада касира, обов'язки останнього може виконувати:

а)         тільки бухгалтер даного підприємства;

б)         заступник директора даного підприємства;

в)         будь-який інший працівник підприємства за письмовим розпорядженням керівника за умови укладання з ним угоди про повну матеріальну відповідальність;

г)         немає правильної відповіді.

Обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства, — це:

а)         Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів;

б)         Касова книга;

в)         Звіт касира;

г)         немає правильної відповіді.

Виправлення в касовій книзі проводять шляхом:

а)         заклеювання;

б)         коректурним способом за підписом касира і бухгалтера;

в)         лист з помилкою знищується;

г)         лист з помилкою перекреслюється з поміткою «лист зіпсований», правильні записи здійснюються на наступному листі.

Кожне підприємство, яке має касу, веде:

а)         дві касові книги: одна в національній валюті, інша — в іноземній валюті;

б)         тільки одну касову книгу;

в)         може вести декілька касових книг, що обов'язково пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною (або мастичною) печаткою;

г)         немає правильної відповіді.

Скільки рахунків у банку може відкрити господарюючий суб'єкт?

а)         один;

б)         два;

в)         кількість рахунків не обмежена;

г)         немає правильної відповіді.

Банк повідомляє податкові органи про відкриття рахунку суб'єктом господарювання:

а)         протягом 3-х днів;

б)         протягом 7-ми днів;

в)         протягом 1 дня;

г)         немає правильної відповіді.

Розпорядження обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства — це:

а)         чек;

б)         платіжне доручення;

в)         платіжна вимога;

г)         немає правильної відповіді.

Для одержання готівки в касу підприємства з поточного рахунку касир заповнює такий документ:

а)         чек;

б)         платіжне доручення;

в)         звіт касира;

г)         немає правильної відповіді.

Яким документом підтверджується внесення готівки на рахунок у банк?

а)         видатковим касовим ордером;

б)         чеком;

в)         заявою на перказ готівки;

г)         немає парвильної відповіді.

В Україні готівковий обіг регулюється такими нормативними документами:

а)         Порядком ведення касових операцій у національній валюті України;

б)         Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України;

в)         Наказом Мінстату України про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій та П(С)БО 4;

г)         усі наведені варіанти правильні.

З касиром повинен бути укладений договір:

а)         купівлі-продажу;

б)         зберігання;

в)         доручення;

г)         про повну матеріальну відповідальність.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладена на:

а)         керівника підприємства;

б)         головного бухгалтера;

в)         касира;

г)         фінансового менеджера.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є:

а)         виручкою;

б)         еквівалентами грошових коштів;

в)         грошовими коштами;

г)         грошовими коштами в дорозі.

До грошових документів належать:

а)         оплачені путівки в санаторії, пансіонати і будинки відпочинку;

б)         поштові марки;

в)         проїзні квитки тощо;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Щоденний залишок готівки в касі підприємства:

а)         обмежений;

б)         необмежений;

в)         необмежений, крім випадків, передбачених законодавством;

г)         обмежений, крім випадків, передбачених законодавством.

Граничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється підприємством, називають:

а)         лімітом залишку готівки в касі;

б)         залишком;

в)         запасом;

г)         сальдом.

Ліміт каси для кожного підприємства визначається з урахуванням:

а)         режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку;

б)         обсягу касових оборотів;

в)         установлених строків і порядку здавання готівки, готівкової виручки, тривалості операційного часу установи банку та інше;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію(товари), виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна»:

а)         готівкові розрахунки;

б)         безготівкові розрахунки;

в)         виплати через екстрені обставини;

г)         виплати з оплати праці.

Надходження готівки в касу оформлюється таким документом:

а)         прибутковим касовим ордером;

б)         видатковим касовим ордером;

в)         накладною;

г)         платіжним дорученням.

Видача готівки з каси оформлюється таким документом:

а)         прибутковим касовим ордером;

б)         видатковим касовим ордером;

в)         накладною;

г)         платіжним дорученням.

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються в:

а)         касовій книзі;

б)         ж/о № 1;

в)         журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

г)         виписці банку.

Приймання і видача грошей за касовими ордерами здійснюється:

а)         протягом трьох днів, включаючи день складання;

б)         протягом строку, встановленого керівником підприємства за узгодженням з уповноваженим банком;

в)         тільки в день складання;

г)         протягом десяти днів.

Аналітичний облік касових операцій ведеться в:

а)         касовій книзі;

б)         виписці банку;

в)         ж/о 1, в-1.1;

г)         звіт касира.

Аркуші касової книги повинні бути:

а)         пронумеровані;

б)         прошнуровані;

в)         скріплені печаткою підприємства;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Касова книга заповнюється:

а)         у двох примірниках чорною ручкою або у комп»ютері;

б)         у двох примірниках на друкарській машинці;

в)         в одному примірнику на комп»ютері;

г)         у двох примірниках олівцем.

Виправлення в касовій книзі:

а)         забороняються;

б)         здійснюються з допомогою заклеювання;

в)         здійснюються з допомогою підчистки лезом;

г)         не дозволяються, проте, якщо виправлення зроблені, вони повинні бути засвідчені касиром та бухгалтером.

Документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію і являє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових ордерів, називають:

а)         матеріальним звітом:

б)         ж/о 1;

в)         авансовим звітом;

г)         звітом касира.

Синтетичний облік касових операцій ведеться в:

а)         касовій книзі;

б)         виписці банку;

в)         ж/о 1, в-1.1;

г)         інвентарній картці.

Для обліку інших грошових коштів використовують такі первинні документи:

а)         прибуткові та видаткові касові ордери або накладні, що їх замінюють;

б)         супровідні відомості;

в)         квитанції установ банків, авізо та інші;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Результати інвентаризації каси оформлюються таким документом:

а)         випискою;

б)         інвентарним описом;

в)         порівняльною відомістю;

г)         актом про результати інвентаризації наявних коштів.

Лишки в касі, виявлені при інвентаризації, відносять на збільшення:

а)         кредиторської заборгованості;

б)         фінансового результату;

в)         статутного фонду;

г)         зарплати касира.

Нестачі в касі, виявлені при інвентаризації, списуються на:

а)         фінансовий результат;

б)         витрати підприємства;

в)         винних осіб;

г)         витрати обігу.

Номінальна вартість фінансових інвестицій — це ...

Пов'язані особи — це ...

До фінансових інвестицій відносять інвестиції у: ...

Інвестиції — це ...

а)         ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигід у майбутньому;

б)         грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

в)         зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу;

г)         новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентно спроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають:

а)         фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

б)         фінансові інвестиції на період більше одного року, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

в)         короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові вкладення здійснюють з метою:

а)         отримання доходу;

б)         виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується;

в)         отримання податкових пільг за інвестиціями.

г)         всі наведені варіанти відповідей вірні.

До еквівалентів грошових коштів відносять високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів та:

а)         строк погашення яких не перевищує 5 місяців;

б)         строк погашення яких на дату балансу не перевищує 3 місяців;

в)         початковий строк погашення яких не перевищує 3 місяців;

г)         немає правильної відповіді.

Поточні фінансові інвестиції відображаються у складі оборотних активів за справедливою вартістю:

а)         для кожної інвестиції окремо;

б)         для усього інвестиційного портфеля;

в)         для інвестицій, згрупованих за строком придбання;

г)         немає правильної відповіді.

Сума зменшення балансової вартості короткострокових фінансових інвестицій відображається у складі:

а)         втрат від участі в капіталі;

б)         інших витрат;

в)         інших операційних витрат;

г)         немає правильної відповіді.

До фінансових інвестицій, що надають право власності, належать:

а)         боргові цінні папери.

б)         довгострокові векселі.

в)         внески до статутного капіталу;

г)         немає правильної відповіді.

Фінансові інвестиції в боргові цінні папери в момент погашення відображаються в обліку за:

а)         фактичною собівартістю;

б)         справедливою вартістю;

в)         номінальною вартістю;

г)         немає правильної відповіді.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності визначаються:

а)         Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

б)         П(С)БО 10;

в)         П(С)БО 12;

г)         П(С)БО 11.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів), зростання вартості капіталу або інше для інвестора»:

а)         запаси;

б)         фінансові інвестиції;

в)         основні засоби;

г)         дебіторська заборгованість.

За видами фінансові інвестиції поділяються на:

а)         вкладання до статутного капіталу інших підприємств;

б)         придбання цінних паперів;

в)         надання позик іншим фізичним та юридичним особам та переведення грошових коштів на депозит;

г)         усі наведені варіанти правильні.

За терміном фінансові інвестиції поділяються на:

а)         середньострокові та довгострокові;

б)         короткострокові та довгострокові;

в)         до року і більше року;

г)         короткострокові і середньострокові.

Короткострокові фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості, — це:

а)         поточні фінансові інвестиції;

б)         фінансові вкладення;

в)         еквіваленти грошових коштів;

г)         довгострокові фінансові інвестиції.

При придбанні фінансові інвестиції відображаються в обліку за:

а)         емісійною вартістю;

б)         амортизаційною вартістю;

в)         фактичною собівартістю;

г)         номінальною вартістю.

Види цінних паперів:

а)         акції і облігації;

б)         казначейські зобов'язання та депозитні сертифікати;

в)         акції, облігації, векселі, чеки;

г)         акції, облігації, казначейські зобов'язання та депозитні сертифікати.

Види оцінки цінних паперів:

а)         номінальна, емісійна та ринкова;

б)         ліквідаційна та викупна;

в)         балансова та облікова;

г)         усі наведені варіанти правильні.

Джерелами здійснення фінансових інвестицій є:

а)         власні та залучені;

б)         кошти резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та кредитів банку;

в)         власні;

г)         залучені.

Аналітичний облік по рахунку 35 ведеться:

а)         за валютою розрахунків;

б)         за видами фінансових інвестицій;

в)         за видами цінних паперів;

г)         за видами діяльності.

Заповнити пропущене місце правильною відповіддю: «... — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цінних паперів у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого проценту, якщо інше не передбачено умовами випуску»:

а)         акція;

б)         облігація;

в)         депозитний сертифікат;

г)         казначейське зобов'язання.

Облік розрахунків по претензіях ведеться в:

а)         журналі 3;

б)         журналі 3 і відомості 3.2;

в)         відомості 3.2;

г)         всі відповіді неправильні.

Аналітичний облік розрахунків із відшкодування належного матеріального збитку ведеться:

а)         за кожним фактом заподіяного збитку;

б)         за кожною винною особою;

в)         за місцем зберігання ТМЦ;

г)         всі відповіді неправильні.

Аналітичний облік розрахунків за підзвітними особами ведеться:

а)         у журналі 3;

б)         у журналі 3 і відомості 3.2;

в)         у відомості 3.2;

г)         всі відповіді неправильні.

На підставі якого документа списуються використані підзвітні суми?

а)         видаткового касового ордера;

б)         акта виконаних робіт;

в)         звіту про використання коштів, наданих на відрядження та у підзвіт;

г)         прибуткового касового ордера.

Який документ є основою для пред'явлення претензії до органів залізничного транспорту при виявленні нестачі товарів у момент їх оприбуткування?

а)         товарно-супроводжувальні документи;

б)         приймальний акт;

в)         товарно-транспортна накладна;

г)         комерційний акт.

За якою оцінкою показується в балансі залишок дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги)?

а)         чистою реалізаційною вартістю;

б)         плановою собівартістю;

в)         договірними (ринковими) цінами;

г)         первинною вартістю.

Резерв сумнівних боргів не створюється для поточної дебіторської заборгованості:

а)         за іншою дебіторською заборгованістю, яка не пов'язана з реалізацією товарів;

б)         щодо реалізації готової продукції, товарів;

в)         щодо надання послуг;

г)         щодо виконання робіт.

До поточної дебіторської заборгованості не відноситься заборгованість, яка:

а)         виникла поза операційним циклом;

б)         виникла у ході операційного циклу;

в)         буде погашена протягом 9 місяців з дати балансу;

г)         буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Безнадійний борг — це:

а)         дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність її неповернення боржником;

б)         поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником;

в)         дебіторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності;

г)         усі відповіді неправильні.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником, це:

а)         безнадійна дебіторська заборгованість;

б)         сумнівний борг;

в)         довгострокова дебіторська заборгованість;

г)         усі відповіді неправильні.

Які умови визнання дебіторської заборгованості активом?

а)         відбувається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства;

б)         відбувається збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу підприємства;

в)         існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума;

г)         усі відповіді неправильні.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за:

а)         чистою реалізаційною вартістю;

б)         теперішньою вартістю;

в)         дисконтованою вартістю;

г)         усі відповіді неправильні.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з:

а)         платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості;

б)         обраної економічної політики підприємства;

в)         платоспроможності та ліквідності підприємства;

г)         усі відповіді неправильні.

Сума резерву сумнівних боргів у звітному періоді відображається у:

а)         звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат;

б)         звіті про фінансові результати у складі інших витрат;

в)         балансі;

г)         усі відповіді неправильні.

Амортизація — це:

а)         сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання;

б)         систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

в)         поступове віднесення затрат на придбання основних засобів на затрати виробництва в межах норм амортизаційних відрахувань;

г)         всі відповіді неправильні.

Балансова вартість основних засобів — це:

а)         залишкова вартість;

б)         первинна вартість;

в)         справедлива вартість;

г)         всі відповіді неправильні.

Суму дооцінки необоротних активів у Балансі відображають у статті:

а)         додатковий капітал;

б)         статутний капітал;

в)         інший додатковий капітал;

г)         всі відповіді неправильні.

У статті Балансу «Основні засоби» наводиться:

а)         вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;

б)         вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію і придбання основних засобів;

в)         вартість діючих основних засобів;

г)         всі відповіді неправильні.

Хто дає дозвіл на відчуження (продаж) основних засобів на державному підприємстві?

а)         керівник підприємства;

б)         Міністерство або Фонд держмайна;

в)         податкова адміністрація;

г)         державна адміністрація.

За рахунок якого джерела відображається утримання невиробничих основних засобів у фінансовому обліку?

а)         адміністративних витрат;

б)         чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства;

в)         надзвичайних витрат;

г)         інших витрат операційної діяльності.

В якому випадку не змінюється первісна вартість основних засобів?

а)         передачі в операційну оренду;

б)         реконструкції;

в)         дооцінки;

г)         модернізації.

Ким надається дозвіл на застосування методів амортизації основних засобів?

а)         Міністерством фінансів;

б)         Міністерством економіки;

в)         вирішує саме підприємство;

г)         податкова адміністрація.

Яким документом оформлюється ліквідація основних засобів?

а)         актом;

б)         накладною;

в)         рахунком-фактурою;

г)         інвентаризаційним описом.

Яким документом оформлюється зарахування необоротних активів на баланс підприємства?

а)         актом приймання-передачі;

б)         накладною;

в)         рахунком-фактурою;

г)         актом списання.

Амортизація не нараховується на основні засоби, що знаходяться:

а)         у орендаря у фінансовій оренді;

б)         у власності підприємства;

в)         у орендодавця в операційній оренді;

г)         на консервації.

В якому документі аналітичного обліку відображається інформація про об'єкт основних засобів?

а)         інвентарній картці;

б)         описі інвентарних карток;

в)         інвентарному списку основних засобів;

г)         інвентарному опису.

На підставі якого документа об'єкт основних засобів вводиться в експлуатацію?

а)         Акта приймання-передачі основних засобів;

б)         інвентарного списку основних засобів;

в)         товарно-транспортної накладної;

г)         накладної.

Вартість необоротних активів, яка амортизується, — це:

а)         первинна (переоцінена) вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

б)         залишкова вартість;

в)         залишкова вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

г)         ліквідаційна вартість за вирахуванням залишкової вартості.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методу:

а)         прямолінійного;

б)         ідентифікованої собівартості відповідної одиниці;

в)         ефективної ставки відсотка;

г)         середньозваженої собівартості.

Яка з груп основних засобів не амортизується?

а)         земельні ділянки;

б)         транспортні засоби;

в)         багаторічні насадження;

г)         робоча і продуктивна худоба;

Групою основних засобів є:

а)         однотипні основні засоби, які схожі за своїми технічними характеристиками;

б)         основні засоби з однаковим строком користування;

в)         основні засоби, на які амортизація нараховується тільки одним методом;

г)         немає правильної відповіді.

Метод амортизації основних засобів, заснований на припущенні, що функціональна корисність об'єкта залежить від результатів його використання, називається:

а)         кумулятивним;

б)         методом зменшення залишкової вартості;

в)виробничим;

г)         немає правильної відповіді.

Не є об'єктом амортизації:

а)         земельні ділянки;

б)         робоча та продуктивна худоба;

в)         багаторічні насадження;

г)         немає правильної відповіді.

Необоротні активи — це:

а) всі активи, що не є оборотними, та інвестиції в матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує рік або операційний цикл;

б)         матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання у виробництві або постачанні товарів, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він більше одного року);

в)         об'єкти, що використовуються в процесі виробництва, а також для цілей управління протягом періоду менше ніж один рік незалежно від їх вартості;

г)         придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві.

Характерною рисою основних засобів є:

а)         тривалий строк використання;

б)         поступовий знос;

в)         передача вартості на собівартість новоствореного продукту;

г)         всі варіанти правильні.

Об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість, — це:

а)         необоротні активи;

б)         оборотні активи;

в)         подібні активи;

г)         запаси.

Об'єкт основних засобів визнається як актив за умов:

а)         збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

б)         імовірності отримання економічних вигід у майбутньому, збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

в)         зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками;

г)         імовірності отримання економічних вигід у майбутньому та достовірності оцінки.

За функціональним призначенням основні засоби поділяють на:

а)         виробничі та невиробничі;

б)         промислово-виробничі та невиробничі;

в)         власні та залучені;

г)         діючі та недіючі.

За ступенем використання у процесі виробничої діяльності основні засоби поділяють на:

а)         діючі та недіючі;

б)         власні та залучені;

в)         виробничі та товарні;

г)         діючі, недіючі, в запасі та на консервації.

За якою вартістю основні засоби зараховуються до валюти балансу?

а)         первісною;

б)         балансовою або залишковою;

в)         первісною або залишковою;

г)         ліквідаційною.

За якою вартістю основні засоби зараховуються на баланс підприємства при їх надходженні:

а)         первісною;

б)         ліквідаційною;

в)         реалізаційною;

г)         відновною.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через придбання формується як:

а)         ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

б)         сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

в)         балансова вартість;

г)         ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через створення формується як:

а)         сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б)         ціна придбання за вирахуванням знижок, мита, інші податки, які не підлягають поверненню, та інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

в)         справедлива вартість переданого основного засобу, збільшена на суму грошових коштів, яка була створена в результаті обміну;

г)         ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через обмін на неподібний об'єкт формується як:

а)         ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання;

б)         справедлива вартість переданого основного засобу, збільшена на суму грошових коштів, яка була створена в результаті обміну;

в)         балансова вартість;

г)         сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через обмін на подібний об'єкт формується як:

а) сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу;

б)         ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання;

в)         балансова вартість;

г)         ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання.

Первісна вартість основних засобів при надходженні через внесення до статутного капіталу та інші надходження формуються як:

а)         ринкова вартість на дату прийняття на баланс за вирахуванням сум нарахованого зносу за весь термін його фактичного використання;

б)         справедлива вартість переданого основного засобу, збільшена на суму грошових коштів, яка була створена в результаті обміну;

в)         ціна придбання за вирахуванням знижок, мита та інші податки, які не підлягають поверненню, а також інші витрати, пов'язані з придбанням та доведенням активу до стану, придатного до використання;

г)         сума прямих та накладних витрат, понесених на створення активу.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в:

а)         інвентарній картці;

б)         картці обліку руху основних засобів;

в)         матеріальному звіті;

г)         картці складського обліку.

Основні засоби вилучаються з активів у випадку:

а)         ліквідації чи продажу;

б)         продажу чи безоплатної передачі;

в)         невідповідності критеріям визнання активом;

г)         продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом.

Систематичний розподіл вартості, що амортизується протягом строку корисного використання, — це:

а)         знос;

б)         амортизація;

в)         переоцінка;

г)         інвентаризація.

Об'єктами амортизації є:

а)         оборотні активи;

б)         необоротні активи, крім землі;

в)         немонетарні активи;

г)         грошові засоби та їх еквіваленти.

Амортизація нараховується при введенні в експлуатацію об'єкта основних засобів:

а)         з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття об'єкта на облік;

б)         з дня введення об'єкта в експлуатацію;

в)         через місяць після введення об'єкта в експлуатацію;

г)         з моменту оплати цього об'єкта.

Амортизація припиняє нараховуватися при виведенні з експлуатації об'єкта основних засобів:

а)         з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта;

б)         з дня виведення об'єкта з експлуатації;

в)         через місяць після виведення об'єкта з експлуатації;

г)         з моменту ліквідації об'єкта.

За прямолінійним методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         множенням кумулятивного коефіцієнта на залишкову вартість;

б)         діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

в)         множенням первинної вартості на норму амортизації;

г)         відніманням від первинної вартості зносу.

За методом зменшення залишкової вартості нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         множенням первинної вартості на норму амортизації;

б)         діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

в)         за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

г)         за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації обчислюється:

а)         діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість;

б)         діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його використання;

в)         відніманням від первинної вартості зносу;

г)         як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість.

За методом подвійного зменшення залишкової вартості нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації;

б)         відніманням від первинної вартості зносу;

в)         множенням первісної вартості на коефіцієнт індексації;

г)         за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

За кумулятивним методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта;

б)         за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації;

в)         за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

г)         множенням первинної вартості на норму амортизації.

Кумулятивний коефіцієнт визначається:

а)         діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів;

б)         як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість;

в)         діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість;

г)         діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його використання.

За виробничим методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         як фактичний місячний обсяг виробництва та виробничої ставки амортизації;

б)         множенням первісної вартості на коефіцієнт індексації;

в)         як різницю між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість;

г)         за залишковою вартістю на початок звітного року або первинною вартістю об'єкта на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації.

Виробничий коефіцієнт визначається:

а)         діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів;

б)         діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

в)         як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первинну вартість;

г)         діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

За податковим методом нарахування амортизації суму амортизаційних відрахувань визначають:

а)         застосування норм амортизації, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», до балансової вартості груп основних засобів;

б)         за фактичним місячним обсягом виробництва та виробничої ставки амортизації;

в)         діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів;

г)         як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Балансова вартість основних засобів при нарахуванні амортизації за податковим методом визначається як:

а)         первісна вартість та знос;

б)         первинна вартість мінус ліквідаційна;

в)         немає правильної відповіді;

г)         первинна вартість помножена на коефіцієнт індексації.

Види ремонтів:

а)         частковий та повний;

б)         поточний та капітальний;

в)         зовнішній та внутрішній;

г)         частковий та повний, зовнішній та внутрішній.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за:

а)         прямолінійним методом;

б)         виробничим методом;

в)         кумулятивним методом;

г)         усі відповіді правильні;

д)         правильні відповіді а) і б).

У якій оцінці нематеріальні активи включаються в валюту балансу?

а)         за залишковою вартістю;

б)         за первісною вартістю;

в)         на суму зносу;

г)         за вартістю можливої реалізації.

Яким документом оформлюється ліквідація нематеріальних активів?

а)         актом;

б)         накладною;

в)         рахунком-фактурою;

г)         інвентаризаційним описом.

Яким документом оформлюється зарахування нематеріальних активів на баланс підприємства?

а)         актом приймання-передачі;

б)         накладною;

в)         рахунком-фактурою;

г)         актом списання.

Як виливає нарахування амортизації нематеріальних активів на затрати підприємства?

а)         збільшуються;

б)         зменшуються;

в)         залишаються без змін;

г)         збільшуються на 50 % зносу.

У якому документі аналітичного обліку відображається інформація про нематеріальні активи?

а)         інвентарній картці;

б)         описі інвентарних карток;

в)         інвентарному списку основних засобів;

г)         інвентарному описі.

Вартість нематеріальних активів, яка амортизується, — це:

а)         первинна (переоцінена) вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

б)         залишкова вартість;

в)         залишкова вартість за вирахуванням ліквідаційної вартості;

г)         ліквідаційна вартість за вирахуванням залишкової вартості.

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням методу:

а)         прямолінійного;

б)         ідентифікованої собівартості відповідної одиниці;

в)         ефективної ставки відсотка;

г)         середньозваженої собівартості.

Які з наведених витрат визнаються нематеріальним активом?

а)         вартість досліджень;

б)         вартість підготовки кадрів;

в)         вартість програми для ЕОМ;

г)         вартість видань.

До якої класифікаційної групи нематеріальних активів необхідно включити придбану підприємством ліцензію на здійснення певної діяльності?

а)         права користування майном;

б)         права на об'єкти промислової власності;

в)         авторські та суміжні з ними права;

г)         інші нематеріальні активи.

Є три класичні підходи до оцінки нематеріальних активів, а саме: витратний, порівняльний і підхід прибутковості. Який з них найчастіше використовують на підприємствах України?

а)         витратний;

б)         порівняльний;

в)         підхід прибутковості;

г)         немає правильної відповіді.

Що з цього переліку не є складовою первісної вартості нематеріального активу?

а)         вартість придбання;

б)         митний збір (при імпорті);

в)         податки, що не підлягають відшкодуванню;

г)         витрати на рекламу, просування продукції на ринку.

Первісна вартість нематеріальних активів, отриманих внаслідок обміну, дорівнює:

а)         первісній вартості переданого об'єкта;

б)         залишковій вартості переданого об'єкта;

в)         балансовій вартості переданого об'єкта;

г)         ринковій вартості переданого об'єкта.

Індекс переоцінки визначається шляхом:

а)         множення справедливої вартості об'єкта на його ринкову вартість;

б)         ділення справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість;

в)         сумування справедливої вартості об'єкта і його залишкової вартості;

г)         ділення ринкової вартості об'єкта на його залишкову вартість.

Який метод нарахування амортизації нематеріальних активів використовують найчастіше на підприємствах України?

а)         метод прямолінійного списання;

б)         метод зменшення залишкової вартості;

в)         метод прискореного зменшення залишкової вартості;

г)         кумулятивного.

Запаси — це ...

Виробничі запаси — це ...

Сировина — це ...

Матеріали — це ...

Первісна вартість запасів включає в себе ...

Транспортно-заготівельні витрати — це ...

Малоцінні швидкозношувальні предмети — це ...

Тара — це ...

Регістром синтетичного обліку запасів є ...

Які з наведених об'єктів не входять до складу запасів підприємства?

а)         товари, що надійшли від іншого підприємства і знаходяться на консигнації;

б)         товари, передані на консигнацію іншому підприємству;

в)         запаси, що знаходяться в дорозі і придбані в іншого підприємства на умовах «фоб — станція відвантаження»;

г)         жодна із наведених позицій.

Які з наведених статей не включаються до первісної вартості запасів, придбаних за плату?

а)         суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

б)         витрати на заготівлю;

в)         витрати на збут;

г)         усі наведені вище позиції.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, які були передані в експлуатацію і знаходились у складі запасів підприємства:

а)         не виключаються зі складу активів до повного нарахування суми амортизації;

б)         виключаються зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів;

в)         не виключаються зі складу активів протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року від дати зарахування;

г)         жодна із наведених позицій.

Яке з наведених повідомлень є неправильним відносно постійної системи обліку запасів?

а)         система постійного обліку запасів сприяє кращому контролю запасів;

б)         бухгалтерські записи постійно відображають запаси, які є в наявності у будь-який момент часу;

в)         собівартість реалізованої продукції визнається, коли за кожним продажем здійснюється запис:

Дт «Собівартість реалізованої продукції»

Кт «Фінансові результати»;

г)         придбання запасів відображається по дебету рахунку «Виробничі запаси».

Витрати на транспортування сировини включаються до:

а)         загальновиробничих витрат;

б)         загальногосподарських витрат;

в)         первісної вартості сировини;

г)         витрат на виробництво;

Фактична собівартість готової продукції визначається шляхом:

а)         додавання до виробничої собівартості загальновиробничих змінних та постійних розподілених витрат;

б)         узагальнення усіх витрат на виробництво;

в)         вирахування із виробничої собівартості залишків незавершеного виробництва;

г)         додавання до цехової собівартості витрат з реалізації продукції.

До якої групи рахунків належить рахунок 20 «Виробничі запаси»?

а)         регулюючої;

б)         основної, інвентарної, ресурсів;

в)         операційної;

г)         збірно-розподільної.

Який з наведених бухгалтерських рахунків не належить до рахунків обліку виробничих запасів на промисловому підприємстві?

а)         23 «Виробництво»;

б)         201 «Сировина і матеріали»;

в)         203 «Паливо»;

г)         207 «Запасні частини».

Як обліковуються виробничі запаси у місцях зберігання?

а)         у натуральному (кількісному) виразі;

б)         у вартісному виразі;

в)         не обліковуються;

г)         правильної відповіді немає.

До якої групи рахунків належить рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»?

а)         основних ресурсів;

б)         регулюючої;

в)         операційної;

г)         збірно-розподільної.

Що визначає сальдо по синтетичному рахунку 201 «Матеріали»?

а)         залишок матеріалів за фактичною собівартістю без ПДВ;

б)         залишок матеріалів за ціною придбання з ПДВ;

в)         залишок матеріалів за плановою собівартістю;

г)         залишок матеріалів за ціною придбання без ПДВ.

До яких бухгалтерських рахунків відноситься рахунок 20 «Виробничі запаси»?

а)         активних, калькуляційних;

б)         пасивних, фондових;

в)         активних, матеріальних;

г)         пасивних, розрахункових.

Комірник складу при значному обсязі документообороту складає:

а)         звіт касира;

б)         обліковий регістр;

в)         товарний звіт;

г)         головну книгу.

Збільшення залишків запасів на кінець кварталу порівняно з залишками запасів на початок кварталу зменшує:

а)         витрати виробництва;

б)         валові доходи;

в)         валові витрати;

г)         собівартість запасів.

Облік МШП ведеться у:

а)         зведеній відомості руху матеріалів у грошовому вираженні;

б)         лімітно-забірних картках;

в)         картках (книгах) кількісного обліку;

г)         реєстрах на здачу первинної документації про витрачання та надходження товарно-матеріальних цінностей.

Запаси — це:

а)         активи, які утримуються для подальшого продажу, використання у виробництві або в адміністративних цілях, знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу;

б)         вироби, що придбані та виготовлені будь-якими підприємствами, які не підлягають подальшій переробці;

в)         основні засоби, що складають активи підприємства;

г)         матеріальні цінності, які призначені для подальшої реалізації.

Запаси визнаються активом за умов:

а)         збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

б)         імовірності отримання економічних вигід у майбутньому, збільшення зобов'язань та достовірності оцінки;

в)         зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками;

г)         імовірності отримання економічних вигід у майбутньому та достовірності оцінки.

Запаси включають:

а)         будівлі та споруди, транспортні засоби, машини й обладнання, інструменти та пристосування;

б)         сировину та матеріали, НЗВ, готову продукцію, товари, МШП, поточні біологічні активи рослинництва, поточні біологічні активи тваринництва;

в)         основні засоби, нематеріальні активи, довгострокову дебіторську заборгованість, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, відстрочені податкові активи;

г)         виробничі запаси, векселі одержані, грошові кошти та їх еквіваленти, короткострокову дебіторську заборгованість.

Запаси поділяються на:

а)         промислово-виробничі та невиробничі;

б)         виробничі та товарні;

в)         натуральні, грошові та трудові;

г)         власні та орендовані.