1.6. Порядок розрахунку із споживачами

магниевый скраб beletage

Як відомо, існують два способи розрахунку із споживачами: готівкою і у безготівковій формі через установи банків, останній з яких практично не має особливостей для застосування малими підприємствами. А от розрахунки готівкою є найбільш поширеними у малому бізнесі і відрізняються деякими особливостями.

Указом про єдиний податок приватним підприємцям — платникам єдиного податку надано право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати (реєстратори розрахункових операцій, що іменуються (РРО)) для проведення розрахунків готівкою із споживачами.

Разом з тим, згідно п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.01.2002 p. № 1776-III (далі — Закон про РРО) платники єдиного податку — приватні підприємці звільняються від обов'язку застосовувати РРО і вести книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з продажу товарів, за винятком підакцизних (окрім пива на розлив), і наданні послуг за умови ведення ними Книги обліку доходів і витрат.

Єдиноподатківцям — фізичним особам, що здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами, пивом в пляшках і жерстяних банках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів можна працювати без застосування РРО, але з використанням Книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Така можливість виходить з Переліку окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок (РК) і книг обліку розрахункових операцій (КОРО), затвердженого ухвалою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, із змінами і доповненнями (далі — Перелік № 1336). Якщо підприємець — платник єдиного податку здійснює продаж інших підакцизних товарів (тобто окрім пива на розлив і пива в пляшках і бляшаних банках), він повинен застосовувати РРО.

Розглянемо деякі нюанси застосування податкового законодавства при торгівлі як підакцизними, так і непідакцизними товарами.

Торгівля пивом на розлив

Уточнимо, що означає пиво на розлив. Однозначно це реалізація пива з кегів, бочок і інших великих ємкостей. А чи вважається за продаж на розлив продаж пива в пляшках в кафе, барах, якщо пиво покупцеві подається в келиху?

До цих пір ніяких роз'яснень із цього приводу жодним відомством не надано.

Тому на сьогоднішній день підприємцям, які реалізують в своєму торговому приміщенні пиво в пляшках, важливо правильно обґрунтувати те, що вони реалізують це пиво саме на розлив.

Так, однією з ознак реалізації пива на розлив є вказівка в меню вартості напою не за пляшку, а за одиницю об'єму (наприклад, за 0,5 л, за 0,3 л).

В одній торговій точці продається пиво на розлив, в іншій — алкогольні напої

В цьому випадку виникає питання: чи повинен платник єдиного податку застосовувати РРО тільки на другій торговій точці (де йде реалізація підакцизних товарів — алкогольних напоїв) або РРО треба застосовувати в обох торгових точках? Відповідь на це питання для приватного підприємця невтішна. Застосовувати РРО потрібно буде у всіх його торгових точках. Пояснюється це тим, що у разі, коли «спрощений» підприємець займається торгівлею іншими підакцизними товарами, ніж пиво, його ситуація не підпадає ні під ту, що звільняє від РРО ст. 9 Закону про РРО, ні під ст. 10 Закону про РРО (яка дозволяє використовувати тільки РК і КОРО). І звичайно, обов'язково застосовувати РРО потрібно буде за ситуації, коли пивом на розлив і алкогольними напоями (іншими підакцизними товарами) «спрощений» підприємець торгує на одній торговій точці.

Торгівля пляшковим, баночним пивом (не на розлив) уроздріб.

Якщо платник єдиного податку уроздріб торгує пивом в пляшках і/або баночним пивом і при цьому ніякими іншими підакцизними товарами не торгує, пільгою за ст. 9 Закону про РРО йому користуватися не належить, але він підпадає під дію ст.10 Закону про РРО. А це означає, що при розрахунках із споживачами він може не застосовувати РРО, але повинен застосовувати РК з КОРО. При цьому, якщо підприємець торгує уроздріб не тільки пляшковим (баночним) пивом, але і продовольчими товарами, то і в цьому випадку він може не застосовувати РРО, але повинен застосовувати РК з КОРО.

Якщо окрім продовольчих товарів, в торговій одиниці є непродовольчі, то всі товари необхідно реалізовувати із застосуванням РРО.

А якщо непродовольчі товари реалізуються на окремій (від пива і продовольчих товарів) торговій точці, то в даному випадку приватний підприємець — єдиноподатківець в тій торговій точці, на якій здійснюється торгівля пивом і продовольчими товарами, може застосовувати РК і КОРО, а в торговій точці, в якій реалізовуватимуться непродовольчі товари, повинен застосовувати РРО.

Тепер розглянемо такий випадок. Приватний підприємець уроздріб торгує пивом (не на розлив) і продовольчими товарами. Окрім цього він здійснює торгівлю непродовольчими товарами, але через засоби пересувної торгової мережі. Тобто здійснює таку діяльність, яка також вказана в Переліку № 1336. В цьому випадку підприємець може непродовольчі товари також продавати із застосуванням РК і КОРО.

Торгівля підакцизними товарами, але не пивом

В тому випадку, коли приватний підприємець — єдиноподаткі- вець займається торгівлею заготівку підакцизними товарами (дозволеними йому для продажу ), але не пивом, застосування РРО є обов'язковим. При цьому, якщо окрім торгівлі підакцизними товарами приватний підприємець здійснює ще який-небудь вид діяльності, наприклад, надає супутні продажу товару послуги за готівку, то РРО застосовувати він повинен також «повсюдно».

Особливості програмування РРО підприємцем — неплатником ПДВ приведені в листі ДПАУ від 06.01.2000 p. А6 144/71/23-3117.

Ще одне питання, стосується здійснення торгівлі лікеро- горілчаними, тютюновими виробами і паливно-мастильними матеріалами. Як вже було сказано, на приватних підприємців, які торгують цими товарами, дія Указу про єдиний податок не розповсюджується, тобто вони не можуть перейти на спрощену систему оподаткування.

Слід мати на увазі, що приватні підприємці, що здійснюють торгівлю вином, шампанським, пивом і коньяком (включаючи бренді), мають право перейти на єдиний податок або залишитися в числі його платників, оскільки вказані вироби до лікеро-горілчаних не відносяться. У Номенклатурі товарів народного споживання, що враховуються в роздрібній і оптовій торгівлі , ці види продукції вказані в окремій позиції, яка не відноситься до лікеро-горілчаних виробів.

Що стосується таких алкогольних напоїв, як «Бренді-кола», «Ром-кола», «Джин-тонік», то згідно ГОСТ 7190-93 «Вироби лікеро-горілчані. Загальні технічні умови» вони віднесені до лікеро- горілчаних виробів і торгувати ними приватний підприємець- єдиноподатківець не має права.

Платникові єдиного податку заборонено торгувати тютюновими і лікеро- горілчаними виробами.

Товарний словник. — Київ: Міністерство статистики України, 1994, а також сумісний лист Міністерства агропромислового комплексу України, Комітету харчової промисловості України, Державного концерну спиртної і лікеро-горілчаної промисловості від 19.01.2000 р. № 22-10-1/5. Аналогічної позиції також дотримуються і податкові органи (лист ДПАУ від 18.02.2000 р. № 2286/7/16-2117).

До вказаного слід додати, що якщо платник єдиного податку планує здійснювати торгівлю вином, шампанським і коньяком, а також іншими алкогольними напоями, що не відносяться до лікеро- горілчаних, йому необхідно придбати ліцензію на торгівлю алкогольними напоями, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.95 p. № 481/95-ВР (із змінами і доповненнями) оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

Відзначимо, що з 01.07.2005 р. торгувати вином, шампанським, пивом, коньяком (включаючи бренді) підприємцям — єдиноподат- ківцям можна тільки уроздріб. Оптова торгівля вказаним товаром для приватних підприємців — єдиноподатківців є забороненим видом діяльності.

Підприємці — єдиноподатківці, що здійснюють торгову діяльність, зобов'язані також отримати Дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі. При цьому слід пам'ятати, що, згідно ст. 6 Указу про єдиний податок, підприємці, що знаходяться на єдиному податку, звільнені від сплати збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг. Але вони звільнені тільки від сплати збору, а не від отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі. Отримати дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі підприємцеві необхідно. Підтвердженням права на безкоштовне отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі є Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Використання розрахункових квитанцій у розрахунках із споживачами

Розрахунки з покупцями шляхом видачі розрахункових квитанцій (РК) — не найзручніший спосіб розрахунків. Тому на практиці зустрічається він не часто. Використання розрахункових квитанцій зводиться до того, що підприємцеві або його реалізатору при кожній покупці (розрахунку) необхідно заповнити саму квитанцію (відривну частину) і її корінець. Відривну частину квитанції віддають покупцеві, а корінець залишається в розрахунковій книжці.

У деяких випадках у розрахунках з покупцями можна застосовувати спрощену розрахункову квитанцію, яка містить меншу кількість реквізитів. У ній, зокрема, окремо не виділяється ПДВ. Проте видавати спрощену розрахункову квитанцію можна тільки в певних випадках: якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн і якщо мова не йде про розрахунки за алкогольні напої і тютюнові вироби.

У Переліку № 1336 приведений граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого підприємцеві, що використовує РК, потрібно перейти на застосування РРО. Ці граничні розміри для міста і для села різні.

Звернемо увагу, що для єдиноподатківців, які здійснюють торгівлю уроздріб пивом і продовольчими товарами, вказаними в п. 1 Переліку № 1336, граничний обсяг операцій, про який ведеться мова в даному розділі, не актуальний.

Розрахунковий документ довільної форми

Як уже згадувалося, підприємці — єдиноподатківці — це особи, які згідно Закону про РРО звільнені від застосування РРО (за деяким винятком). Тобто РРО вони можуть повноправно не застосовувати. Проте на прохання покупця зобов'язані видати йому документ, що засвідчує передачу права власності на товар (результат робіт) від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» від12.05.91 p. № 1023-XII.

Розрахунковий документ, що засвідчує сплату покупцем грошових коштів, може бути складений приватними підприємцями, які не застосовують РРО, в довільній формі. Проте в нім обов'язково повинні міститися:

дані про суб'єкта підприємницької діяльності (прізвище, ідентифікаційний номер, серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію);

дата і місце складання документа;

найменування товару;

одиниця вимірювання або інша характеристика, істотна щодо товару;

кількість;

ціна за одиницю;

загальна сума покупки.

За невидачу покупцям документа, що засвідчує факт покупки товару, підприємцеві може загрожувати адміністративний штраф, передбачений ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 p. № 8073-X у розмірі 5 нмдг (85 грн).

Якщо підприємець надає послуги

Приватні підприємці — єдиноподатківці, які займаються наданням послуг або виконанням робіт, при отриманні грошей від замовників (клієнтів) ні РРО, ні РК з КОРО застосовувати не повинні.